- Тип
- Редакція пояснює
- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Додати Dilo.ua як бажане джерело в Google
Банки планували полегшити кредити бізнесу, але навпаки посилили вимоги
Українські банки в третьому кварталі 2026 року стали рідше погоджувати заявки компаній на кредитування, підняли ставки і вимоги до застави. Про це йдеться в опитуванні Національного банку України, результати якого опублікували 21 жовтня.
Примітно, що у липні банки думали інакше. Вони збиралися спростити видачу кредитів малому й середньому бізнесу. Восени ж умови для компаній загалом ускладнилися, а попит малих підприємств на кредити перестав зростати. Тепер бізнес, який хоче взяти позику, може зіткнутися з більшими витратами на кредит і складнішим погодженням заявки. Dilo пояснює, що змінилося для підприємців.
Що банки обіцяли в липні
У липневому опитуванні НБУ взяли участь 25 найбільших банків. Тоді вони повідомили, що попит на кредити виріс, особливо на довгострокові позики та фінансування малого й середнього бізнесу. Підприємства шукали гроші на обладнання, розвиток виробництва і поточні витрати. Банки відгукнулися на цей попит. Деякі з них уже схвалювали більші кредити для малих компаній. На липень-вересень банки очікували, що попит і далі зростатиме, і збиралися зробити вимоги до малого та середнього бізнесу менш жорсткими.
Що вийшло через три місяці
У третьому кварталі року попит компаній на кредити продовжував зростати, але малий і середній бізнес став винятком. Уперше з початку 2023 року банки не зафіксували зростання попиту в цьому сегменті. Водночас умови кредитування погіршилися: банки підвищили ставки й вимоги до застави, а частка схвалених заявок уперше із середини 2024 року скоротилася.
Банки не планують пом'якшувати умови найближчим часом. У четвертому кварталі вони чекають, що вимоги стануть ще жорсткішими, особливо для великих компаній.
Чому кредити стали дорожчими
За час між цими двома опитуваннями НБУ двічі підвищив облікову ставку. Наприкінці липня вона піднялася з 15% до 15,5%, а з 18 вересня складає 16% річних. Облікова ставка визначає, скільки коштують гроші для банків, і це впливає на ті ставки, під які вони видають кредити клієнтам.
НБУ підняв ставку через зростання інфляції. У серпні річна інфляція зросла до 8,1%, а у вересні – до 10%. Дорожчання товарів і послуг збільшує витрати підприємств і ускладнює оцінку їхньої здатності повертати кредити. Банки теж розповіли про зростання ризиків. Вони найбільше хвилюються через можливі неповернення кредитів і коливання валютного курсу.
Чи означає це, що бізнесу стало складніше позичати гроші
Банки вважають, що малий і середній бізнес мають низьке боргове навантаження, а великі компанії — середнє. Попри зміни на ринку, державна програма "Доступні кредити 5-7-9%" і далі діє. За інформацією Мінекономіки станом на 19 жовтня, з початку 2026 року підприємці отримали за цією програмою 30,4 тисячі кредитів на 131 мільярд гривень. Це на 39% більше, ніж сума кредитів за весь 2025 рік. Отже, кредитування бізнесу триває. Але для компаній, які отримують кредити без державної підтримки, ринкові умови погіршилися.
Що буде далі
Банки все ще чекають, що попит на кредити зросте, насамперед на короткострокові гривневі позики і фінансування великих компаній. 29 жовтня НБУ має ухвалити нове рішення про облікову ставку. Якщо вона залишиться на рівні 16% або підвищиться, це може завадити зниженню вартості банківських кредитів. Конкретні ставки та умови також визначаються ризиками позичальника і політикою кожного банку.