У МОЗ "не пам'ятають", які ліки внесли до топ-100 на зниження цін та чому до переліку увійшов клофелін

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Це стало очевидним під час закритої наради під головуванням заступниці голови Офісу президента Ірини Верещук, пише УНН з посиланням на поінформованого співрозмовника, який був присутній на цьому заході.

За словам джерела, на те, що у списку є клофелін, звернув увагу один з учасників наради.

"Клофелін – препарат, ефективність і доцільність якого в сучасній медицині викликає запитання. Ірина Верещук висловила сумнів, що це дійсно необхідний і популярний препарат, який мав би бути серед пріоритетних для зниження ціни", – йдеться в повідомленні.

Водночас заступник глави МОЗ Едем Адаманов не зміг точно пояснити, чому саме цей препарат потрапив у список, і додав, що "не пам’ятає" повного переліку топ-100. У відповідь на уточнюючі запитання він намагався виправдатися тим, що МОЗ формував цей список на основі даних компанії Proxima Research.

Однак цю інформацію спростував представник Proxima Research, який також був присутній на нараді. Він заявив, що аналітики компанії не були залучені до формування списку топ-100, але готові провести незалежний аналіз і зʼясувати, чи відповідає чинний список реально популярним лікам на українському ринку.

Своєю чергою у МОЗ продовжили наполягати, що саме аналітичні дані Proxima стали основою для формування переліку.

Після цього слово взяли представники фармацевтичних виробників і спробували пояснити ситуацію тим, що до списку могли потрапити непопулярні препарати лише тому, що частина популярних в Україні препаратів є імпортними.

Після цього Ірина Верещук попросила представника Proxima сформувати список реально популярних ліків серед українців і пообіцяла показати його президенту Володимиру Зеленському.

Нагадаємо, у лютому уряд ухвалив постанову №168, що передбачає нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Зокрема, було запроваджено обмеження націнок на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для всіх лікарських засобів, а не лише для окремих категорій. Постановою також заборонено ритейлу укладати маркетингові угоди з фармвиробниками, які давали можливість аптекам робити знижки для пацієнтів, впроваджувати соціальні проєкти і проводити навчання фармацевтів.

Метою постанови було зниження цін на лікарські засоби та підвищення їхньої доступності для населення. Водночас пацієнтські організації застерігали, що надмірне регулювання може призвести до дефіциту ліків, закриття аптек у малих містах і селищах, а також припинення роботи соціальних програм підтримки пацієнтів.

Як повідомили УНН в Державній регуляторній службі, попри те, що ця постанова КМУ регуляторна, вона не проходила їхню експертизу. Там наголосили, що це є порушенням Закону про регуляторну політику.