Угода про надра: яких мінералів стосується та коли відбудеться ратифікація – повний текст

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За його словами, угода містить загальні формулювання і має пройти процедуру ратифікації у Верховній Раді.

Далі заплановані ще два кроки: укладення договору між Американською корпорацією з фінансування міжнародного розвитку  (DFC) та українським агентством, а також розробка технічної частини, яка визначить порядок роботи фонду та розподілу його ресурсів.

Як уточнив Железняк, для повноцінного запуску механізму співпраці потрібно буде внести зміни до низки законів, зокрема до Бюджетного та Податкового кодексів.

Що стосується ратифікації, то найближча дата для розгляду угоди в парламенті — середина травня, однак і вона залежить від оперативності уряду щодо подання всіх необхідних документів.

"Найближча дата - це 13-15 травня, і то, якщо встигнуть подати все в Раду. Міждержавні угоди мають окремі процедури, які важко прискорити", - написав він.

Нардеп також опублікував текст угоди. 

Оновлено о 12:30 Збір голосів за ратифікацію угоди тільки розпочинається. Як повідомив нардеп Олексій Гончаренко, 224-ма голосами Рада проголосувала за те, щоб завтра був виступ з доповіддю Шмигаля щодо підписаної угоди з США щодо надр. 

Пізніше текст угоди опублікував і Кабмін.

Угода про надра стосується 57 мінералів

Як повідомляє "Європейська правда", йдеться лише про перший етап: ключові положення ще мають бути деталізовані в технічній угоді, яка поки що перебуває в розробці.

На відміну від березневого проєкту угоди, який був наданий Штатами і займав понад 90 сторінок, нинішній текст вміщується на 12 аркушах. Він передусім визначає напрямки співпраці щодо розробки надр, механізмів продажу корисних копалин, а також американської військової допомоги.

Важливим положенням угоди є те, що вона не суперечитиме курсу України на членство в ЄС. У разі появи конфлікту з європейським законодавством, її положення будуть переглянуті. Окрім того, документ не передбачає підпорядкування України американському праву — усі суперечки вирішуватимуться на паритетних засадах.

Угода також не надає компаніям зі США преференцій у доступі до ліцензій на видобуток мінералів. Проте американські інвестори матимуть право брати участь в аукціонах або перемовинах на загальних умовах.

Документ фіксує список із 57 стратегічно важливих ресурсів, які можуть стати об’єктом співпраці, включаючи літій, уран, титан, золото, графіт, рідкоземельні метали, нафту й природний газ. Йдеться лише про нові родовища, на які Україна видаватиме ліцензії після набуття чинності угодою. Зміна переліку можлива лише за спільною згодою сторін.

Водночас угода не регулює видобуток інших копалин та не стосується прибутків, пов’язаних з українською інфраструктурою, що було однією з ранніх пропозицій США.

До Інвестиційного фонду Україна вноситиме кошти від продажу ліцензій та рентних платежів. США, зі свого боку, збільшуватимуть свій внесок шляхом постачання зброї, технологій або навчання для ЗСУ — така допомога оцінюватиметься і зараховуватиметься до капіталу фонду.

Окремі пункти, про які говорив Шмигаль, поки що також не зафіксовані. Наприклад, у підписаній версії немає норм про принципи управління фондом, а також гарантій, що всі доходи будуть реінвестовані у відбудову України протягом перших 10 років. Ці положення мають з’явитися у подальшій технічній угоді. Напередодні він наголошував на тому, що знадобиться укладення ще двох технічних угод — про створення інвестиційного фонду та про його фінансування і наповнення.