МХП трансформується в компанію, яка годує людей, — Дмитро Зозуля на Grain Ukraine-2023

З моменту повномасштабного вторгнення український бізнес опинився у складних умовах, але компанії намагалися втриматися та продовжувати роботу. За даними Держстату станом на 1 листопада 2022 року близько 660 тис. підприємств залишалися активними.

А за майже рік із 24 лютого 2022-го по 12 лютого 2023 року в Україні зареєстрували більше 17 тисяч нових компаній та понад 178 тисяч ФОПів. Це свідчить про те, що бізнес готовий працювати й розвиватися.

Які можливості диверсифікації є в українського бізнесу? Чи мають зараз сенс інновації? Де компаніям шукати ідеї для додаткових напрямів роботи та можливості для розвитку? Про це під час панельної дискусії «Шляхи диверсифікації агробізнесу» на міжнародній конференції Grain Ukraine-2023 розповів Дмитро Зозуля, радник CEO МХП*. Публікуємо тези з виступу.

Про диверсифікацію агробізнесу на прикладі МХП

МХП є прикладом, як може диверсифікуватися агропромисловий бізнес. На початку роботи компанії основним напрямом було виробництво охолодженої курятини. Але можна просто виростити зерно, можна переробити його на корми чи нагодувати ними курку, а можна піти далі. Наприклад, виробляти продукти харчування у форматах ready-to-cook (підготовлені до приготування), pre-cooked (напівготові) та ready-to-eat (готові до споживання). 

В такій моделі агро чи виробництво сировини стає тільки частиною бізнес-ланцюжка. А весь цикл роботи – це екосистема від зерна, яке вирощують аграрії, до тарілки споживача, де компанія представлена якісною та смачною їжею.

Про можливості для малого та середнього бізнесу на ринку України

Можливості є завжди, навіть у часи повномасштабної війни. Крім розвитку додаткових напрямів і пошуку грантів підприємцям варто звертати увагу на великі компанії, які готові інвестувати. Наприклад, ми в МХП шукаємо бізнеси, які так чи інакше пов'язані із нашим кулінарним баченням і нашою візією – для інвестицій чи спільних проєктів.

Як це зазвичай відбувається? Коли ми проєктуємо вертикальну інтеграцію в цікавому для нас напрямі, то завжди оцінюємо, що можемо зробити самі, а що точно не можемо. Для другого варіанту починаємо шукати бізнеси з потрібною експертизою. Зараз МХП шукає активних гравців food-галузі, близьких до нашого бачення кулінарної трансформації. Ми готові інвестувати в такі українські компанії, співпрацювати з ними й разом робити життя споживачів кращим. Головне, аби бізнес мав як мінімум добре пропрацьовану ідею і розуміння, куди він хоче прийти та що для цього повинен робити. 

Про пошук нових напрямів і конкурентоздатність 

Зараз бізнес в Україні просто зобовʼязаний використовувати всі можливості для розвитку, всі конкурентні переваги, які є на ринку України. А вони, навіть попри війну, є. Наведу простий приклад. В асортименті кулінарії, яку ми виробляємо для мережі «Мʼясомаркет», є Ряббургер. Це як бургер, тільки замість булочки – деруни. Так от, як не дивно, ми його імпортуємо, бо в Україні немає системного переробника картоплі. Тобто, картоплю наша країна вирощує, але підприємств, які займаються подальшою переробкою сировини в продукт – немає. 

Підприємці, які хочуть розвиватися, мають поставити собі просте питання «Що можна далі робити з тим, що я сьогодні виробляю» і продовжити ланцюжок за вже наявні в компанії процеси. Наприклад, якщо я вирощую томати, то що далі можна з ними робити? Переробляти на томатну пасту, сушити, консервувати – і так до тарілки споживача. Все, що компанія ще не робить, але це потрібно споживачеві – шлях до диверсифікації та розвитку. 

Україна глобально має всі передумови, щоб стати сильним гравцем світового ринку продуктів харчування. Для цього українським бізнесам навіть зараз, у часи війни, варто робити нові продукти, розвиватися, шукати інші напрями, щоб на момент нашої перемоги вони були конкурентоздатними не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку.