Залишається чимало перешкод на шляху промислових виробників, на які варто звернути увагу, якщо ми хочемо втримати ситуацію в економіці під контролем

У березні індекс очікувань ділової активності зріс до найвищого значення з грудня 2021 року. Це відповідає нашим настроям та планам. Вони досить амбітні, хоча залишається чимало перешкод на шляху промислових виробників, на які варто звернути увагу, якщо ми хочемо втримати ситуацію в економіці під контролем.

Перше, що додає більше впевненості – стабільне електропостачання. Після турбулентності жовтня-лютого, зараз ситуація помітно покращилася. Ми працюємо без обмежень та відключень електроенергії. Це дає можливість нарощувати об’єми виробництва і бути більш впевненими у спілкуванні з клієнтами, адже раніше у них було багато побоювань через обстріли електростанцій та можливий блекаут. 

Другий важливий фактор – ситуація на фронті. Попри тиск агресора лінія оборони залишається стабільною, за таких умов ми й далі можемо робити свою справу. Кожен день відносно спокійної роботи дає можливість вдосконалювати виробничі процеси відповідно до викликів воєнного часу.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Наведу декілька прикладів. 

До повномасштабної війни ми працювали з великими складськими запасами заготовок для безшовних нержавіючих труб. Однак бойові дії на території нашої країни вплинули на багато процесів, у тому числі на постачання сировини. Проблеми з поставками підсвітили наші недоліки. Як то кажуть, не було б щастя так нещастя помогло. Тепер ми краще керуємо складом та не “заморожуємо” зайві кошти. 

Ще один приклад – нові підходи до навчання працівників. Багато наших працівників пішли на фронт. Хтось виїхав за кордон або в інші регіони. В таких обставинах ми змушені закривати потреби у кваліфікованих кадрах через внутрішні прикладні навчальні програми. Ми послідовно йдемо до того, що кожен член команди у разі потреби зміг виконати роботу на декількох ділянках. 

Ці та багато інших рішень останнього року війни допомогли вистояти. Мало того, ми зуміли розширити власне виробництво – наприкінці лютого відкрили новий виробничий майданчик в Ужгороді зі спеціалізацією на інструментальних трубах для Volkswagen, Audi, BMW, Chevrolet тощо.

Нове виробництво сприяло поверненню автомобільних проектів у наш портфель замовлень. Клієнти зрозуміли, що ми не просто боремося за виживання, а розвиваємося. Вже найближчим часом в Ужгород приїдуть наші іноземні партнери, щоб на місці подивитися на виробничий процес. Спілкування віч-на-віч, яке важко було організувати в Нікополі через щоденну загрозу обстрілів, допоможе отримати нові контракти. А це – експортна виручка, податки, стабільна робота підприємства. 

Переконаний, в Україні багато таких підприємств, як наше. Після шоку перших днів повномасштабної війни стало очевидно, що без тилу не буде фронту. Наші захисники, які відбили перші та наступні атаки, виграли час на адаптацію і тепер у бізнесу стриманий оптимізм щодо майбутнього. 

У цьому році ми плануємо збільшити виробництво на 31% – з 11,3 тис тонн до 14,9 тис тонн. І поки що йдемо за графіком. Це своєю чергою дає можливість допомагати фронту.

Водночас крім питань безпеки в державі багато викликів, які гальмують українську промисловість. 

По-перше, це блокування податкових накладних та несвоєчасне відшкодування ПДВ. Без її вирішення залишатиметься відкритим питання дефіциту оборотних коштів. А без них не буде жодного зростання та розвитку.

По-друге, кваліфіковані кадри. Як би ми не намагалися розв’язати цю проблему, але через демографічну кризу, міграцію та проблеми в освіті вже зараз потрібно сильно постаратися, щоб закрити якусь позицію. В майбутньому робити це стане ще складніше.

По-третє, обмеження пов’язані з блокуванням українських портів. До повномасштабної війни Україна близько 70% продукції гірничо-металургійного комплексу експортувала через морські порти. Зараз вони закриті, а це мільярди втрат. За даними Федерації роботодавців України, деблокада портів принесе плюс 10% ВВП. Саме експорт, особливо високотехнологічний – ключ до нашого процвітання. 

По-четверте, нам потрібна нова економічна політика, яка б захищала національного виробника. Зверніть увагу, як відреагувала Польща, Румунія та інші країни на збільшення експорту українських зернових. Щойно вони побачили загрозу власним фермерам та сільському господарству, одразу включилися уряд і депутати. Чому? Бо вони захищають власне виробництво. 

Ми входимо у десятку найбільших світових виробників нержавіючих безшовних труб, але, повірте, мало хто у державному секторі про це знає і прагне масштабувати наш досвід на інші підприємства. 

Одним словом, у нас всіх непочатий край роботи. Віримо у нашу Перемогу, але після неї потрібно буде багато працювати, щоб не програти мир та наше майбутнє.