НАБУ передало до суду перший епізод справи "Роттердам+"

Як вказують в бюро, дії всіх обвинувачених кваліфіковано за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Представникам приватних компаній інкримінують пособництво в цьому.

Фігурантами є тодішні голова Національної комісії з регулювання сфер енергетики та комунальних послуг Дмитро Вовк, член НКРЕКП Володимир Євдокимов, начальник відділу НКРЕКП Володимир Бутовський, керівник управління НКРЕКП Тарас Ревенко, заступник комерційного директора однієї з приватних компаній групи - ключового оператора ринку теплогенерації України та директор департаменту однієї з компаній зазначеної групи.

За версією слідства, у так звану формулу "Роттердам+", яка була затверджена у 2016 році НКРЕКП задля розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію, заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме на транспортування вугілля в Україну з порту у Роттердамі (Нідерланди).

В результаті використання такої методики обчислення протягом 2016-2017 років кінцеві споживачі переплатили понад 19 мільярдів гривень, що було підтверджено висновками експертиз.

Збитки ж, завдані через застосування формули у 2018-2019 роках, було розслідувані в окремому провадженні, матеріали якого ще не передані до суду, але вже відкриті стороні захисту для ознайомлення. Як вказують в НАБУ, ухвалити зазначену формулу розрахунку вартості електроенергії НКРЕКП вмовили представники ДТЕК, які в результаті й отримали надприбутки.

"Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення витрат на транспортування до тарифу, проте в березні 2016 року на зазначену пропозицію пристав. Як наслідок, відбулось зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності", - констатують в бюро.

Там також підкреслюють, що справа "Роттердам+" є унікальною з багатьох причин, зокрема через те, що довелося провести аналіз 1200 складових формули, сотен тисяч аркушів досліджених документів, десятки обшуків та понад півсотні допитів.

Також унікальним є загальний розмір завданої шкоди (39,9 мільярда гривень) і факт того, що попри переконання детективів у наявності вичерпних доказів, справу декілька разів закривали.

"НАБУ неодноразово підкреслювало: докази, зібрані у справі "Роттердам+", є достатніми, а надати їм оцінку має лише суд. Саме тому скасування постанови про її закриття новопризначеним головою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стало важливим кроком на шляху до неупередженого обвинувачення та справедливого вироку", - нагадують в бюро.

Нагадаємо, що після цього, в жовтні 2022 року, НАБУ змогло повідомити про підозри 15 особам, причетним до запровадження формули "Роттердам+", зокрема й зазначеним вище фігурантам першого епізоду справи.

Джерело фото: ua.depositphotos.com