Відомий правозахисник запевняє, що документ "Геноцид вірмен у 2023 році" працює на догоду Москві та її союзникам

Нещодавно екс-прокурор Міжнародного кримінального суду Луїс Морено Окампо опублікував звіт із гучним заголовком "Геноцид вірмен у 2023 році". Окампо, покинув пост прокурора МКС у 2012 р., і відтоді світові ЗМІ згадували його прізвище лише у контексті корупційних скандалів та звинувачень у покриванні інтересів злочинців. Проте "експертна думка", підготовлена лише за 9 днів, привернула увагу преси – про неї написали The Washington Post, CNN, Forbes, ABC News, Associated Press та низка інших видань.

Про це пише 5 канал

На звіт Окампо відреагували не лише ЗМІ, а й юристи та правозахисники, що діють. Найбільш аргументований коментар дав Родні Діксон – діючий експерт у галузі міжнародного права з досвідом ведення справ в Афганістані, Кенії, Британії, Грузії, Єгипті, Сирії, Судані, Руанді, Югославії…

Думка Діксона становить особливий інтерес, оскільки він спеціалізується на звинуваченнях, пов'язаних із уявними геноцидами. А ось єдина справа, яка, як писав Financial Times , довів до кінця Окампо за 9 років як прокурора – звинувачення проти Томаса Лубанги, лідера воєнізованого угруповання в Конго – мало відношення до будь-чого, крім геноциду.

Коментар Діксона складається з 5 пунктів з неупередженою та суворою юридичною аргументацією. Найважливіша теза, в якій експерт переконливо доводить, що з точки зору міжнародних норм про "геноцид" не може йтися:

Визначення "геноциду" має на увазі наявність двох складових елементів: "фізичного" (вчинення конкретних дій) та "ментального" (намір знищити групу людей). Проте юрист зазначає, що у звіті Окампо, але ще важливіше – у постановах Міжнародного Суду, на які він посилається, відсутні обидві ці складові. " Звинувачення в геноциді - бездоказове ", підсумовує Діксон.

Ще один важливий акцент, помічений Діксоном - "явна вибірковість щодо "фактів" у звіті" . Окампо розмірковує про "вигаданий геноцид" через перекриття основного шляху гуманітарних поставок у Карабах – Лачинській дорозі. Але при цьому екс-прокурор (навмисне чи від нестачі інформації про реальну обстановку в регіоні?) не згадує про існування ще однієї дороги для гуманітарних поставок Агдам-Ханкенді , що пролягає азербайджанською територією.

Така упередженість і некомпетентність Окампо легко можна пояснити тим, що може бути ангажованим у сфері вірменських сепаратистів. 29 липня "президент" вірменських проросійських сепаратистів у Карабаху Араїк Арутюнян звернувся до Окампо з проханням прокоментувати ситуацію в Карабаху - це публічний факт . Вже за 9 днів екс-прокурор видав статтю. Примітно, що Головний прокурор МКС, який закрив одну справу за 9 років, зміг розібратися у ситуації в Карабаху лише за 9 днів.

" Не можна допустити, щоб різкість звіту вбила невиправданий клин між урядами Вірменії та Азербайджану, що прагнуть до миру " - пише у фіналі свого висновку Діксон.

Проте Вірменія не прислухалася до слів провідного експерта в галузі міжнародного права і 11 серпня звернуласядо Ради Безпеки ООН із проханням скликати екстрене засідання на цю тему. Єдиний привід – звіт Окампо, який не знаходить реальних підтверджень.

Очевидно, ні Арутюнян, ні Пашинян не виграють від напруження політичної ситуації на Південному Кавказі. Як не парадоксально, єдиним вигодонабувачем "звіту" та подальшого фарсу з "екстренним засіданням" Ради безпеки ООН є Росія. Світові ЗМІ попереджали про це з початку року.

• 01.23 американська газета The Washington Times : "Російський режим маніпулює вірменською меншістю в азербайджанському Карабаху, щоб розпалити етнічні конфлікти на Південному Кавказі... Цей сценарій нагадує інші суперечки, які Кремль сфабрикував у Грузії, Молдові чи Україні, щоб зберегти свою сферу" .
• 05.23 найбільший український новинний сайт Цензор : "Путін у своїх цілях використовує вірменських сепаратистів-маріонеток у Карабаху, також як він це робив з осетинами та абхазами в Грузії та прихильниками "Російського світу" в Криму та Донбасі".
• 05.23 румунський підрозділ Newsweek : " Це дозволяє Москві зберігати військову присутність на Південному Кавказі, як і в регіоні Південна Осетія, що відколовся від Грузії, або в контрольованих Росією східних районах Молдови ".

Родні Діксон підсумував свій документ промовистим закликом: " Публікація (Окампо) повинна спонукати міжнародне співтовариство подвоїти свої зусилля щодо сприяння встановленню міцного миру відповідно до міжнародного права ".