Харчування ЗСУ: подвійні стандарти у війні за гроші та контракт

Вже майже тиждень тривають інформаційні баталії із купою замовних матеріалів довкола тендеру Міноборони на послуги харчування. Реакції сторін засвідчують, що проблема із їжею для ЗСУ вийшла на «новий рівень», де процвітають подвійні стандарти, а інтереси окремих комерсантів перемагають прагнення якісно годувати наших військових. 

Торги в Prozorro 

На тлі «яєчного скандалу», який, до речі поки що так і не був підтверджений правоохоронцями, волонтери, активісти та журналісти висунули до МО вимогу  про закупівлю послуг харчування для ЗСУ через платформу Prozorro. На початку війни МО заключало контракти з постачальниками шляхом прямих переговорів, процедури і вся інформація з цього приводу були закриті на вимогу законодавства про воєнний стан. 

У Міноборони відреагували згодою виконати вимогу активістів, а нардепи проголосували за відповідні зміни до законів, які дозволили відкрити імена постачальників та їх ціни. 

Однак, торги в Prozzoro, у підсумку завершилися ще більшим скандалом. Перемогу за багатьма лотами отримали компанії-фігуранти кримінальних справ, що є сателітами сумновідомого постачальника  «Військсервіс-волонтера».  Ця фірма відома тим, що була монополістом харчування армії, завищували ціни, присвоювала кошти, постачала військовим неякісні продукти, не виконувала їх освіження тощо. 

Мова про такі фірми-сателіти «Військсервіс-волонтера», як ТОВ «Атомсервіс» (виграло вісім аукціонів на 7,21 млрд грн), ТОВ «Ректан» і ТОВ «Архімагір». 

Гнів - на милість 

Після оприлюднення результатів тендеру, попри той факт, що колишній корупційно-скандальний монополіст фактично отримав змогу повернути собі найбільші об’єми годування військових (не виключено, що знову гнилими продуктами), ті самі журналісти й волонтери, які свого часу боролися з «Військсервіс-волонтером» стали на захист його права на контракт. 

Так, спочатку у медіа з’явилися звинувачення на адресу Міноборони в тому, що воно буцімто відмовляється публікувати в Prozorro підсумки торгів. Це виявилося неправдою.  Згодом відомство звинуватили ще й у нібито блокуванні підписання договорів з фірмами-сателітами «Військсервіс-волонтера». 

На МО буквально почався інформаційний тиск, шляхом тиражування однотипних новин від імені маловідомих політологів, які раніше темою харчування ЗСУ й зовсім не цікавилися. Аналогічна ситуація відбувалася і в телеграм-каналах. Усі «новини» зводилися до обливання брудом всіх учасників тендерної процедури, окрім компаній «Волонтера», а також до дискредитації самого Міноборони. 

За задумом замовників такої кампанії, це, вочевидь, має змусити оборонне відомство якнайшвидше підписати мільярдні контракти з ексмонополістом. 

Трохи пізніше звинувачення посипалися і на Антикорупційну раду МО, яка, власне, й затверджувала перемогу «волонтерського» «Атомсервісу». А одну з членкинь ради - Дану Ярову - шляхом штучного тиражу однотипних дописів звинуватили ще й в лобіюванні інтересів Сергія Пашинського.  

У відповідь, за Антикорупційну раду Міноборони, вочевидь, вступився той самий «Військсервіс-волонтер.  Такий висновок, принаймні, напрошується хоча б тому, що публікації на захист Дани та одночасно зі звинуваченнями на адресу решти учасників тендеру, з’явилися на тих самих джерелах, що і згаданий вище «політолог»-захисник «Волонтера». 

Антикорупційна рада Міноборони теж не мовчала. Сама Дана Ярова заявила, що Міністерство оборони хоче продовжити чинні договори на харчування, а процедуру підписання нових (з компанією «Волонтера», зокрема) зараз «намагаються зірвати через суди».

Де правда? 

Це досить стислий виклад медійної війни, яка розгортається вже другий тиждень довкола тендеру МО. Але й цього більш ніж достатньо, щоб зрозуміти, що якість та вчасність постачання харчування ЗСУ зараз взагалі мало кого хвилює. І поки Міноборони визначається, як витримати весь цей шантаж і чергову медійну хвилю деструктиву, пояснимо, якими міфами найчастіше маніпулюють сторони конфлікту.

Перше. Чи дійсно тендер на Prozzoro зекономив державі 6 млрд грн,   як про це було заявлено політологом «Волонтера» та деякими журналістами? 

Насправді це маніпуляції. Ніяких зекономлених коштів держави, внаслідок пониження ціни на торгах, немає. Очікувана вартість, опублікована на Prozzoro перед стартом тендеру це - не виділенні бюджетні асигнування і тим паче нікому не сплачені. Це «коридор» для учасників, вийти за який неможливо. Не більше. І очікувана вартість завжди трохи вища за ринкові ціни, аби учасники будь-яких торгів, граючи на пониження, у підсумку, запропонували ринкову і найбільш привабливу. Значно нижче ринку жоден постачальник, який дійсно має намір продати свій товар, ніколи не опуститься. Інакше, він просто втрачає сенс взагалі співпрацювати з державою. 

Друге. Рішення колегіального органу МО про визнання компанії-сателіта «Військсервіс-волонтера» переможцем у найбільшій кількості лотів абсолютно точно було прийнято на підставі неповного пакета документів. І так неякісно його подав сам «Атомсервіс». Це, зокрема, підтвердила журналіст та член Антикорупційної ради МО Тетяна Ніколаєнко. І Саме ця обставина дозволила іншим учасникам тендеру оскаржити до суду перемогу «волонтерівської» фірми. То ж чи є тут змова Міноборони з постачальниками проти "Атомсервісу" ? Чи можливо є помилка самої компанії, яку з якихось причин не вгледів новостворений громадський колегіальний орган МО?Учасники тендерної процедури, за таких обставин, завжди йдуть до суду. І якби перемогу «Атомсервісу» (на підставі неповного пакета документів) затверджував, наприклад, профільний департамент МО (як це було до війни), то теж пішли би.  І невже лише тому, що зараз таку перемогу засвідчила Антикорупційна рада, то й оскаржувати її тепер не можна? 

Ну і третє. Головне. Той факт, що низка компаній-учасниць закупівлі (чи то «Трейд Граніт Інвест», чи «Грант Консалт», чи ще хтось) оскаржили перемогу «волонтерівського» «Атомсервісу» у судовому порядку, аж ніяк не заважає МО підписувати із ним договори. Адже МО має висновок Антикорупційної ради про цю перемогу (хоч і сумнівну), тож, за бажанням, може прикрити ним свій підпис. І саме тому твердження про те, що компанії-учасниці  тендеру "заблокували закупівлі харчування для ЗСУ своїми позовами", це, знову-таки, - маніпуляція. 

Чим завершаться ця війна із поділу оборонного бюджету побачимо вже зовсім скоро. Та головний висновок з цієї історії такий: подвійними стандартами прозорості та чесності на харчуванні військових ЗСУ зараз маніпулюють не лише ті, хто хоче контакт, але й ті, хто брався навести лад у закупівлях.