Хто допомагає нардепу Войцехівському контролювати Золотоношу та до чого тут корупція

Народний депутат України від партії «Слуга народу» Віталій Войцехівський продовжує дискредитувати президентську політсилу і бити по іміджу влади своєю сумнівною діяльністю. Так, нещодавно парламентар опинився в центрі гучного скандалу щодо можливої причетності до рейдерства підприємств в рідному для нього Золотоніському районі Черкаської області.

Нагадаємо, колишній міський голова Золотоноші обрався депутатом в 2021 році на проміжних виборах в 197 окрузі (міста Золотоноша та Канів, а також частина Соснівського району міста Черкаси). Примітно, що заради потрібного результату, тобто перемоги висуванця від «Слуги народу», Центральна виборча комісія за поданням Черкаської ОДА навіть перенесла адміністративний центр виборчого округу з Канева до Золотоноші.

Кому довіряє Войцехівський і до чого тут корупція

Окрім мандату нардепа, яким Войцехівський навчився використовувати у власних бізнес-інтересах, одіозний парламентар зберіг контроль і над містом, де-факто лишаючись його головою. Про це свідчить, в першу чергу, відсутність будь-яких кадрових змін на ключових для міста напрямках, які потребують надзвичайної уваги та вже давно є об’єктами критики мешканців Золотоноші, представників громадськості та ЗМІ.

До речі, містяни, незалежні журналісти та експерти називають директора комунального підприємства «Міський водоканал» Сергія Кузнєцова найбільш довіреною особою нардепа Войцехівського.

Зазначимо, Кузнєцов є доволі публічною особистістю в регіональному масштабі. В першу чергу завдяки місцевим медіа, які контролюються Войцехівським та його людьми і з якими водоканал уклав угоду на висвітлення діяльності підприємства та його керівництва. Раніше журналісти повідомляли, що часом піар нардепа і міської влади відбувається за бюджетні кошти. Однак грошей платників податків вистачає не на всіх.

«Антикризовий» менеджмент Кузнєцова: від води до кладовищ і стерилізації собак

Платити за висвітлення діяльності водоканалу доводиться комунальному підприємству навіть попри хронічні збитки. Як відомо, вже котрий рік під керівництвом Сергія Кузнєцова «Міський водоканал» демонструє невтішні економічні результати. Про це зокрема свідчать дані порталу Opendatabot.

Разом з тим, за інформацією цього майданчику, підприємство є чи не рекордсменом за кількістю судових позовів. Наразі в базі opendatabot значиться вже 105 судових рішень, у яких фігурує компанія. Зокрема і в антикорупційних справах.

Тут варто зауважити, що водоканал займається не тільки водою. За якоюсь дивною логікою комунальне підприємство «Міський водоканал» в Золотоноші одночасно займається вивезенням та утилізацією сміття, наглядом за кладовищем і навіть… стерилізацією собак. Як би це абсурдно не виглядало, однак подібну «універсальність» можна пояснити практичною складовою: це цілком зручною для міського голови/народного депутата Войцехівського, адже замість кількох довірених осіб, що відповідають за чутливі та дохідні напрямки, можна мати одного.

До слова, про той факт, що у Войцехівського виник певний дефіцит довірених осіб раніше вже згадували журналісти-розслудувачі. Зокрема, як стало відомо, постачання медичних препаратів місцевим закладам нардеп довірив своїй дружині та сину.

Чим ще відзначився Кузнєцов

Але повернімося до Сергія Кузнєцова. Окрім доведення водоканалу до боргової ями, він також є фігурантом гучних кримінальних проваджень, доля яких вже близько семи років знаходиться у певному підвішеному стані.

По-перше, мова іде про розтрату близько 12 млн грн державних коштів, виділених для реконструкції самопливного та напірного колекторів водовідведення в Золотоноші, а по-друге – це розтрата понад 3 млн грн бюджетних коштів на реконструкції полігону твердих побутових відходів для м. Золотоноша в адміністративних межах Антипівської та Новодмитрівської сільських рад Золотоніського району.

Як відомо з відкритих джерел, по першій справі правоохоронці навіть брали Кузнєцова під варту з альтернативою застави в 2 млн грн. Згадуючи болючу тему для країни як кумівство та підступи «місцевих князьків», можна запідозрити, що гальмування подібних резонансних справ не обійшлося без впливового патрона директора водоканалу. Наприклад, те, що міський голова покривав свого підлеглого яскраво випливає з відповідей міської ради та водоканалу на депутатський запит тодішнього народного депутата від 197-го округу Владислава Голуба, який цікавився долею колекторів для Золотоноші. Тексти відповідей можуть слугувати зразками чиновничого хамства та безкарності.

Не зайвим буде нагадати також, що різноплановість діяльності Сергія Кузнєцова не обмежується тільки «Міським водоканалом». Нещодавно окрім водопостачання, стерилізації собак і т.д. (він певний час навіть виконував обов’язки начальника центру стерилізації, але до цього факту ще повернемося нижче) Кузнєцов одночасно значився директором ще 7 (семи) підприємств та однієї громадської організації. Одне з підприємств, щоправда, перейшло в стан припинення господарської діяльності. 

Та і це ще не все. Зараз, як повідомляє opendatabot, цей працьовитий «топменеджер Войцехівського» є власником дев’яти підприємств, два з яких в стані припинення, та трьох громадських організацій.

Цікаво, назва однієї з цих громадських організацій – ГО «НФК» – тлумачиться як «Незалежна федерація кінології». Ось така вона «любов» до найвідданіших друзів людини: від стерилізації до кінології.

Ще одним примітним фактом, що спадає на очі, є те, що географія діяльності компаній, які належать або управляються Кузнєцовим, виходить далеко за межі Золотоноші. Навіть більше, в Золотоноші видний господарник керує лише водоканалом. Решта ж підприємств мають наступну локацію: Кременчук, Луцьк, Київ, Біла Церква, Покровськ. При цьому є дві компанії, якими пан Кузнєцов володіє разом з громадянами країни-агресора в окупованому Криму. Мова йдеться про ТОВ «Чарт Пілот Юг» в Севастополі та ЗАТ «Біскар» в Феодосії. У зв'язку з цим виникають два питання, де фізично стільки часу знаходить Кузнєцов та чому ним ще не зайнялись правоохоронці через «бізнес на крові»?!

Додамо, що сфера діяльності компаній з орбіти Кузнєцова-Войцехівського також дуже різнопланова: від фінансового лізингу та транспортних і правових послуг до надання об’єктів в оренду та ландшафтного дизайну і бухгалтерського сервісу.

А ще Сергій Кузнєцов був зареєстрований, як фізична особа-підприємець. Види його діяльності також породжують чимало питань та сіють сумніви, чи не прикривав цей непримітний (в масштабах країни) провінційний господарник якусь сумнівну бізнес-активність чи оборудки з відмиванням коштів.

Подібна широта інтересів Сергія Кузнєцова та його здатність одночасно вести бізнес по всій Україні може підштовхнути до наступних висновків:

- зразковий український підприємець, який реалізовує себе в різних галузях та на різних територіях;

- він просто підставна особа (такий собі місцевий «фукс»), який за винагороду реєструє бізнес для тих, хто бажає залишитися в тіні;

- він є формальним власником активів, які насправді належать його прямому начальнику та патрону нардепу Віталію Войцехівському.

Скоріше за все, правильна відповідь криється в поєднанні другої та третьої версій. Здається, що в минулому Сергій Кузнєцов дійсно реєстрував на себе різноманітні бізнеси, отримуючи за це кошти (чи тіньові проценти від проєктів). Але після початку співпраці з Войцехівським очільник водоканалу імовірно перейшов на новий рівень, отримавши єдиного замовника та впливову «кришу», ставши тіньовою довіреною особою народного обранця.

Відтак, правоохоронні та антикорупційні органи України повинні звернути увагу і ретельно вивчити наведені факти та зробити висновки з озвучених припущень. Адже на сьогодні в Україні корупція не менший ворог, ніж росія. При тому, що корупціонер з депутатським мандатом такий же небезпечний для стабільності держави злочинець, як і пілот російського літака, який випускає ракети по українських містах.

Тому виявлення схем корупції та ухиляння від податків, розкриття методів введення в оману суспільства та виборців є вкладом в зміцнення нацбезпеки зараз і обороноздатність країни в майбутньому.