В Україні створять словник "небажаної" лексики

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомила голова Національної ради з питань ТБ та радіо Ольга Герасим'юк в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

За її словами, йдеться про почуття віруючих та "чутливих" спільнот - етнічних, національних, ЛГБТ, людей з інвалідністю, ветеранських та інших.

"Закон справді обмежує релігійні організації в праві входити до структури власності суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа, який використовує радіочастотний спектр. Питання до дискусії, як на мене. Однак не запроваджено заборон створювати інші види медіа, наприклад друковані чи онлайн-медіа. Наразі нам не відомо про плани парламентарів внести коригування до закону, щоб змінити щось у цьому питанні", - зазначила Герасим'юк.

Вона підкреслила, в Україні має сформуватися медіапростір, вільний від дискримінації, фіксацій образливих та некоректних стереотипів і мови ворожнечі стосовно будь-яких громадян країни за багатьма ознаками.

Герасим'юк зауважила, що для того, аби зрозуміти, як облаштувати таку політику в інформаційному просторі, регулятор провів уже декілька зустрічей - із ромською, єврейською, кримсько-татарською спільнотами, представниками мусульманських організацій, Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також налагоджує співпрацю з офісом омбудсмена через меморандум про спільні дії.

"Готуються меморандуми й з означеними спільнотами - ця робота викликала неабияку громадську підтримку. Результатом цих зустрічей мають бути напрацьований словник "небажаної" лексики й критерії до інформації, яка є недопустимою, а також спільна просвітницька робота для медіа", - зазначила голова Нацради.

Вона додала, що цими критеріями медіарегулятор користуватиметься під час ухвалення своїх рішень, доки органи співрегулювання не напрацюють відповідні кодекси.