ТОП 5 соціально-етичних трендів ШІ

Тренд #1 — Масадопшн ШІ

В останній рік кожен з нас став помічати ШІ у своєму повсякденні. Спочатку – на рівні розмов з друзями, потім – на рівні тестування Midjourney та ChatGPT, потім – на рівні використання ШІ-інструментів задля підвищення продуктивності бізнесу.  Сьогодні глобальні корпорації платять до 200 тис.доларів на рік за користування ліцензійним Microsoft Copilot (а дехто вже навіть відмовляється через переоціненість ШІ та брак функціоналу). Розпочинається використання ШІ в стратегічній інфраструктурі (залізні дороги, охорона здоров’я та defence-tech), держінституціях (наприклад, поліціянти в Оклахома-Сіті почали використовувати ШІ-чатботи для написання звітів) і соціальній інфраструктурі (з вересня стартують "безвчительські" класи в приватній школі Англії).

Тренд #2 — Етичне запровадження ШІ без шкоди людству і навколишньому середовищу

 Ще один дуже важливий тренд пов’язаний з етикою запровадження ШІ. Так, університети б’ють на спалах щодо того, що масове використання ШІ учнями та студентами підвищує ризик зниження рівня підготовки кадрів. Водночас на ринку праці вже відбуваються зміни – ШІ дозволяє оптимізувати рутинні операції та це веде до скорочення людей. Окрім цього, згідно з дослідженнями, масове використання шукачами роботи ШІ-сервісів призводить до суттєвого зниження якості заявок.  

Якщо розглянути етичність використання ШІ в державному секторі або соціальних закладах, тут постає дуже суперечливе питання. Спробуйте відповісти собі – чи хочете ви, щоб неперевірена часом технологія видавала вам візу, вирішувала, чи надавати соціальну допомогу або кредит і визначала ваш кредитний рейтинг. Такі дебати, наприклад, наразі відбуваються в Аргентині, де уряд має намір використовувати ШІ для цілей скорочення злочинності, і в Англії, де  прийнято рішення, що уряд має публікувати у відкритому реєстрі ШІ-інструменти, які має намір використовувати, для попереднього обговорення представниками суспільства і професійного комьюніті.

Тренд #3 — Потреба надання рівних прав (diversity)

Масадопшн ШІ провокує певні соціальні ризики. Наприклад, пов’язані з рівними правами. За даними Інституту Кеннана, майже 80% жінок, що працюють, обіймають посади, що підпадають під автоматизацію за допомогою ШІ, порівняно з 58% чоловіків. Ці робочі місця не заміняться ШІ, але їх займатимуть люди, які володіють цією технологією — на цей момент здебільшого чоловіки. Ще більше занепокоєння викликає те, що, за даними Coursera, жінки недостатньо представлені в навчанні навичок, пов’язаних із ШІ, — втричі менше жінок, ніж чоловіків, реєструються на відповідні курси. Отже, наразі тема адаптації жінок до ери ШІ має стати пріоритетом.

Тренд #4 — Законодавча зрілість і пошук збалансованого регулювання

ШІ-технологія схожа на появу Інтернету в 90-их. Вона має такий самий потенціал кардинально змінити наше життя і вплинути на людство. До того ж, регулювання ШІ (т.з. AI-governance) є часткою регулювання Інтернету (т.з. Internet-governance). Так що наразі відбувається інтеграція екосистеми регулювання ШІ, що зростає, з наявною екосистемою регулювання Інтернету (з усіма супутніми регуляціями як GDPR, що сфокусований на захист даних).

Ще рік тому регулятори світу тільки розпочинали поглиблюватись в деталі регулювання ШІ. Існували лише загальні рекомендації таких поважних установ як OECD щодо етичного запровадження цієї технології та не було спільної думки, як саме регулювати ШІ. З листопада минулого року ситуація докорінно змінилась завдяки проведенню Блетчлі саміту в Англії та підписанню Блетчлі декларації (підписантом якої є й Україна), яка фактично започаткувала кооперацію світових регуляторів  щодо ШІ. З того часу майже всі ключові юрисдикції та регулятори опублікували своє бачення, візію або стратегію, де окреслили загальні принципи ШІ-регулювання.

Далі відбулась історична подія – був прийнятий європейський Закон про ШІ (EU AI Act), який став першою у світі спробою регулювати ШІ на базі ризиків. Він обговорює такі нюанси, як упередженість, етичність, авторське право, прозорість, конфіденційність. В ньому визначається ключова роль людини на фінальній стадії прийняття регуляторних рішень про ШІ (т.з. human oversight) і йдеться про відповідальне запровадження ШІ. Закон передбачає прийняття додаткових рекомендацій і правил. Тому регулятори переходять в фазу розробки підходів збалансованого ШІ-регулювання (у взаємодії з учасниками професійного ринку), яке б обмежувало ризики для користувачів ШІ, залишаючи можливості для розвитку технології.

Сьогодні саме цей баланс викликає найбільші дебати в суспільстві. Треба зазначити, що прийняття європейського Закону про ШІ (EU AI Act) було неймовірно складним саме з цієї причини. На черзі — амбітна спроба Каліфорнії регулювати великомасштабні системи ШІ (проєкт 1047 сенатора Скотта Вайнера), яка викликала хвилю обговорень і поки що дебати закінчились поступками політиків на користь збалансованого регулювання.

Тренд #5 — Утворення ШІ-інфраструктури

На фоні фундаментальних законодавчих ініціатив ми спостерігаємо супутній тренд створення глобальної уніфікованої управлінської та регуляторної інфраструктури, що сприятиме безпечному запровадженню ШІ. Наприклад, поява державних ШІ-офісів / підрозділів (або закріплення цього функціоналу за теперішніми), відповідальних за розробку державних планів дій та нішевого регулювання певних сфер; створення посади відповідального за ШІ службовця (обовʼязкова в штаті держустанов і корпоративного сектора в ряді юрисдикцій); а також  створення регуляторних пісочниць — середовищ під наглядом регуляторів, де дозволяється тестувати інноваційні ідеї без ризику для споживача, зокрема ШІ-моделі.