Росія викрала з України зерна та олійних культур вже на $613 млн - KSE Institute

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Наразі загальна сума збитків і втрат через війну у сільському господарстві, за оцінками Агроцентру KSE, становить 27,6 мільярдів доларів, з яких збитки через незібрані озимі культури оцінюються у 1,4 мільярда доларів, а знищена техніка - у 926 мільйонів доларів.

Непрямі втрати у сільському господарстві через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробничих факторів, нагадаємо, оцінюються у 23,3 мільярди доларів, а безпосередні збитки аграріїв сягнули 4,3 мільярдів доларів, що складає майже 15% капіталу країни.

В той час як ці пошкодження відображають повне чи часткове знищення саме матеріальних активів, непрямі втрати враховують недоотриманий дохід від зменшення кількості вироблених товарів та додаткові кошти, які виробники змушені витрачати через війну.

За даними аналітиків, станом на зараз втрачено (пошкоджені або повністю знищені) зерносховищ сукупною місткістю у 4 мільйони тон. Ще частина зерносховищ знаходяться в окупованих регіонах і до них немає повного доступу.

При цьому, як прогнозують у KSE Institute, український аграрний сектор продовжить функціонувати за більш-менш звичним трендом, незважаючи на зменшення площі ріллі та вищі ціни на добрива та дизель.

Натомість протилежна ситуація спостерігається у сценарії з експортом, обмеженим до 1,5 мільйона тонн на місяць. У 2022 році очікується певний спад виробництва та значне зменшення кількості експорту зерна. Це призведе до необхідності довгостроково зберігати 45% урожаю пшениці, 50% урожаю ячменю та 30% урожаю кукурудзи.

У KSE також вказують, що виробники цих експортоорієнтованих культур не зможуть експортувати свій урожай, у них буде дуже мало коштів для продовження виробництва у 2023 році. У кращому випадку виробники зможуть задовольнити потреби лише внутрішнього ринку, який є досить невеликим.

Таким чином, Україна ризикує втратити до 10% свого ВВП, якщо експорт зерна не буде відновлений до рівня 2021 року. На даний момент невідомо, чи буде експортоване українське зерно у потрібному обсязі, тому обидва сценарії розвитку подій залишаються імовірними.

"Якщо зерно не експортуватиметься, ми побачимо серйозні зміни в структурі нашого агровиробництва та аграрного сектору загалом. Виробники переорієнтуються на інші культури. Виробництво соняшнику, пшениці, кукурудзи та ячменю впаде до задоволення лише внутрішнього попиту, в рази меншого за попит на світовому ринку, який український аграрний сектор задовольняв досі", – резюмувала керівниця Агроцентру KSE Марія Богонос.

Нагадаємо, що на окупованих територіях Запорізької області окупанти намагаються відновити вивезення українського зерна, для чого створили відповідну компанію, контрольовану депутатом Запорізької облради, колишнім депутатом Верховної Ради Євгеном Балицьким.

Джерело фото: ua.depositphotos.com