Через нелегальний ринок алкоголю бюджет втрачає 9 мільярдів гривень на рік

Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати України.

"Держоргани протягом 2019-2020 років та 9 місяців 2021 року не забезпечили дієву систему контролю за виробництвом та обігом спиртного, що створило передумови для існування нелегального ринку алкоголю та призвело до недонадходжень акцизного податку до держбюджету", - йдеться у звіті про результати планування та результативності контролю за повнотою нарахування та своєчасністю надходження акцизного податку з алкогольних напоїв до державного бюджету.

За інформацією Державної податкової служби, обсяги виробленої лікеро-горілчаної продукції у 2020 році порівняно з 2019 роком збільшилися майже на 11%, виноробної продукції та солодового пива зменшились на 13% та 0,5% відповідно. Водночас, за даними Держмитслужби, імпорт лікеро-горілчаної продукції зріс майже на 45%, виноробної – вдвічі, пива – більш ніж на 11%.

До держбюджету за цей період надійшло майже 42 млрд грн акцизного податку з алкогольних напоїв, імпортованих та вироблених в Україні. Проте його питома вага у загальній сумі податкових надходжень знизилася з 1,9% у 2018 році до 1,6% за 9 місяців 2021 року.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, частка нелегального спиртного в Україні становить понад третину загального обсягу ринку алкоголю та більше половини ринку міцного алкоголю.

"Оподаткування нелегально виробленої та ввезеної лише лікеро-горілчаної продукції може поповнити держбюджет від акцизного податку розрахунково на рівні 9 млрд грн на рік", - йдеться у повідомленні.

У звіті наголошується, що внаслідок неналежної роботи Мінфіну та Державної фіскальної служби (ДПС) досі не запроваджено у повному обсязі автоматизовану систему контролю "Електронна акцизна марка". Щоб вона повністю запрацювала, необхідно зокрема внести зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів. Мінфіну, ДПС – розробити та подати до Кабміну відповідні пропозиції.

Також досі належно законодавчо не врегульовано питання торгівлі алкогольними напоями через інтернет. Неможливо достовірно визначити вік покупця, а отже є ризики реалізації такої продукції неповнолітнім.

“ДФС, ДПС, Держмитслужба не забезпечили належну міжгалузеву координацію з питань адміністрування акцизного податку з алкогольних напоїв, дієвого контролю за їх виробництвом та обігом. Це створило передумови для нелегального виробництва та обороту цієї продукції і, як наслідок, до ненадходження цього податку до державного бюджету”, - наголосили в Рахунковій палаті.

Фахівці Рахункової палати виявили випадки звітності про обсяги скоєних операцій виробниками, імпортерами та оптовими торговцями алкоголем, які не мали чинної ліцензії на право проведення такої діяльності. Також були випадки незастосування терорганами ДПС штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання таких звітів та їх подання з недостовірними даними.

За результатами документальних перевірок тероргани ДПС донарахували майже 59 млн. грн. акцизного податку, з яких до бюджету сплачено 0,5%.

За 2 роки та 9 місяців борг з акцизного податку на алкоголь збільшився майже на 6% і досяг 420 млн грн. За рахунок списання безнадійного податкового боргу з цього податку погашено 10 млн. грн., грошовими коштами сплачено близько 6 млн. грн.

Мінфін несвоєчасно затвердив порядок планування митними органами документальних виїзних перевірок, тому протягом 2020 року Держмитслужба їх не планувала та не проводила.

Протягом 9 місяців 2021 року тероргани Держмитслужби провели лише дві документальні перевірки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснювали операції з алкогольними напоями, за результатами яких донарахували 2,6 млн. грн., з них до бюджету сплачено 0,8%.

“Контроль органами ДФС (Держмитслужби) за незаконним переміщенням спирту та алкогольних напоїв був малоефективним. За 2 роки та 8 місяців митники вилучили понад 158 тис. л спирту, понад 25 тис. л алкогольних напоїв та понад 2 млн предметів, схожих на марку акцизного податку. Проте майже 74% обсягів вилученого спирту повернули власникам за рішенням суду, що свідчить про необґрунтованість окремих рішень митних органів, а також непродуктивність видатків коштів державного бюджету на сплату судового збору у цих справах”, - заявили в Рахунковій палаті.

Через недосконалість програмного забезпечення інформаційного блоку моніторингу марок акцизного податку, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, інспектори на митних постах досі контролюють рух марок акцизного податку переважно у паперовому вигляді, що знижує ефективність контролю.

За результатами аудиту Рахункова палата рекомендувала уряду вдосконалити законодавство щодо адміністрування акцизного податку. Зокрема, прискорити впровадження у повному обсязі автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів "Електронна акцизна марка", удосконалити ліцензування діяльності у цій сфері, упорядкувати торгівлю алкогольними напоями через інтернет тощо.

Зазначимо, що у квітні у Міністерстві цифрової трансформації анонсували запуск електронних акцизних марок на підакцизну продукцію восени. Насамперед планували запровадити її для алкогольних напоїв.