Чому зараз бути корупціонером гірше, ніж бути окупантом

  • Володимир Клименко

    банкір, голова наглядової ради ПАТ "Укрінком"

Можна довго говорити про корупцію, яка виїла нашу країну. Зараз саме час переосмислити своє життя

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Окрім збройної війни, ми боремося за економічну безпеку України. Не кожен уміє стріляти, але всі українці зобов'язані допомагати у межах своїх можливостей. Ми боремося проти терористів, які проводять геноцид населення нашої країни.  

Знищення людей різного віку, об'єктів інфраструктури та економіки. Боєздатність армії та впевненість українців базується, зокрема, на простих речах: фінансова можливість, наявність робочих місць, доступ до технологій.  

Мене приємно дивує обсяг грошей, який постачають в Україну наші партнери та союзники з міжнародних організацій та конкретних країн. Це дає мені надію на те, що все буде добре. Нам слід розумно розподілити ці гроші, відправити їх не лише на відновлення шкіл, доріг, заводів та інфраструктурних об'єктів. Потрібно примножити кошти.  

Можна довго говорити про корупцію, яка виїла нашу країну. Тепер саме час переосмислити своє життя. На жаль, причиною цього стали трагічні події. Не можна повертатися до попередньої точки, в якій Україна була однією з найкорумпованіших країн Європи.  

Корупція в Україні грає за окупантів. Все накрадене і вивезене за межі української економіки зараз у пригоді нашій армії та нашим громадянам. Російська ідеологія, яку досі не викорчували в Україні, ґрунтується на бідних людях. Кремлівські пропагандисти у своїй діяльності спиралися на бідні індустріальні регіони. Мовляв, вам погано жити, але нічого страшного, ми дамо вам зарплати, пенсії та захист від "бандерівців", що пограбували вас.

Людина зі своєю справою, з гідною зарплатою ніколи не поведеться на умовляння з Кремля. Людина, інтегрована у глобальні фінансові, технологічні та культурні процеси, не зацікавлена у подачах з боку. Йому є що захищати, має активи, є перспективи на майбутнє. Тотальна корупція і байдуже ставлення до законів призвело до того, що в Україні весь час існував пласт населення, що зазирали в рот кремлівських терористів. Все накрадене повернулося до нас бідністю, а бідність стала плацдармом першого нападу з боку окупанта.

Війна розпочалася у 2014 році з анексії Криму та окупації частини Донбасу. У її результаті лише мій бізнес втратив десятки мільйонів доларів, а за підсумками корупційних дій представників влади мій банк позбавили ліцензії. Якби тоді держава переймалася питанням порятунку бізнесу, я отримав би рефінансування і не був би змушений звільняти тисячі співробітників.  

Спочатку Кремль відібрав частину мого бізнесу, а потім і корупціонери спробували його добити. Мій випадок не поодинокий. Банки косили без розбору, представники різних органів та організацій "обілечували" бізнес за будь-якого президента і прем'єра. Я впевнений, що більша частина цих грошей виїжджала за межі української економіки. Від іноземних інвесторів вимагали хабарі за можливість роботи в Україні. Замість того, щоб системно залучати їх до інвестування в нашу країну.  

Загалом український бізнес втратив і втрачає десятки мільярдів доларів з початком війни у 2014 році.

Я переконаний, що корупціонер за рівнем своєї шкоди для державності тотожний окупанту та терористу. Кремль знищує мирне населення та об'єкти інфраструктури. А скільки доріг, заводів, фабрик та аеропортів не збудували лише тому, що хтось украв гроші? А скільки дітей не народилося, бо їхні батьки не мають гідної зарплати чи можливості відкрити свою справу?

За перемогою у війні має бути перемога над корупцією. Над усіма цими "каламутними вирішалами", які "обілечують", "організовують теми", не пускають в Україну інвесторів, набивають тільки свої кишені і не думають про людей, що їх оточують.

Нагадаю, що перша спроба відібрати Крим відбулася у 1992 році, потім у 1994 році, слідом у 2014. Тобто російський тероризм, що зараз відбувається, — це пік усієї підривної, агресивної та людиноненависницької політики кремля щодо України. Навіть після 2014 року частина чиновників та бізнесменів продовжувала працювати з росіянами, мати з ними фінансові відносини та ставитися до цієї країни, наче нічого не сталося.

Цьому слід покласти край.