"Після перемоги до нас прийде багато грошей. Світ нас підтримує", — впевнена голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

— Стосовно депозитів. За словами голови ради НБУ Богдана Данилишина, українці зняли з банківських рахунків понад 32 млрд грн. Тобто маємо відтік коштів вкладників? Наскільки критично це для банківської системи?

Олена Коробкова: Дійсно, коли тільки з’явилася інформація про те, що РФ може на нас напасти, протягом січня вперше за багато років показник відтоку депозитів був дійсно дуже великим. В Україні забрали з рахунків 21 млрд грн, $291 млн і майже €23 млн. І основний відтік цих коштів йшов із поточних рахунків на вимогу. Тобто це не пов’язано з достроковим розірванням депозитних договорів.

Люди боялися. Коли вже розгорілася війна, ми почали спостерігати зовсім іншу картину. Гривневі вклади населення від початку бойових дій зросли на 16%. Певною мірою це відбулося завдяки тому, що доволі велика кількість підприємств провела виплати робітникам наперед. У свою чергу, люди переконалися в тому, що гроші на рахунках захищені краще готівки і безготівкові платежі продовжують працювати як і в мирний час. Цифри фантастичні і демонструють рівень довіри громадян до української банківської системи.

За три тижні інтенсивної війни можна зробити висновок, що банківська система працює та забезпечує обслуговування клієнтів. Навіть з урахуванням обмежень, які ввів НБУ. Маю на увазі заборону купувати іноземну валюту. Банки, навпаки, пропонують зараз підвищені відсотки за депозитами, нещодавно президент заявив про швидке прийняття закону про захист 100% вкладів.

Останнє стосуватиметься всіх фізосіб. І я вважаю, що завдяки цьому ще більше коштів повернеться у банківську систему.

— Як у сьогоднішніх умовах мають поводитися позичальники? Їм оголосили кредитні канікули, але чи потрібно це якось оформити? Приходити в банк? Сьогодні це хвилює як фіз-, так і юросіб.

Олена Коробкова: Важливо розуміти, що кредитні канікули не зменшують суму боргу і цей борг не пробачають. Кожен банк сьогодні пропонує власні відстрочки платежів, умови щодо сплати основної суми боргу. В окремих випадках банки йдуть і на списання частини боргу. Наприклад, клієнт зараз сплачує 80%, а решту банк пробачає. Щоб отримати кредитні канікули, клієнт усе ж таки має звернутися до свого банку, який вивчить ситуацію.

Зараз більшість банків автоматично запровадили такі опції для своїх клієнтів і спілкуються з ними. ПриватБанк, наприклад, запровадив канікули до 1 червня. Найкраще зв’язатись зі своїм банком і поспілкуватись стосовно того, що треба робити.

Але сьогодні законом тимчасово заборонено штрафувати клієнтів-фізосіб за невчасне виконання зобов'язань (така неустойка списується), збільшувати процентну ставку за користування кредитом у разі невиконання зобов’язань за договорами. Заборона щодо збільшення ставки не стосується тих випадків, коли в договорі передбачено застосування змінюваної ставки або якщо договір укладено вже опісля початку війни. Втім, такі канікули – радше право кредитора, ніж обов’язок.

Нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Щоб перейти на кредитні канікули, треба подати заявку, яка для кожного банку своя. Для цього зараз працюють усі контакт-центри. До того ж банки мають зрозуміти, чому клієнт не здатен платити. У банках працюють люди, які також змушені ховатися в бомбосховищах і розуміють ситуацію.

— Що буде з усіма іпотечними кредитами клієнтів, які, наприклад, хотіли придбати житло в Маріуполі чи Ірпені? Їхні будинки зруйновано. Чи будуть банки вимагати з цих клієнтів якоїсь нової застави?

Олена Коробкова: Зараз президент анонсував програму з відбудови зруйнованого майна. Ми чекаємо подробиць від уряду щодо того, як ця програма взагалі функціонуватиме. Розробляється програма і для внутрішніх переселенців, аби вирішити питання, де їм жити. Треба розуміти, що банки не монстри, як і компанії, що за ними стоять. Банки також мають витрати. І не тільки фінансові.

Якщо житло зруйноване, то іпотечний кредит є дефолтним. І банки знають, що з цим робити. Звісно, людина не зможе виплатити цей кредит. Тут теж належить йти до банку і з ним домовлятися.

Якщо говорити на цю тему глобально, то все, що зруйноване, має бути відшкодоване агресором. Для цього знадобиться потужний міжнародний механізм відновлення України. За відновлення має заплатити РФ. Арештовані кошти країни-агресора мають бути повністю спрямовані на репарації нашій країні.

— Руйнування іпотечного житла — це незворотні втрати банку. Позичальник у такому випадку скаже банку звертатися до страхової компанії, а страхова визнає випадок форс-мажором. І банк лишається у відчутному мінусі, сподіваючись на допомогу держави. Звідки держава братиме гроші?

Олена Коробкова: По-перше, у нас на міжнародній арені є чимало партнерів, які допомагають нам як кредитами, так і коштами без умови повернення. Не забуваймо, що суттєву частку золотовалютних резервів РФ у Європі заарештували. І дедалі частіше ведуться розмови про те, щоб передати їх Україні як репарації.

— Якщо так, то нещодавно РФ таки провела міжнародні платежі, уникнувши дефолту, якраз коштом заарештованих активів. Виглядає так, що золотовалютні резерви РФ насправді "напівзаарештовані". Ви вірите у виплати Росією репарацій Україні навіть у далекій перспективі?

Олена Коробкова: Так, звісно. Поточні резерви РФ – не єдине джерело фінансування репарацій.

— Гаразд. Щодо страхування іпотечного житла. Чи не призведе війна в такому випадку до банкрутства страхових компаній? Те саме стосується і ринку автокредитування. Що робитимуть страхові компанії тут?

Олена Коробкова: Усі кредитні автівки застраховані. Це буде питання до страховиків. Так, є машини, які постраждали, але тут так само присутнє питання форс-мажору. Треба дивитися, як до нього будуть ставитися страховики. Треба буде ухвалювати політичне рішення щодо компенсації всім сторонам. Ми в НАБУ постійно проводимо дискусії між Національним банком і страховими компаніями.

Але ми всі повинні розуміти, що першочергове для НБУ — вибудувати роботу банківської системи. Перші бомби 24 лютого полетіли вночі, а вже о 7:00 Правління НБУ зібралося і видало постанову №18, а о 9:00 вже відбулося звернення голови НБУ Кирила Шевченка, який повідомив, хто, що і як повинен робити. Керівництво НБУ чудово спрацювало.

А щодо страховиків, ще будуть питання, але тут треба чекати перемоги у війні. Після війни до України прийде дуже багато грошей. Світ нас підтримує.

— Як зараз працюють банківські відділення? Скільки закрилось у середньому по країні?

Олена Коробкова: Усе залежить від конкретної ситуації в регіонах. Банки щодня проводять аналіз і встановлюють перелік точок, які працюватимуть наступного дня. Сьогодні по Україні працює трохи більше  60% усіх банківських відділень. Безперечно, у "спокійних" областях працюють 100% відділень, але в тому ж Маріуполі, Харкові ніхто офлайн, звісно, не працює. Деякі банки, попри складнощі, відкривають відділення у Херсоні.

В останньому випадку це робиться тільки за наявності грошових залишків, які в них є. Очевидно, що підкріпити ці відділення неможливо. Словом, працюють усюди, де не ведуться бойові дії на землі. Можливо, з обмеженим графіком роботи, але працюють. Водночас безготівкові платежі можливі всюди, де є інтернет. 

Більше того, банки вже встигли серйозно діджиталізуватися під час пандемії та привчити більшість клієнтів до віддаленого користування послугами через мобільні додатки.

— Вам відомо, яка зараз ситуація з МФО? Вони перед війною активно видавали населенню кредити, які позичальники тепер не можуть гасити.

Олена Коробкова: Такі організації теж ідуть назустріч клієнтам, запроваджуючи, скажімо, реструктуризацію позик. Але МФО не залучають депозитів, тому в цьому сенсі їм легше, ніж банкам. У них немає зобов’язань перед вкладниками. Але й кредити вони видають, маючи більші ризики їх неповернення.

Фінкомпанії працюють у більш ризикованому полі. Надають короткострокові готівкові кредити, за якими можна очікувати високого рівня дефолту. Йдеться про клієнтів, які отримали відмову банків у кредитуванні або не можуть розраховувати на швидке позитивне рішення банку, які не можуть підтвердити доходів. І чимало цих клієнтів сьогодні виїхали за кордон або до інших областей чи просто втратили джерело доходу.

До речі, зараз НАБУ звернулася до низки міжнародних банківських організацій із запитом про допомогу нашим вимушеним переселенцям із базовими послугами (в першу чергу обміном гривні на місцеву валюту) за кордоном. У Польщі, Німеччині, США…

Багато наших людей виїжджали з готівковою гривнею на руках. У Польщі, наприклад, за 100 тисяч грн пропонували $1,6 тисячі, у Румунії — $1,8 тисячі, а за курсом НБУ ця сума мала б перевищувати $3,4 тисячі. Для нас важливо, щоб українці могли жити за кордоном, маючи гривню. Ми знайшли формат, як можна вигідно обміняти гривню.

Деякі країни можуть брати цю гривню на зберігання, а потім надсилати її до України. Приміром, у Польщі обміняти готівкову гривню можна було вже з 25 березня. В інших країнах це питання наразі на стадії вирішення.

— Щодо валютного ринку (міжбанку). Коли, на вашу думку, міжбанк запрацює сповна?

Олена Коробкова: Згадаймо трохи історії. У 2019 році був введений у дію закон "Про валюту і валютні операції", з якого розпочалася велика валютна лібералізація в Україні. Вона не була завершена і на момент початку війни, тобто не всі обмеження на валютному ринку були зняті.

З початком війни НБУ ввів низку додаткових обмежень, і це дало можливість запобігти ймовірній дестабілізації у фінансовій сфері. І фактично одразу Нацбанк почав пом’якшувати щойно введені обмеження.

Можемо констатувати, що, як і до війни, НБУ постійно аналізує ситуацію та поступово запроваджує пом’якшення, які захищають від розхитування валютний ринок і захищають його від тимчасової турбулентності.

Але повернутися хоча б до того ж рівня ліберальності валютного ринку, що й на початку року, ми зможемо вже після завершення війни і зменшення макроекономічних ризиків.

— Щодо кредитних пільг для військовиків. Вам відомо щось про такі ініціативи з боку чиновників і банкірів?

Олена Коробкова: Зараз це питання у процесі розробки. У Кабміні над цим працюють. На сьогодні вже передбачаються пільги навіть тим, хто надав дах вимушеним переселенцям. Ідеться про компенсації за комунальні послуги. Переглядають і програму "5-7-9" у секторі пільг. Бізнес має працювати, виплачувати зарплату. Підтримка з боку держави однозначно буде. І військовикам зокрема.

— Зараз мають розпочати видачу 6,5 тисячі грн допомоги, яку можна витратити на будь-що. Чи не призведе це до додаткового тиску на гривню, оскільки люди на "чорному" ринку зможуть масово обміняти ці кошти на долар? І чи можна розглядати цю поміч як приховану емісію? Якщо так, то чи не пришвидшить це інфляцію?

Олена Коробкова: Ті 6,5 тис. грн – аналог "ковідної тисячі" або допомоги, яку отримували ФОП. Це – чудова ініціатива. І пріоритетом буде зараз купівля не долара, а харчів, або облаштування на новому місці. Нагадаю, чимало людей покинули домівки, багато хто тимчасово втратив джерело регулярного доходу. Це – точно не про приховану емісію.