Атомна безпека. Чому в боротьбі за атомний ринок України державі важливо самій не стати жертвою

Україна п'ята країна в Європейському Союзі та десята у світі за кількістю діючих реакторів, це 15 атомних реакторів, без урахування Чорнобильської зони.

Контроль на величезному українському ринку - справа прибуткова, а в даному випадку ще й принципово геополітична. Адже на українській арені зійшлися принципові світові суперники - США та РФ.   Чи безпечні для нас ці геополітичні баталії?

Жодна війна не може закінчитися добре, а особливо війна в якій Україна стала третьою особою у справі, особливо з огляду на те, що ми, як ніхто інший пам'ятаємо, наскільки ненадійним союзником може стати атом.

Монополія Росатому на українському енергетичному ринку похитнулася ще 2012-го, коли екс-президент Віктор Янукович розпочав переговори з американською компанією Westinghouse.

У 2014 році наступний крок до набуття енергонезалежності від Росії зробив уряд Арсенія Яценюка, підписавши угоду про постачання ядерного палива з вищезгаданою компанією.

Для так званого пілотного випробування ядерного палива було обрано один із блоків Южно-Української АЕС.

Методом комбінування у різних пропорціях американське паливо змішували з російським, при цьому компоненти не зовсім ладнали з радянськими атомними системами, тому перехід атомного блоку виключно на нове паливо відбувся лише у 2018 році. Експерти тоді неодноразово наголошували на необхідності випробувального терміну, а це близько 6 років спостереження за роботою енергоблоку.

Початок зниження тотальної енергозалежності від Москви

У рамках урядової енергетичної стратегії на нове ядерне паливо має перейти ще 6 атомних реакторів.

У вересні 2020 року НАЕК "Енергоатом" укладає ще один контракт на постачання ядерного палива з компанією Westinghouse для двох ректорів першого та другого енергоблоків Рівненської АЕС.

Цього року за планом - - завантаження в активну зону реакторів, а з 2025 року енергоблоки повністю працюватимуть на американському ядерному паливі. Ось тільки одна цікава деталь - термін експлуатації.

В даному випадку термін скажемо так, безпечної роботи, введеної в експлуатацію ще в 1980 році Рівненської АЕС підійшов до своєї межі ще в 2010 році. Тоді ж рішенням виїзної сесії Державної інспекції ядерного регулювання було прийнято рішення продовжити роботу на двадцять років, тобто до 2030 року. Виходить, експеримент проводитиметься, по суті, на порозі граничного терміну експлуатації реактора?

Крім того, для впевненої перемоги на українській атомній арені залишалося вирішити один невеликий технічний нюанс.

У галузі атомної енергетики існує поняття "замкнутий ядерно-паливний цикл", це - своєрідний виробничий цикл - видобуток, переробка, збагачення, виготовлення та використання ядерного палива. Ну і, звичайно, подальша його доля після переробки - зберігання.

На сьогоднішній день людство ще не знайшло іншого способу утилізації відпрацьованого ядерного палива, як його зберігання, тобто щоб замкнути ланцюжок необхідно було побудувати спеціальне сховище, де безпечно можна було б розмістити відпрацьоване паливо терміном на 100 років.

Територією, де планувалося розмістити об'єкт, стала чорнобильська зона відчуження. Будівництво ЦСВЯП (центральне сховище відпрацьованого ядерного палива) було розпочато ще у 2017 році. Тоді передбачалося, що за три роки, а саме до листопада 2020 року, НАЕК "Енергоатом" введе довгоочікуваний об'єкт в експлуатацію.

Але запуск першої черги сховища, так і не відбувся і до цього дня, точніше відбулося відкриття об'єкту лише на картинці.

Так званий старт запуску сховища, тобто безпосереднє зберігання в ньому відпрацьованого ядерного палива, може дозволити лише один держорган – державна інспекція ядерного регулювання України, яка, у свою чергу, не дуже поспішала з видачею ліцензії на експлуатацію.

Не вписуючись у терміни реального відкриття сховища, Україна йшла на ризик зіпсувати стосунки з головним стратегічним партнером, та й щорічні витрати на зберігання відпрацьованого палива з цінником у 200 мільйонів доларів, та ще й до скарбниці Росії, мабуть, змусили включити так званий турбо-режим.

9 грудня 2021 року Кабінет Міністрів звільнив голову держінспекції ядерного регулювання — Григорія Плачкова. Начальника саме того державного органу, що бракує, що запускає зелене світло поїздам з контейнерами прямо до ЦСВЯП. Причину звільнення офіційно не так і не було оголошено.

Але очевидно, що Плачков відмовився приймати в експлуатацію ЦСВЯП. Сам Плачков пізніше заявив, що об'єкт не готовий до експлуатації, оскільки не було проведено випробувань та інспекційне обстеження. Так що все-таки не так?

Можлива відповідь на це питання прозвучала у програмі журналістських розслідувань "Схемі". Це невеликий фрагмент розмови, що нібито відбулася, в ході зустрічі представників НАЕК "Енергоатом" з підрядниками. Микола Годван. Заступник директора "Укрбудмонтаж" говорить на відео: - Ви бачили відео залізницею? Коли шпали висить на рейці, ви бачили? Туди вагон піде – ну я не піду. Бажаєте катастрофи, приймайте туди вагони.

Що насправді відбувається у ЦСВЯП з'ясує вже на початку цього року Держінспекція ядерного регулювання,   яка за наслідками розгляне питання ліцензування сховища.

А поки в ЦСВЯП їде ревізор, РФ явно програє війну за атомну монополію. За підсумками зустрічі Володимира Зеленського з президентом США Джо Байденом, між НАЕК "Енергоатом" і компанією Westinghouse було підписано меморандум, що передбачає будівництво абсолютно п'яти нових енергоблоків. Перший з них планують запустити вже 2027 року.

Як би самій Україні не стати жертвою в чужій війні за власний енергетичний ринок, враховуючи дуже неоднозначну історію компанії.

Трохи про Westinghouse

Американська компанія Westinghouse володіє технологіями будівництва АЕС з реакторною установкою AP1000 проекту покоління 3+, і хоча понад 30 років США налаштували ректорів, досвід будівництва в даній компанії місцями викликає питання.   чого тільки стоять скандально відомі АЕС Саньмень та АЕС Хайян у Китаї. Тоді було побудовано 4 блоки Ap1000, весь процес супроводжувався скандалами, терміни здачі затяглися на 5 років. За підсумком — позов від китайської сторони на 3 мільярди доларів як компенсацію збитків.

Будівництво двох реакторів на батьківщині в США взагалі було зупинено. У травні 2021 року віце-президент Westinghouse визнав себе винним у частині надання неправдивих звітів федеральній владі. Сама ж компанія зобов'язалася виплатити штраф у 20 мільйонів доларів.

В даному випадку цікаво - яку оцінку того, що відбувається, дала б   місія МАГАТЕ, яка не була в Україні з перевіркою вже цілих 11 років. Адже за цей час повністю оновилися стандарти та директиви з безпеки.