Якими мають бути принципи повоєнної відбудови України?

  • Антон Зоркін

    керівник сектору "Енергетика" BRDO

Україна зможе підвищити ефективність промисловості та скоротити споживання енергоресурсів. Яким має бути план післявоєнної відбудови нашої економіки, щоб ці цілі були досягнуті.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Вже більше місяця Росія бомбить Україну, знищуючи промислові об’єкти, інфраструктуру, житлові будівлі. З одного боку, руйнації, спричинені війною, є величезною втратою для нашої економіки, проте з іншого – під час післявоєнного відновлення ми матимемо унікальний шанс перевести економіку на новий технологічний рівень. 

Європейські країни повсюдно впроваджують політику і програми з підвищення енергоефективності як складову більш широкого процесу декарбонізації економіки. Одним із основних показників при визначенні енергоефективності економіки кожної окремої країни є енергоємність її ВВП. Чим більшим є цей показник, тим вищі витрати енергоресурсів на одиницю виробленої продукції, тим дорожча ця продукція і нижча конкурентоздатність як окремих підприємств, так і економіки в цілому. 

До початку війни Україна мала найбільш енергоємну економіку в Європі. Це пов’язано з кількома факторами:

  • зі структурою нашої промисловості – оскільки ключові позиції в ній мають енергоємні галузі на кшталт металургії;
  • з великими втратами енергії в житлово-комунальному господарстві – через низьку якість будівель, інших споруд та їх інженерних мереж;
  • з величезними втратами під час транспортування теплової енергії через зношеність мереж. 

Для зменшення енергоємності ВВП України та підвищення конкурентності української економіки на світовому ринку необхідно провести докорінну модернізацію у всіх галузях народного господарства. Це також необхідна умова подальшої євроінтеграції нашої держави, адже нещодавно схвалена нова екологічна політика ЄС передбачає збільшення енергоефективності економік всіх країн-учасниць. 

В 2020 році європарламентарі підтримали набір політичних ініціатив під назвою Європейський зелений курс (далі – ЄЗК, The European Green Deal). Їх загальна мета – зробити Європу кліматично нейтральним континентом до 2050 року, захистити біологічне різноманіття, екологізувати економіку. Основи та напрямки розвитку ЄЗК закладені в комюніке. Синхронізуючи свою політику з ЄС, Україна має намір досягти кліматичної нейтральності до 2060 року.

Очевидно, що післявоєнний план відновлення України має ґрунтуватися на певних принципах, дотримання яких дозволить вивести нашу економіку на рівень передових країн світу, зокрема зменшить її енергоємність та підвищить енергоефективність.

Якими мають бути принципи відновлення економіки України після війни?

В першу чергу мова йде про дотримання таких принципів Європейського зеленого курсу як відмова від викопного палива (насамперед вугілля), зменшення викидів СО2, підвищення енергоефективності економіки та скорочення втрат енергії. Держава має підтримувати розвиток секторів з високою доданою вартістю та нових промислових галузей, таких як: 

  • будівництво енергоефективного житла;
  • вуглецево нейтральне сільське господарство і виробництво продуктів харчування;
  • виробництво сталі на основі водню або електротермічної технології;
  • енергоефективне машинобудування;
  • відновлювана енергетика;
  • електроніка та електромобільна промисловість. 

Як основу для реконструкції та подальшого сталого розвитку сучасної "зеленої" економіки Україні необхідно побудувати власну нову промислову базу та засоби виробництва, які не будуть спиратися на викопне паливо. Загалом програма відбудови постраждалих регіонів має включати:

  • Заборону ремонту пошкоджених будівель та споруд (житлові, громадські, заклади охорони здоров’я та навчальні заклади), а також нового будівництва, з втратами енергії під час експлуатації вище, ніж це передбачено європейськими правилами та нормативами.
  • Надання фінансової допомоги для відновлення та запуску виробництв, що відповідають критеріям ЄЗК, тобто використовують новітні технології (наприклад, електротермічний спосіб виплавки сталі замість мартенівського виробництва), відмовляються від вугілля та мінімізують використання природного газу в технологічних процесах, використовують відновлювані джерела енергії та енергетичні продукти з низьким рівнем викидів СО2
  • Відновлення енергогенеруючих об’єктів з дотриманням принципів ЄЗК: відмова від вугілля, зниження викидів СО2, використання відновлюваних джерел енергії, зокрема, відходів, водню тощо.
  • Відмову від традиційного палива для комунального транспорту. На заміну йому в міста має прийти електротранспорт і транспорт, що працює на біопаливі, водні. Для реалізації цього пункту необхідно буде також створити мережі електрозарядних станцій для комунального та приватного електротранспорту. 

На відновлених та новозбудованих підприємствах необхідно буде впроваджувати основні заходи енергозбереження:

  • організація обліку витрат енергоресурсів на всіх етапах виробничого процесу та автоматизоване управління енергоспоживанням; 
  • використання вторинних енергетичних ресурсів для виробництва тепла та електроенергії, використання (рекуперація) тепла відхідних газів та відпрацьованої пари, енергії охолодження агрегатів тощо;
  • впровадження енергоефективних технологій виробництва продукції, установка високоефективного в енергетичному відношенні обладнання.

Комплексне вжиття інвестиційних, інноваційних та організаційних заходів під час повоєнної відбудови дасть змогу Україні вийти на новий рівень ефективності у всіх галузях народного господарства. Це збільшить конкурентоспроможність як продукції окремих підприємств, так і нашої економіки в цілому. Сьогодні ж основне наше завдання – перемогти.