КСУ відмовив Ощадбанку у визнанні неконституційною норми про стягнення з боржників пені "3% плюс інфляція"

Як ідеться у повідомленні КС, цю норму намагався оскаржити державний Ощадбанк. Згідно з нею, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього ж кодексу.

Вона, в свою чергу, каже, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На думку банку, вказана норма обмежує отримання ним нарахованих процентів за користування кредитом моментом настання терміну повернення кредиту, а не зарахуванням грошової суми, що її було позичено, на банківський рахунок кредитора.

Там зазначали, що як на момент укладення кредитного договору, так і під час його виконання мають правомірні очікування на отримання процентів за користування грошима до дня повернення кредиту і що ці очікування не залежать від добросовісності поведінки позичальника, тобто вчасності чи невчасності повернення кредиту.

Банк вважає, що зазначений припис кодексу протиправно позбавляє його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції, та обмежує його право на підприємницьку діяльність, яке гарантоване статтею 42 Основного закону.

Натомість КС, дослідивши зазначені норми Цивільного кодексу, дійшов висновку, що застосування припису статті 1050 як скерованого на надання кредитодавцеві права на отримання від недобросовісного боржника 3% річних від простроченої суми плюс інфляційних втрат не може впливати на право кредитодавця на отримання процентів як плати за користування кредитом.

Водночас примітно, що при цьому суд визнав право вимоги банком сплати йому процентів саме майном та, відповідно, об'єктом права власності, захист якого гарантує стаття 41 Конституції.

Джерело фото: ua.depositphotos.com