Із валютою за кордон під час війни: що треба знати в першу чергу

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Яким чином станом на сьогодні здійснюється переміщення валюти за кордон?

13 березня 2022 року Правлінням Національного банку України із метою запобігання виведенню капіталу за кордон прийнято постанову № 51 "Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18". Як вбачається із її тексту, нею виключено п. 142 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (зі змінами).

Що це означає?

У період з 4 березня 2022 року по 13 березня 2022 року громадяни України, маючи при собі готівкову іноземну валюту, або національну валюту, або банківські метали на суму понад 10 тисяч євро, мали можливість перетинати кордон України без надання підтвердних документів. При цьому під останніми мається на увазі:

1. Документи про зняття готівки з власних рахунків у банках. 
2. Або квитанції про здійснення валютно-обмінних операцій з цією готівкою (у разі здійснення такої операції). 
   
3. Документи, що підтверджують придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку України.

Одразу зауважимо, що вищезазначений перелік підтвердних документів є вичерпним, а самі документи є чинними впродовж 90 календарних днів.

Разом з тим 13 березня 2022 року Національний банк України шляхом прийняття вищезазначеної постанови № 51 повернув вимогу щодо обов'язковості надання громадянами України, які при перетині кордону мають при собі готівкову іноземну валюту, або національну валюту, або банківські метали на суму понад 10 тисяч євро, підтвердних документів банків.

З огляду на це 14 березня 2022 року Державною митною службою України видано лист щодо транскордонного переміщення валютних цінностей у період дії воєнного стану, яким, окрім іншого, наголошено про умови, за яких при проходженні митного оформлення здійснюється усне або письмове декларування.

Різниця між усним та письмовим декларуванням

Усне декларування: якщо сума валюти України, іноземної валюти і банківських металів не перевищує в еквіваленті 10 тисяч євро. У такому разі достатньо просто повідомити про це при проходженні митного оформлення в усній формі.

Письмове декларування: якщо сума валюти України, іноземої валюти і банківських металів перевищує в еквіваленті 10 тисяч євро. Окрім цього, громадяни України у разі переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення / пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення / пересилання в еквіваленті 10 тисяч євро, додають до декларації підтвердні документи банків, про які йшлося вище.

Відповідальність за переміщення валютних цінностей за кордон із порушенням вимог законодавства

Як вбачається зі ст. 471 Митного кодексу України порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 гривень.

При цьому під "зеленим коридором" мається на увазі проходження митного контролю без письмового декларування, тобто заповнення письмової митної декларації.

В свою чергу якщо особа допустила порушення митних правил, прямуючи "червоним коридором", під яким мається на увазі проходження митного контролю із обов'язковим заповненням письмової митної декларації та наданням підтвердних документів, то відповідальність наставатиме за ст. 472 МК України і передбачатиме штраф в розмірі 100% вартості товару із його конфіскацією.

Окрім цього, якщо валюта переміщується з приховуванням або поза митним контролем, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, то відповідальність наставатиме за ст. 483 МК України та передбачатиме штраф в розмірі 100% вартості товару з його конфіскацією, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для його переміщення.

Водночас слід зауважити, що сплата штрафу сама по собі не є підставою для переміщення через митний кордон України валютних цінностей без відповідних підтвердних документів.

А як зміниться відповідальність, якщо президент України підпише Закон про внесення змін до Митного кодексу (законопроєкт № 6051)?

21 липня 2021 року Конституційний Суд України ухвалив рішення щодо неконституційності застосування конфіскації як покарання за порушення правил переміщення валюти через "зелений коридор", а відтак приписи санкції ст. 471 МК України щодо можливості накласти стягнення у вигляді конфіскації мали втратити чинність через 6 місяців після ухвалення рішення, тобто наприкінці січня 2022 року.

З огляду на це, аби уникнути неврегульованості питання адміністративної відповідальності громадян за порушення порядку декларування товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, з кінця січня 2022 року, тобто з дати, коли приписи ст. 471 МК України щодо можливості накладення стягнення у вигляді конфіскації валюти втратять чинність, 14 вересня 2021 року у ВР України було зареєстровано законопроєкт № 6051, яким пропонувалося змінити ст. 471 МК України.

Зокрема, пропонується викласти в редакції, відповідно до якої недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20% суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.

16 лютого 2022 року ВР України прийнято Закон "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо адміністративної відповідальності громадян за порушення митних правил" (законопроєкт № 6051). Станом на дату підготовки цього матеріалу зазначений вище закон направлено на підпис президенту України.

Внесення грошей на картку перед перетином кордону як спосіб спростити проходження митного оформлення

При цьому, якщо сума дорівнює або є більшою, ніж 400 тисяч гривень, тоді особа повинна надати банківській установі документи на підтвердження джерела походження коштів, оскільки така фінансова операція підпадає під фінансовий моніторинг.

Слід зауважити, що 8 квітня 2022 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 69, якою визначено порядок дій банків впродовж дії воєнного стану в Україні у разі зарахування готівки на рахунки фізичних осіб на суму, що перевищує 400 тисяч гривень, та ненадання документів про джерело її походження на запит банку.

Так, якщо клієнт не надасть на вимогу банку документи або відомості, необхідні для встановлення джерела походження таких коштів, видаткові операції з цього рахунку будуть обмежені. У такому випадку з коштами на рахунку можна буде здійснювати лише фінансові операції на підтримку Збройних Сил України, із зарахування коштів на рахунки ЗСУ та спеціальний рахунок, на благодійну допомогу на рахунок Міністерства соціальної політики України, а також на придбання облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації".

Окрім цього, слід врахувати, що отримання валюти закордоном відбувається через банкомати чи відділення іноземних банків, а відтак із комісією та із обмеженнями щодо суми зняття готівки.