Валюта воєнного часу: як працюють імпортери в Україні під час війни

  • Степан Крьока

    Кореспондент відділу "Промисловість"

  • Максим Беркаль

    Кореспондент відділу "Фінанси"

Валюта воєнного часу: як працюють імпортери в Україні під час війни

Український бізнес опинився у ситуації, коли перекриті практично всі джерела отримання валюти для оплати імпорту. Нацбанк на міжбанківському валютному ринку продає юрособам долар та євро, але лише для потреб критичного імпорту.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Нагадаємо, що буквально в перші години після вторгнення НБУ вжив жорстких заходів щодо утримання курсу гривні, серйозно обмеживши торги на валютному міжбанку. У свою чергу Кабмін відразу після початку військової агресії Росії 24 лютого ухвалив постанову №153, якою визначив перелік товарів критичного імпорту, для закупівлі якої НБУ дозволяє купувати валюту.

Протягом березня Нацбанк продав $2,476 млрд компаніям, які завозять в Україну товари критичного імпорту. Курс при цьому залишається закріпленим на рівні 29,25 грн/$. Водночас регулятор протягом березня придбав лише $700 млн, через що резерви скоротилися на $1,766 млрд.

Сам перелік імпортних товарів, на закупівлю яких можна купити валюту, досить об'ємний і на момент написання статті включав 120 позицій. До того ж, його вже тричі розширювали. Починалося все з паливних та мастильних матеріалів, щоб забезпечити ЗСУ та цивільним паливом. Після цього до списку додали продукти харчування особливо тривалого зберігання, щоб забезпечити їх безперебійне постачання, потім інші товари.

Наприклад, останньою постановою від 21 березня (№340) Кабмін поповнив перелік соєвою олією, сигарами (!), оптичними елементами, різного виду смолами тощо.

Іншими словами, такі кроки уряду з метою національної безпеки постійно скорочують обмеження фінансового регулятора, накладені на покупку валюти. Кабмін йде на розширення списку критичного імпорту із подачі галузевих асоціацій. Спрацьовує лобі. Наприклад, ті ж сигари дуже важко сьогодні назвати продуктом критичного імпорту.

За словами заступника начальника напряму малого та середнього бізнесу А-Банку Петра Пекура, якщо великий виробник хоче закупити сировину або комплектуючі для свого виробництва, але вони не входять до цього переліку, єдине, що він може зробити, – звернутися до Мінекономіки з проханням додати ці товари до списку.

"Схемна" творчість

У приватній бесіді банкіри розповіли кореспондентові Delo.ua, що сьогодні деякі підприємці, не маючи можливості купити валюту офіційно, намагаються використати різноманітні "схеми". Наприклад, компанії, які намагаються купити валюту, звертаються до фізосіб, які у якості біженців планують зняти за кордоном житло на два місяці. Ці фізособи подають до банків відповідні заяви на купівлю валюти. Банки, згідно з новими правилами, мають продати їм валюту. Згодом підприємство за гривню купує долар або євро у фізособи з відповідною премією для "продавців". Але треба зазначити, що подібні операції відбуваються вкрай рідко. Найвірогідніше, подібні "схеми" уважно відстежує регулятор, у тому числі і з використанням механізмів фінансового моніторингу. З іншого боку, багато компаній сьогодні валюти просто не потребують.

Попит упав, а контроль посилився

Справді, попит на валюту скоротився за рахунок тих компаній, які ввозили в країну товари не першої необхідності: електроніку, аксесуари, парфуми та ін. Зараз населенню просто не до цих категорій товарів і тим більше не до предметів розкоші. Нема попиту – немає потреби у валюті для оплати імпорту.

До речі, за даними Держстату, за мирний за 2021 рік порівняно з 2020-м імпорт товарів в Україні збільшився на 34%, до $72,82 млрд, експорт – на 38,4%, до $68,09 млрд. З усього імпорту минулого року згадана вище електротехніка займає 8,35%.

У коментарі Delo.ua фінансовий аналітик Василь Невмержицький зазначає, що від нагляду регулятора сьогодні сховатися практично неможливо. Як і від контролю самих банків, через які на міжбанку відбувається закупівля бізнесом безготівкового долара та євро.

"Бізнес йде до банку, де підписує контракт, показуючи митні декларації, інші документи. І банк уже аналізує, хто, за що і кому платить. Чи йдеться про "прокладки" або про виведення коштів. Банки мають доступ до міжнародних реєстрів. Банки навіть моніторять ціни на продукцію, на купівлю якої бізнес просить валюту", – каже експерт.

Понад те, банки дуже ретельно перевіряють профіль підприємства. Якщо компанія прийде до банку із запитом на купівлю валюти для ввезення товарів, якими раніше не займалася, це викличе у фінустанови безліч питань. У таких випадках шанси бізнесу придбати валюту практично нульові.

За словами заступника начальника напряму малого та середнього бізнесу А-Банку Петра Пекура, навіть у разі роботи з критичним імпортом компанії проходять ретельну перевірку.

“Ми вивчаємо їх: чи завжди вони займалися імпортом чи розпочали тільки зараз, проводимо верифікацію їхніх контрактів. Фінмоніторинг також аналізує ці операції: які товари купуються, хто є бенефіціаром імпортера, у кого купують товари, а також походження товарів. Якщо йдеться про білоруські чи російські товари, то питання навіть не обговорюється. Якщо ж компанія імпортувала паливо і продовжує працювати, то для неї купити валюту не важко", — каже Петро Пекур.

За його словами, зараз головне завдання банкірів – не допустити відпливу валюти з країни. Наприклад, зараз багато постачальників за співпраці з Україною просять внести передоплату. Це підвищує ризик того, що передоплату буде здійснено, а товар не поставлено. А на практиці це може стати банальним каналом виведення валютних коштів за кордон.

Потрібно готуватися до відновлення ринку

Але навіть за умов війни деяким великим імпортерам вдалося перезапустити роботу. Філія німецької компанії Bosch перенесла свій головний офіс з Києва до Івано-Франківська. Крім того, працює філія компанії у Львові, а також готуються до відновлення роботи філії в Одесі та Дніпрі.

За словами гендиректора компанії Віталія Бульди, Bosch в Україні вже отримав дозвіл на постачання своєї продукції з усіх напрямків діяльності – термотехніка, автозапчастини, промислові та будівельні технології.

“Материнська компанія надала нам дуже вигідні умови щодо розрахунків за товар. В Україну товари поставляються зі складів концерну, розташованих у багатьох країнах, всі оплати за імпорт здійснюються відповідно до чинного законодавства. Ми продовжуємо працювати над переліком товарів критичного імпорту. Процедура нескладна, але кожна трансакція додатково перевіряється. Для нас дуже важливо, що головний офіс надає різнобічну підтримку та зацікавлений у відновленні комерційної діяльності”, – каже Віталій Бульда.

За його словами, українські міста значно постраждали внаслідок військових дій і потребують відновлення. Тому попит на електроінструменти, розхідники, будівельні матеріали, автозапчастини, гідравліку для сільгосптехніки та багато інших товарних позицій лише зростатиме. А це означає, що рано чи пізно Кабміну та НБУ доведеться замислитися над питанням відновлення та функціонування повноцінного валютного ринку.