В Раду внесли законопроєкт про дерусифікацію всіх топонімів в Україні

Відповідний законопроєкт №7253 про зміну до закону про географічні назви було внесено до Ради 5 квітня. Документ від імені групи співавторів подано представником президента у Конституційному суді Федором Веніславським ("Слуга народу").

Також законопроєктом пропонується заборонити найменування об'єктів на честь діячів, які здійснювали військову агресію проти України та інших суверенних країн, "державну тоталітарну політику" та переслідування опозиції, дисидентів та інших осіб за критику тоталітарного радянського та тоталітарного російського режиму, у тому числі громадян України, які проживають на окупованих територіях або стали жертвами переслідування з боку репресивних органів у самій РФ.

У незвично величезній пояснювальній записці, викладеній на 33 сторінках, автори пояснюють необхідність такого кроку, аналізуючи, зокрема, ситуацію з топонімікою в різних містах України і наголошуючи на необхідності позбавлення країни усіх назв, які нагадують про Росію або асоціюються з нею.

"Слідом за декомунізацією має відбутися деімперіалізація чи деколонізація та повне відновлення української історичнонаціональної топоніміки, спотвореної до невпізнанності і стертої з нашої мапи колишнім тоталітарним режимом. Адже неможливо рухатися вперед із повернутою назад головою, з постійною присутністю в нашому домі чужого, імперського, наповненого неправдою", — сказано у документі.

На думку нардепів, для сучасної України декомунізація та деколонізація навіть важливіше, ніж просто позбавлення від рудиментів радянського минулого у вигляді комуністичних топонімів, пам'ятників вождям або назв "чужих" міст, річок, гір та імен.

При цьому Вениславський та його колеги дають зрозуміти, що закон у разі його ухвалення стосуватиметься і російськомовних назв населених пунктів та вулиць, які не були перекладені українською мовою для офіційного вжитку на українській мові, а використовуються у транслітерованій формі.

Серед таких прикладів згадуються, зокрема, міста Сєвєродонецьк, Южне, Южноукраїнськ та Первомайськ, селище Арбузинка, села Спокойствіє, Надеждівка, Переводчикове та Луч.

"В нинішніх умовах цей процес означає деколонізацію і дерусифікацію в цілому, що дорівнює самозбереженню нації. При цьому проблема топоніміки є своєрідним лакмусовим папірцем, який свідчить про реальну готовність суспільства і влади до глибокої модернізації Української держави та демонтажу старої моделі розвитку, про їх спроможність адекватно відповідати на ключові та найскладніші виклики долі і часу", — заявляють депутати.

Як зазначають автори законопроєкту, сьогодні цей процес став вкрай актуальним і вагомим, оскільки у відносинах України та Росії, яка понад вісім років здійснює проти неї збройну агресію, виникла нова цивілізаційна та політико-ідеологічна реальність.

"За таких умов важко розуміти логіку існування на наших теренах великої кількості вулиць з топонімічними назвами російських міст і навіть нікому не відомих сіл, територій, річок, озер, портів, у тому числі на честь вулиць чи навіть провулків в Москві, зміст яких продовжує щоденно проєктуватися на історичну пам’ять та світогляд українців, капіталізуючи в них рудименти російського тоталітаризму, формуючи психологію української меншовартості та малоросійства", — йдеться у записці.

Ініціатори вважають, що ухвалення законопроєкту забезпечить зменшення впливу РФ на внутрішню політику України та світогляд громадян, створить передумови для "запобігання агітаційно-пропагандистській діяльності вороже налаштованих до України осіб", прискорить дерадянізацію та дерусифікацію країни та сприятиме зміцненню духу та моралі української нації.