Украина миру
Эксклюзив

Mars Hopper: Космическая отрасль — чуть ли не единственная, в которой мнение об украинцах не успели испоганить

11 августа 2016, 15:00
Увеличить размер шрифта Увеличить размер шрифта

Delo.UA встретилось с частью команды Mars Hopper — Павлом Правдюковым, Александром Буткалюком и Ильей Рубинским, чтобы выяснить, как построить ракетоплан для полета на Марс, если в твоей команде физики, химики и программисты, а запчасти можно купить только на рынке

Mars Hopper: Космическая отрасль — чуть ли не единственная, в которой мнение об украинцах не успели испоганить | Украина миру | Дело Увеличить картинку

В начале 2016 года Павел Правдюков, специалист по Big Data, предложил своим коллегам из лаборатории Ciklum сходить на этап хакатона NASA SpaceApps Challenge в Киеве. Особого энтузиазма предложение не вызвало, и Павел решил реализовать проект со своим другом Николаем Денисенко, программистом, химиком и ракетомоделистом.

Уже на предварительном этапе T-3 BootCamp была сформирована команда (помимо Павла и Николая, в нее вошли инженер Александр Буткалюк и его дочь-лицеистка София, аспирант КПИ Вячеслав Осауленко, программист Илья Рубинский и инженер Андрей Музыченко), которая три недели спустя "порвала" украинское информационное пространство и стереотипы соотечественников. Их проект Mars Hopper — ракетоплан для исследования полярных шапок на Марсе — вошел в топ-3 финалистов и получил приз зрительских симпатий.

Как вы попали на конкурс NASA SpaceApps Challenge и что из этого вышло?

Илья: Этот конкурс проходил в Украине впервые, принимали в нем участие Киев и Кировоград. Андрей Бегунов взял на себя организацию этапа конкурса NASA SpaceApps Challenge в Украине. И за три недели до хакатона организовал T-3 BootCamp, на котором и проходило знакомство команды.

Александр: Деякі команди приходили вже сформовані, а ми познайомились на T-3 BootCamp. Були команди з двох мейкерів чи двох айтішників зі схожими навичками, у нас вийшла "солянка" з дуже різних спеціалістів. Вдалося зібрати цікаву конфігурацію, яка потім дала змогу перемогти.

Илья: Я думаю, преимущество нашего проекта в том, что собрались разные люди с разными знаниями. Собственно, это и было основной мотивацией, почему я пришел на хакатон. Если программисты соберутся — будет все как обычно. А когда собираются носители разных знаний, получаются действительно интересные проекты.

Все действительно стоящие международные проекты делаются разными специалистами.

Значит, команда формировалась в процессе, а как разделили обязанности?

Павел: Сначала мы обсуждали общую концепцию: как эта штука должна летать, что она должна делать, как ее сделать такой, чтобы она "прожила" какое-то время. Мы обсуждали, должны ли у нее быть крылья или она будет стартовать и приземляться как ракета. Обсудили конструкционные, сугубо технические моменты.

А уже на самом событии мы решали, как сможем продемонстрировать нашу идею. Мы посмотрели на наши способности: у нас есть два человека, разбирающихся в физике, есть люди, которые могут собрать модель, которая будет демонстрировать принцип.

Александр: До речі, у нас поступово розкривались таланти в команді. Ми підрахували, що якби кожен займався одним напрямком, то нас було б не 8, а десь 25-30. Наприклад, Павло прийшов з товаришем Миколою. Микола — практик, він збирав і запускав ракети. А Павло фільмував.

Павел: Мы запускали ракеты за Киевом. Но это были пиротехнические ракеты — они не уходят высоко в небо. Это больше хобби.

А для проекта Николай делал для нас симуляцию с визуализацией, а Илья помогал ему. Когда нам нужно было делать видеопрезентацию, очень пригодились его навыки фотографа и оператора.

Александр: Він був і режисером, і оператором, і монтажером. В нього чудова англійська.

Мій попередній досвід та інженерна освіта дозволили створити працюючі моделі. Пристрій дуже довго не хотів працювати — деталі купувались на ринку або в "Епіцентрі". Вони для цього абсолютно не призначені. Не вдавалось досягти герметичності: ми працювали з тиском і потрібно було уникати вибуху.

Тому у нас чотирикратний ступінь захисту: манометр, запобіжний клапан, розрахунки, ручна система відсічки.

Был момент "Хьюстон, у нас проблемы"?

Все: Нет.

Александр: Ракетоплан вперше летів на хакатоні, і полетів з першого разу.

То есть, вы собрали макет?

Александр: Макет — це те, що не працює, а у нас була модель.

Павел: Самый базовый прототип реактивного самолета

Александр: У нас були моделі окремих елементів, плюс була модель ракетоплана, яка літала.

Но ведь условия на Марсе и на Земле отличаются?

Павел: Да, отличаются. На Марсе слабее гравитация, поэтому там легче летать. Но атмосфера разряжена.

Илья: Но нам нужно было показать основную идею — использование сухого льда. Это можно было было показать на Земле, и ребята придумали, как это сделать.

Александр: Хлопці-фізики перерахували параметри для земних умов, і деякі вузли ми окремо змоделювали. Двигун з пропелером працював окремо, він заважкий, щоб підіймати його літаком. А літак на ракетній тязі літав, і досить успішно. Це зробило демонстрацію набагато кращою, ніж якби ми просто відкрили б балон і випустили струмінь газу.

А какие области знаний пришлось подтянуть во время работы над проектом?

Александр: Практично ніяких.

Илья: Пришлось работать с тем, что есть.

Александр: Збирали додаткову інформацію: цифри, необхідні параметри підтягували з сайту NASA, використовували їх програмне забезпечення і трішки заглибились в аеродинаміку.

Павел: По аэродинамике у нас не было специалиста, поэтому мы доверились данным NASA.

А кроме данных NASA, возможно использовали для разработки проекта и наработки украинских ученых? Консультировались с кем-то?

Павел: В интернете мы нашли разработки по конструкциям с углекислым газом.

Александр: Ми перевіряли, чи наша гіпотеза технічно можлива. Нам дуже не хотілось повторити чиюсь ідею. Тому, коли був вільний час, ми перекопували інтернет, перевіряючи, чи наша ідея оригінальна.

Близьких аналогів ми не знайшли: "Запорожець" і Mercedes більш схожі між собою, ніж найближчий аналог літального апарату на вуглекислому газі.

Идея подпрыгивающего летательного аппарата уникальна? И как вы к ней пришли?

Александр: Аналоги є. Американець професор Роберт Зубрін довгий час займається дослідженнями і написав книгу Case from mars.

Був літаючий прототип на вуглекислому газі, але він використовує інші принципи. Він літав як літак, міг вертикально підійматись і сідати. Працював на газі, а не на сухому льоді. Там є дуже значні відмінності.

До речі, книгу Зубріна ми знайшли вже після хакатону. І виявилось, що Слава (Вячеслав Осауленко, аспирант КПИ, участник команды — ред.) використовував схожі формули.

Презентация Николая Денисенко проекта Mars Hooper для NASA SpaceApps Challenge

Сколько времени потребовалось, чтобы от идеи перейти к разработке модели? Какие проверки пришлось пройти?

Александр: Ідея в нас сформувалась на BootCamp, який проходив за три тижні до хакатона. Оскільки ми були малознайомі, визначились, у кого які інтереси, хто в чому спеціаліст. Вирішили розпаралелити процеси, щоб кожен робив звичну справу.

І на випадок невдач в якихось напрямах, щось мало дійти до фінішу. Фактично так і сталося. Єдине, що спочатку ще Юрій працював з нами на BootCamp, йому не вдалося взяти участь. Тому наш літальний апарат не мав автопілота. А решта все дійшло: і фізичні розрахунки, і математичне, комп'ютерне і фізичне моделювання. Був двигун з гвинтом, що працював від вуглекислого газу, і ракетоплан, який літав.

Ми навіть зробили реверанс оригінальному завданню — модель джетпака (реактивного ранця). Це найпростіше, що було в нашому проекті.

Павел: NASA нам писали: мы очень удивлены вашей интерпретацией задания, но она нам очень нравится.

Учитывая, что вы действительно довольно далеко ушли от первоначального задания, почему вам все-таки разрешили принять участие в конкурсе?

Александр: Якби організатори були з нашої країни, а особливо кілька років тому, нам би сказали: "Хлопці, це неформат, ви не проходите за конкурсом".

Виявилось, що у NASA зовсім інший підхід. Вони побачили, що є глибоке розуміння завдання, і воно настільки переосмислене, що ми можемо пропонувати свою інтерпретацію. Для них це показник, що ми незашорені завданням "від сих до сих". Це показник, що ми самостійно думаємо, генеруємо ідеї, проявляємо ініціативу.

Возможно, сейчас украинские предприятия космический отрасли не так уважаемы в мире. Предлагали ли вам украинские или международные институты сотрудничество и дальнейшую популяризацию этого направления в Украине?

Александр: Останнім часом ми багато спілкуємось з нашою космічною агенцією. Ми мали велику підтримку від голови космічної агенції Любомира Сабадоша — він вболівав за нас під час People Choice. А коли закінчився конкурс, запросив нас до космічної агенції, ми мали кілька зустрічей.

Ми йому дуже вдячні за підтримку. У нас є цікаві плани, сподіваємось, вони реалізуються.

Илья: Насчет Украины — вы зря недооцениваете наше государство. Потому что мы входим в список космических государств. И космическая отрасль — чуть ли не единственная, в которой мнение об украинцах не успели испоганить. Мнение еще очень высокое, и тут можно развернуться.

То есть, в NASA не удивились, увидев нескольких программистов, физиков, химиков и девочку-лицеистку с идеей ракетоплана?

Илья: Это основная идея конкурса: популяризировать космос, собрать людей, которые далеки от него — и посмотреть, что у них выйдет.

Александр: Ми багато спілкувались з комічною агенцією. Космічна галузь в Україні є, і працює непогано. Там є багато цікавих нових проектів і дуже великий потенціал.

На запрошення космічної агенції відвідав Дніпро, ми були в музеї "Південмашу" — там багато цікавих і актуальних технологій. Я вважаю, що у нас дуже високий рівень.

Зараз багато держав організовують свої космічні агенції, але не мають відповідних технологій. У нас все це є, але потрібно знаходити шляхи, щоб цей потенціал не залишався потенціалом.

На жаль, географічні обставини не дозволяють виконувати старти з території України.

А какие конкретно планы сотрудничества были с космическим агентством?

Александр: Космічна агенція пропонувала нам продовжувати роботу над Mars Hopper. Єдине що марсіанська програма не закладена в поточну українську космічну програму. Ми і тут неформат. Тому складно виділити на це фінансування.

Воспринимаете ли вы свой проект как научный стартап и планируете ли собрать деньги на прототип? Один из членов команды говорил об этом в интервью.

Александр: Славко — наш найбільший скептик. Якраз він ще до закінчення київського етапу говорив, що хотів би побачити вживу, як Mars Hopper літає.

Щодо стартапу: досить важко назвати його так. Це в чистому вигляді науково-дослідницький проект, але застосовані технології, в принципі, можуть бути комерційними.

А сколько будет стоить собрать ракетоплан самостоятельно?

Павел: Можно посчитать стоимость радиоизотопного генератора. Грамм плутония стоит $4 тыс., а его нужно порядка 10 кг.

Вы пока не пытались коммерциализировать часть своих наработок?

Александр: Ми зараз дивимось, які технології проекту матимуть комерційну перспективу на Землі.

Подали заявку на Sikorsky Challenge. Але від повністю некомерційного марсіанського проекту вимагати комерціалізації досить складно.

Комерційний потенціал має оптична система, навігаційна система, висотна аеродинаміка. Скоріше за все, в нинішньому вигляді він може бути платформою для досліджень в певних галузях. Але знову-таки, це буде дослідницький проект.

Якби це був комерційний продукт, на нас чекав би великий успіх — настільки ми просунули його в інформаційному просторі.

Зараз в світі йде комерціалізація космосу, хотілось би, щоб в Україні розвивалась приватна космічна ініціатива.

Готовы стать такой частной космической инициативой?

Александр: Скажімо так, якби ми були скептиками — навіть не йшли б на хакатон. Ми оптимісти.

О новых проектах задумывались? Команда у вас уже есть.

Александр: Ми розглядаємо варіант розробки надлегкої ракети космічного призначення. Але наскільки це можна втілити в Україні…

Павел: …де не можна запускати ракети в космос.

Что в итоге принесло команде участие и победу в одной из номинаций SpaceApps Challenge?

Александр: КПІ (Киевский политехнический институт — ред.) запропонували взяти участь в Sikorsky Challenge, запропонували наукові консультації, приміщення. Це вже інший етап. Бо є те, що можна зробити за свої кошти (цей ресурс ми вже використали максимально), а далі треба переходити на складніші технології та обладнання. Поки у нас немає фінансування проекту, тому потреби в приміщенні теж немає.

Павел: Илья и Андрей прошли обучение в школе беспилотников.

Илья: Там было четыре дня.

Александр: Бізнес-школа Католицького університету запропонувала для одного з учасників команди безкоштовно пройти курс технологічного менеджменту.

Для нас підготувало курс представництво Інституту сингулярності. Будемо вивчати експоненційні технології. Вмкладатиме Ігор Новіков, очільник представництва Singularity.

Илья: Будем изучать теорию экспоненциального развития технологий.

Команду пригласили в NASA. Поедете?

Павел: Команду пригласили на запуск космического аппарата, который полетит на астероид, заберет оттуда грунт (пыль) и вернется на землю. Это первый раз, когда аппарат возвращается на Землю с нелунным грузом.

Ориентировочно запуск — 8 сентября. Его могут переносить на несколько дней.

Александр: Потрібно приїхати на два дні раніше і поїхати на два дні пізніше. Оскільки вікно запуску можу зсунутись залежно від погоди та інших умов.

Ми отримали запрошення на цей старт, але маємо летіти до Америки і перебувати там за власний кошт. На жаль, не всі ми маємо можливість туди полетіти.

Звичайно, нам потрібна підтримка, і можливо держава помітить, що ми вперше брали участь в такому конкурсі і вибороли перше місце. Може вона не лише спортсменам і співакам буде сприяти, але й науковцям.

Автор: Виктория Ильченко

По материалам: "Дело"
Раздел: >
Теги: космос , nasa , украина — миру , стартап , технологии

Главные новости от delo.ua
Поздравляем! Вы подписались на рассылку от delo.ua
Mars Hopper: Космическая отрасль — чуть ли не единственная, в которой мнение об украинцах не успели испоганить | Украина миру | Дело
Комментарии Facebook
Комментарии

Знай наших

Мы живем в мире стереотипов. Один из них — мир зиждется на идеях и продуктах made in USA, made in Italy и made in Germany, а вот роль made in Ukraine в мировом значении ничтожно мала.

Но если копнуть глубже, то украинцы — творившие в Украине или за рубежом, эмигранты или их потомки, стоят за доброй третью крупнейших мировых достижений и изобретений, от Всемирного форума в Давосе до Google и Apple.

Какой след в мировой истории оставляют наши современники-соотечественники? В этом разделе выйдет 18 историй украинцев, которые, без преувеличения, меняют мир. Мир культурный, политический, технологический. Кто-то из них делает это, оставаясь и живя в Украине, кто-то давно покинул страну и развивает свое дело за рубежом, кто-то и вовсе украинец лишь во втором — третьем поколении, но в то же время продолжает ощущать себя украинцем, и гордится тем, что его достижение ложится в копилку достижений страны.

27 октября этого года аэропорт Бен-Гурион в Тель-Авиве согласился изменить подпись под фото самолета "АН 225" со "сделано в России" на "сделано в Украине". Поводом для замены послужило обращение украинки Юлии Плиевой, которая сообщила руководству аэропорта об ошибке в подписи. Теперь каждый из 15 миллионов пассажиров, которые в течение года проходят через аэропорт Тель-Аивива, будет знать, что крупнейший в мире самолет "АН 225", который приземлялся в Бен-Гурионе, произведен Украиной.

О каких еще достижениях украинцев мы не знаем?

Вход

Если у Вас до сих пор нет аккаунта на Дело - зарегистрируйтесь

Мнения
Курсы валют
покупка продажа НБУ
USD USD - - 26.18
EUR EUR - - 31.28
RUB RUB - - 0.45
Цены на топливо
ДТ СПБТ
Донецкая область 23.2 14.93
Киевская область 23.07 14.22
Львовская область 22.74 14.94
Популярные теги
3G
web-T::CMS. Проверенные решения Хостинг-партнер
Хостинг сайтов - MiroHost
© 2005-2017 Ekonomika Communication Hub.
Все права защищены
Тел.: 044 585 58 91/92
Узнай, как перепечатывать новости, и смело используй материалы из новостной ленты портала Delo.ua

— Материалы, которые отмечены этим знаком, публикуются на правах рекламы. За содержание рекламы ответственность несут рекламодатели.