Формула 2035: чому агросектору потрібен 10-річний перехідний період для засобів захисту рослин

Проведені аналізи ринку чітко засвідчують: українські технології вирощування мають критично високу залежність від окремих діючих речовин (ДР), які наразі обмежені або не схвалені в ЄС. Їхнє одномоментне виведення з обігу створює ризик не лише для агровиробництва, а й для всього ланцюга – від виробника ЗЗР до кінцевого експортера.

Водночас у Верховній Раді України зареєстрували новий євроінтеграційний законопроєкт №15362 "Про засоби захисту рослин", покликаний докорінно оновити правила авторизації та використання відповідних препаратів. Сучасний стан вітчизняного законодавства у цій сфері вимагає суттєвого реформування, оскільки Україна зобов'язана гармонізувати свої норми з жорсткими стандартами Європейського Союзу до кінця 2028 року.

Проте вітчизняні аграрні асоціації наголошують, що європейські виробники переходили на ці правила поступово протягом двадцяти років, маючи всебічну інституційну підтримку. Через це профільні спільноти, зокрема асоціація "Український клуб аграрного бізнесу", закликають передбачити 10-річний перехідний період – до 31 грудня 2035 року для адаптації українського ринку до нових вимог. Вітчизняні виробники побоюються, що передчасна заборона широкого переліку діючих речовин за відсутності повноцінного доступу до ринку ЄС поставить наш агробізнес у нерівні умови порівняно зі світовими конкурентами. 

Перехідний період тривалістю до 10 років для найбільш критичних ДР – це не спроба відтермінувати зміни, а питання виживання нашого агроекспорту, збереження продовольчої безпеки та стійкості економіки в часи глобальних викликів. Також час, який необхідний світовим та українським компаніям-виробникам ЗЗР для розробки, випробування та реєстрації в Україні, кліматично адаптованих та фінансово виправданих альтернатив.

Наводимо результати трьох незалежних досліджень. 

Нещодавно провідні бізнес-спільноти України презентували результати трьох масштабних досліджень: Smart Country (ВАР), НУБіП (ЄБА) та HFFA Research (УКАБ). Науковці та аналітики прорахували реальні економічні наслідки регуляторного поспіху, і ці цифри вражають:

• 10 млн га під загрозою – це близько 40% усіх сільгоспугідь України ризикують стати нерентабельними або критично втратити врожайність;
• мінус 14 млн тонн зерна щороку. Саме стільки врожаю може недоотримати країна через прогалини в захисті рослин від шкідників та хвороб;
• $4,3 млрд збитків – загальні щорічні економічні втрати агросектору перевищать цю астрономічну суму;
• до 20% падіння зборів врожаїв у розрізі ключових експортних культур (кукурудза, соняшник, зернові) – втрати доходів виробників можуть сягати в середньому 144 дол/га.

Чим загрожує надмірний регуляторний поспіх?

Механічне та швидке копіювання європейських заборон без врахування українських реалій здатне завдати агросектору серйозного регуляторного шоку. Якщо для нішевих речовин на ринку існують альтернативи, то радикальне виведення стратегічно важливих ДР призведе до відчутних негативних наслідків: 

• Стрімке зростання собівартості – альтернативні схеми захисту часто є дорожчими і менш ефективними, що суттєво збільшить витрати виробників.
• Прогалини в захисті рослин та втрата врожаю – повне виведення певних ДР утворить прогалини в контролі шкідливих організмів, що призведе до падіння врожайності та якості продукції.
• Зменшення кількості дозволених хімічних класів змусить частіше використовувати одні й ті самі препарати, викликаючи стійкість (резистентність) у патогенів та шкідників. 
• Малі та середні господарства постраждають найбільше, адже вони мають обмежений фінансовий ресурс для швидкої адаптації. 
• Штучний дефіцит ефективних рішень миттєво спровокує сплеск нелегального обігу та поширення фальсифікованих препаратів. 

Що кажуть експерти, науковці та практикуючі агрономи?

Проблема перехідного періоду давно вийшла за межі кабінетних дискусій. У професійній спільноті формується консенсус:

Думка науковців (агрохіміків та фітопатологів): "Кліматичні зони України суттєво відрізняються від більшості країн ЄС. Через вищі середньорічні температури на Півдні та Сході пресинг шкідників і хвороб у нас агресивніший. Якщо забрати діючі речовини без адаптованих біологічних або хімічних замінників, ми просто здамо поля на поталу шкідливим організмам. Нам потрібні роки польових випробувань для пошуку нових систем захисту".

Думка агрономів-практиків: "Біопрепарати та інтегрований захист (ІЗР) – це чудово, але вони не працюють як "швидка допомога". Якщо поле накриває епіфітотія хвороби, біологічні агенти безсилі, потрібна системна хімія. Радикальна заборона ДР зараз – це прямий шлях до втрати 20–30% валового збору кукурудзи, соняшнику та зернових".

Аграрна спільнота, зокрема експерти асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), наголошують: перехідний період не є спробою відкласти імплементацію європейських норм. Це інструмент керованої та безпечної адаптації ринку. Подовжений період дозволить ринку підготуватися до змін та забезпечити появу повноцінних, економічно прийнятних хімічних і нехімічних рішень. 

Заклик до української влади: час забезпечити передбачуваність і підтримати національного виробника

Сьогодні український бізнес демонструє максимальну конструктивність. Ми готові до поступового очищення ринку від речовин із низькою значущістю. Водночас ми очікуємо на таку ж конструктивну та партнерську позицію з боку держави. 

У цьому контексті звертаємося до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Офісу віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також профільного комітету Верховної Ради України з пропозиціями:

1. Забезпечити чітку та послідовну позицію у переговорах з ЄС та відстоювати поетапний, ризик-орієнтований підхід до гармонізації законодавства. Необхідним є зафіксований перехідний період до 10 років для критичних речовин (із кінцевим терміном до 31.12.2035 року). 
2. Впровадити обов'язковий аналіз економічного впливу, бо будь-яке рішення щодо обмеження чи заборони ДР має ухвалюватися урядовими структурами лише після комплексної оцінки його впливу на собівартість продукції, стійкість агросектору та конкурентоспроможність українського експорту. 
3. Запустити прискорену реєстрацію європейських інновацій, що надасть зелене світло для швидкого випробування та взаємного визнання нових препаратів, які вже успішно використовуються в ЄС, щоб забезпечити аграріїв реальними альтернативами на заміну забороненим ДР. 

Розумна євроінтеграція – це баланс між екологічними стандартами майбутнього та економічною спроможністю сьогодення. Поетапний підхід із фіксованим 10-річним перехідним періодом для критично важливих діючих речовин дозволить українському агросектору уникнути регуляторного шоку, зберегти статус лідера на світовому продовольчому ринку та не допустити внутрішньої кризи. Держава і бізнес мають діяти як партнери – лише так ця трансформація буде ефективною та збалансованою.