Треба переробити: аграрії планують перейти з експорту на продукти глибокої переробки. Але є нюанс

Зерно і плевели

Отримання прибутків аграріїв та експортерів надзвичайно ускладнилося у 2022 році. Разом з війною та руйнуванням логістичних зв’язків стало вкрай складно та дорого переміщувати, а особливо експортувати великі обсяги зерна та насіння. До того ж суттєво подорожчала логістика перевезень. У регіонах, віддалених від портів Одеси, Дунаю та від західних кордонів країни, рентабельність вирощування й експорту зернових та олійних знижується до неприйнятного рівня. Кукурудзу, наприклад, більшість аграріїв залишила незібраною на полях.

Прибутки агрокомпаній, які займаються рослинництвом та сировинним експортом, стрімко падають. Навіть великі багатопрофільні агрохолдинги звітували про суттєве погіршення фінансових показників свого бізнесу у 2022 році. Зокрема, доходи холдингу «Кернел» за третій квартал року впали на 51%, а чистий прибуток — на 23% (проти аналогічних показників 2021-го). 

Падає і капіталізація українських компаній на світових біржах. Так, з 19 червня по 3 грудня загальна капіталізація семи українських агрокомпаній зменшилася, за інформацією Української аграрної конфедерації, на 142 млн, або 12%.    

За таких обставин наміри господарств скоротити посівні площі традиційних експортних зернових культур під урожай 2023 року цілком логічні. За прогнозами УКАБ, цього року зерновий клин в Україні зменшиться на 45% у порівнянні з 2021-м. Причина — неприваблива рентабельність екстенсивного зернового рослинництва.  

На тлі проблем аграріїв є певні успіхи тих сегментів АПК, у яких вищий рівень перероблення сировини. Приміром, виробництво вершкового масла та сухого молока, як вважають у Спілці молочних підприємств України, збережеться за підсумками 2022 року на рівні показників 2021-го. До того ж Україна очолила рейтинг постачальників вершкового масла до Євросоюзу. Зростає останнім часом також експорт рафінованої соняшникової олії. За оперативними даними «АПК-Інформ», країни ЄС збільшили імпорт такої олії з України удвічі. Тож вітчизняний переробний сектор вже має досвід отримання заробітків на продукції з підвищеною доданою вартістю.

Вирішують компанії й логістичні проблеми, які виникають на шляху постачання продуктів переробки до споживачів під час війни. Приміром, «Кернел» через відсутність перевалки олії на терміналах Миколаєва у січні 2023 року придбав термінал у порту «Південний». CEO компанії Євген Осипов назвав новий актив стратегічно важливим для бізнесу «Кернел». За рахунок «ОйлЕкспортТерміналу» у Одеської області компанія планує компенсувати тимчасові втрати своїх експортних можливостей у Миколаєві.

Зараз МХП перебуває у процесі трансформації в кулінарну компанію — щоб пропонувати споживачам якомога більше якісних та смачних страв, виготовлених із використанням найсучасніших харчових технологій. Компанія орієнтується на виробництво продуктів у форматах ready-to-cook та ready-to-eat, а також розвивається у сегментах HoReCa та ритейлу, зокрема спільно з партнерами розбудовує мережу безпечної вуличної їжі Doner Маркет та мережу магазинів «М'ясомаркет».

«Перероблення сільгоспсировини забезпечує створення більшої доданої вартості у країні, а також додаткові робочі місця й заробітну плату українцям, доходи бюджету й вищу продуктивність», — пояснює заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН України Микола Пугачов.

Війна пришвидшила формування в українському АПК потужного тренду стосовно масового перегляду агрокомпаніями свого продуктового портфеля на користь більш рентабельної продукції. Коригування виробничих планів й генерація нових проєктів вже розпочалися.

Глибоке перероблення

Аграрна спільнота заговорила про потребу глибшого перероблення аграрної сировини. Ідею щодо розвитку переробної промисловості та збільшення експорту її продукції почав активно просувати також уряд України. Переробна продукція має стати основою українського експорту. Зі слів першої віцеміністерки економіки України Юлії Свириденко, держава має фокусуватися на збільшенні експорту саме переробної продукції.

Щоб стимулювати вливання інвестицій у переробну промисловість, держава планує, зокрема, запровадити режим сприяння експорту переробної продукції залежно від стадії її перероблення. Йдеться про страхування від воєнних ризиків для інвестицій у перероблення, про надання грантів на агроперероблення тощо. Одним із головних завдань уряду є стимулювання інвестицій у переробну промисловість, що приведе до структурних змін у зовнішній торгівлі країни на користь несировинного експорту. Про це говорить заступник міністра економіки України Тарас Качка.

У Мінекономіки наголошують, що через Експортно-кредитну агенцію у наступні п’ять років планують підтримати до 100 млрд грн українського експорту. Додатковий обсяг фінансових ресурсів, доступних для експортноорієнтованого бізнесу, запланували збільшити з 0,3% ВВП до 5% ВВП до 2025 року. Війна точно змінить вектор розвитку агро у бік перероблення, упевнений міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. 

Аналітики запевняють, що для максимізації прибутків в АПК доцільно зосереджуватися на створенні виробництв із глибокого перероблення продукції, і наводять чимало прикладів таких проєктів. Приміром, виробництво біоетанолу, олії чи глюкози з кукурудзи, біодизелю з рапсу, екстракту дріжджів з бурякової меляси. За розрахунками фахівців, додана вартість у такої продукції у рази більша відповідного показника сировини.

Бізнес уже заявляє про бажання долучитися до створення високої доданої вартості в АПК. Приміром, «Астарта» готова реалізовувати проєкт з будівництва інноваційної технологічної лінії поглибленого перероблення сої. А Nestlé вже відкриває новий виробничий майданчик на Волині, щоб розширити виробництво вермішелі в Україні.

«Ми вже маємо розробляти бізнес-плани, щоб розпочати їхню реалізацію після перемоги. Я впевнений, що ми здатні це зробити, і вірю в те, що українська економіка, український бізнес швидко відновлять свої активи та вийдуть на високий рівень конкурентоздатності на світовому ринку», — наголошує засновник та генеральний директор агропромхолдингу «Астарта-Київ» Віктор Іванчик.

ГАЛУЗЕВІ ЛІДЕРИ

Аграрний холдинг «Астарта» — одна з перших українських компаній, яка почала системно розвивати соціальні проєкти, звітувати про свої соціальні ініціативи, як це роблять світові публічні компанії.  В портфоліо компанії безліч різних проєктів — від підтримки студентів до грантів для малого бізнесу.  

З початку повномасштабної російської військової агресії в Україні благодійний фонд «Повір у себе», Астарта разом з партнерами створили проєкт Common Help UA, який допомагає внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, мешканцям гарячих точок і фронту, військовим. Усього було відправлено 29 600 т гуманітарної допомоги на 598 млн грн адресовану 799 тисячам українців. Водночас 433 соціальних та медичних закладів отримали допомогу. Усього в компанії виготовили близько 40 тис. продовольчих на суму 23,4 млн грн. Окрім того, було реалізовано додаткові проєкти з розвитку малого та середнього бізнесу на суму 41 млн грн, завдяки яким було створено 195 нових робочих місць.

Попри війну, як і було заплановано, переробили близько 2 млн тонн цукрових буряків та виробили з них 282 тис. тонн цукру. У 2022 році підприємства агропромхолдингу Астарта сплатили 1,62 млрд грн податків та зборів до бюджетів всіх рівнів.

«Кернел» — одна із активних та технологічних компаній в агрогалузі, а також найбільший в Україні виробник та експортер соняшникової олії. Свою продукцію «Кернел» експортує більш ніж у 80 країн світу. З листопада 2007 року акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі (WSE).

Компанія не перестає розвиватися попри активну фазу великої війни. Наприкінці минулого року, незважаючи на активну фазу війни, Kernel придбав термінал у порту Південний Одеської області. «ОйлЕкспортТермінал», який може приймати та окремо зберігати всі види рослинних олій.

Компанія фінансує як своїх співробітників, які пішли воювати так і все Військо загалом. На кінець минулого року загальна сума підтримки складає понад 29,7 млн доларів. Близько 1300 співробітників компанії вступили до лав ЗСУ та в ТрО, на їхнє оснащення керівництво компанії спрямувало $2,3 млн.

Компанія МХП – вагомий гравець на аграрному ринку, виробничі потужності якого охоплюють більшість областей України.  Земельний банк становить 360 000 га, з них під вирощування сільськогосподарських культур – 353 000 га. Важливою складовою агровиробництва МХП є цифровізація та застосування інновацій.

Кілька років тому компанія почала трансформацію в кулінарну і щодня працює, щоб пропонувати людям якомога більше якісних та смачних страв у форматах ready-to-cook та ready-to-eat. Також МХП у 2020 році відкрила свою мережу магазинів «М'ясомаркет», яку розвиває у двох форматах – власні та франчайзингові. Паралельно з цим компанія спільно з партнерами розбудовує мережу безпечної вуличної їжі Döner Маркет. Обидва формати активно розвивалися навіть під час повномасштабного вторгнення. Станом на кінець 2022 року по Україні було вже понад 200 «М'ясомаркетів» та понад 100 Döner Маркетів. 

МХП продовжує інвестувати в економіку України в умовах повномасштабного російського вторгнення. У 2022 році підприємства компанії перерахували до бюджетів всіх рівнів майже 4,6 млрд грн у вигляді податкових нарахувань, внесків і зборів.

Протягом минулого року компанія МХП підтримала та реалізувала низку соціальних проєктів, а також передала понад 13 тис. тонн власної продукції на суму понад 800 млн грн волонтерам, співробітникам та їхнім сім'ям, лікарням та внутрішньо переміщеним особам.

Компанія також підтримала більше сотні ініціатив благодійного фонду "МХП – Громаді", наймасштабніші серед яких — проєкт з укриттями, на який компанія виділила 6,6 млн грн на облаштування сховищ у школах, дитсадках та медустановах, надала більш як 8 млн грн у рамках конкурсу "Час діяти, Україно!", а також 6,3 млн грн за програмами Глобального договору ООН SEED і "Роби своє", тим самим підтримала український малий, середній бізнес та економіку країни.