Українські біолабораторії: як хижі комахи захищають врожай в теплицях

Ентомофаги — хижі комахи та паразити, які порушують життєві цикли комах-шкідників рослин, тим самим контролюючи їхню популяцію. Цей метод дорожчий і складніший в застосуванні за традиційні хімічні ЗЗР, але його використання виправдане для господарств, які вирощують органічні сільгосппродукти або прагнуть скоротити використання хімікатів. На додачу, ентомофаги не псують сільськогосподарські рослини, а сліди їхньої життєдіяльності не накопичуються в ґрунті та готовій продукції. 

В Україні діє декілька розплідників, що займаються вирощуванням ентомофагів, та кілька дистриб'юторів з країн ЄС: Нідерландів, Франції, Бельгії. Комах використовують для двох основних задач:

• Захист рослин в закритому ґрунті в умовах теплиць. Це класична схема багаторічної культивації ентомофагів в окремому приміщенні, яка дозволяє захистити від шкідливих комах відносно дорогу продукцію: овочі, фрукти, ягоди, зелень, квіти. Комах купує значна частка українських тепличних комбінатів та деякі садово-ягідні господарства;
• Захист рослин в полях. Ця методика в Україні ще розвивається, оскільки проблемою є внесення корисних комах на великих площах: якщо в теплицях це найчастіше робиться вручну, то в полях їх розпиляють з агродронів. Ця технологія поки до кінця не обкатана.  Інша проблема в вартості такого захисту, тому ентомофагів на полях зазвичай використовують високотехнологічні та багаті агрохолдинги.

Чому Україна зараз імпортує, а не вирощує ентомофагів

Основними покупцями корисних комах для закритого ґрунту традиційно є тепличні комбінати, пояснює Сергій Назімов. До війни найбільшим споживачем ентомофагів  були теплиці так званого "томатного регіону" навколо Енергодару, де розташована Запорізька АЕС. В цьому профіцитному з погляду енергозабезпечення регіоні працювало дуже багато фермерських овочевих теплиць, але російська окупація і зупинка електростанції фактично знищила тепличну галузь в регіоні.

Через війну попит на ентомофагів закритого ґрунту в Україні значно скоротився, і підтримується коштом великих виробників овочів та фруктів: Уманського тепличного комбінату, виробника соків "Галіція", господарств-виробників овочів для мережі "АТБ", та декількох інших великих гравців. Наявний обсяг ринку зробив нерентабельним вирощування корисних комах в Україні, додає він.  

Крім стискання ринку, вирощування ентомофагів в Україні стало невигідним через два об'єктивні фактори: 

1. Маточне поголів'я комах вирощують лічені біолабораторії на планеті, такі як бельгійська Biobest або американська Bioprotection. Виростити комах з якісними параметрами та плодючістю є дорогою і технологічно складною задачею. Тому більшість біолабораторій, в тому числі в Україні, не вирощують власне маточне поголів'я, а розмножують в себе партії елітних ентомофагів. На жаль, війна, зупинка авіасполучення та черги на кордонах зробили Україну невигідним місцем для репродукції хижих безхребетних;
2. Проблеми в енергосистемі та логістиці. Експорт комах європейському покупцю є нетривіальною задачею: найпопулярніші види кліщів-ентомофагів перевозять з лабораторії в рефрижераторах при температурі 12-16°. Їх бажано доставити на тепличний комбінат і розсадити на рослини не довше ніж за кілька діб. Враховуючи непередбачуваність енергопостачання української біолабораторії-розплідника і можливі затримки на кордоні, експорт стає занадто ризикованою задачею.
   
   Для українського споживача компанія імпортує безхребетних з ЄС в упаковці та кондиціях, які підходять для більш тривалого транспортування. Крім того, імпорт в Україну зараз відбувається швидше, ніж експорт з неї, додає експерт.

Через ці фактори “Екокультура” зараз займається створенням у Польщі розплідника для ентомофагів, на додачу до вже працюючого там розплідника джмелів. Оскільки ринок ентомофагів все ж поступово відновлюється в порівнянні з 2022 роком, компанія планує і далі масштабувати продажі в Україні, а зупинка місцевої лабораторії розглядається як тимчасове рішення. 

Крім цих проблем, російське вторгнення відрізало Україну від ринків збуту в Центральній Азії, додає представник компанії. До великої війни це був один з ключових експортних ринків збуту ентомофагів, і тепер логістика цього швидкопсувного товару неможлива.     

Проте головна проблема галузі корисних комах в Україні — слабкий ринок вирощених у закритому ґрунті рослин, що прямо впливає на успішність розплідників комах. Дороге опалення тепличних підприємств, низька купівельна спроможність населення, наслідки російської агресії роблять занадто дорогими вирощені в теплицях фрукти, овочі та квіти. Навряд чи ситуація в галузі зміниться на краще до кінця війни, констатує Сергій Назімов. 

Як правильно використовувати ентомофагів

“Екокультура” реалізує комах в герметичних картонних тубах об'ємом 0,25-1 л, в яких утримується від 250 до 5000 особин. Інший формат пакування — пластикові баночки на 250-1000 безхребетних, або коробки на 31,25-125 тис. особин. Популярні види: кліщі амблісейус свірські та амблісейус каліфорнікус, кілька видів паразитичної оси тріхограмми, згадані вище фітосейулюс та марколоф тощо. Знати всіх комах не обов'язково, оскільки пошук на сайті компанії пропонує ентомофагів залежно від культури, яку потрібно захистити.     

Ціни на ентомофагів коливаються в наступному діапазоні:

• тубус амблисейус свірскі, 25 тис. особин — 700 грн;
• пакет амблисейус свірскі, 125 тис. особин — 2500 грн;
  
• пакет амблісейус каліфорнікус, 125 тис. особин — 1100 грн;
  
• пластикове відерце з кліщем гіпоаспіс майлс, 125 тис. особин — 3000 грн;

Для прикладу, субстрат з амблисейусом свірскі рівномірно наноситься на листя рослин з розрахунку 50-150 особин/кв. м. Більш точну норму виселення для конкретних умов розраховують професійні агрономи або менеджери компанії.

За орієнтовною оцінкою, на теплицю з корисною площею 1 га необхідно витратити 6-10 пакетів по 125 тис. особин загальною вартістю 15-25 тис. грн. Ефекту від обробки варто чекати приблизно через тиждень, коли ентомофаги скоротять популяцію шкідника до господарсько-невідчутних рівнів.   

За словами співрозмовника видання, культивація корисних комах може бути навіть дешевшою за використання хімічних ЗЗР, але лише в перспективі кількох років. Він не називає вартість ЗЗР для аналогічної теплиці, оскільки цей показник залежить від багатьох параметрів: сільгоспкультури, виробника засобу, необхідної кількості оброблень рослин, характеристик ґрунту тощо.  

"Наприклад, троянди, які років 4-5 вирощуються на одному місці. З роками там розвивається своя екосистема, в якій затрати на комах щорічно зменшуються на 20-30%. В прогресії, порівнюючи бюджет на біологічний захист з ЗЗР, то в кінці періоду він може бути співставним чи навіть меншим", — пояснює спеціаліст.

Також в компанії попереджують про більшу норму використання комах на рослинах, які в попередні сезони оброблялися хімікатами. 10-30% безхребетних гине внаслідок хімії, накопиченої в ґрунті та частинах рослин. На повноцінне закріплення популяції ентомофагів може піти декілька років, впродовж яких стабілізуватиметься хімічний фон у теплиці. 

Ентомофагів ефективно застосовувати превентивно на початку сезону, як тільки розсаду рослин висаджують на постійне місце вирощування, додає Сергій Назімов. Дорослі комахи мають встигнути знищити шкідника ще на ранніх етапах розвитку. Найчастіше один вид ентомофага може ефективно контролювати популяцію лише одного шкідника.

"Наприклад, у клопа макролофуса найулюбленіша жертва — шкідливий метелик білокрилка. Також він може під'їдати трипсів, а інколи і яйця лускокрилих метеликів. Але ефективно контролювати популяцію трипса клоп не здатен, тож для захисту від трипсів треба купувати їх природних ворогів", — зазначає Сергій Назімов.   

Попри складність підбору хижака для кожного виду шкідливих комах, “Екокультура” зараз не заробляє багато на підборі ентомофагів та консультаціях сільгоспвиробників. Компанія співпрацює переважно з великими тепличними комбінатами зі сталим набором культур, де техпроцес внесення безхребетних вже відлагоджений за останні роки. Дрібні клієнти часто самостійно експериментують з ентомофагами, оцінюючи результати безпосередньо після внесення на експериментальні ділянки. Загалом, власники теплиць активно обмінюються досвідом використання хижих комах, серед аграріїв сформувалось своє ком'юніті з базою знань, тому навряд чи зараз можна гарно заробити на консультаціях з їх використання.     

Ще 10 років тому українські аграрії майже нічого не знали про технології біологічного захисту. Агрономам було відомо переважно про використання тепличними комбінатами сонечок для боротьби з попелицями та золотоочками, не більше. В 90-х роках їх використання майже зупинилось, щоб повернутися у 2010-х вже не в радянському, а в міжнародному форматі, з використанням передових технологій та засобів. 

При цьому занепад галузі в Україні дав суттєву перевагу розплідникам комах: на відміну від інших галузей тваринництва їхня діяльність майже не обмежена законодавством. Комах можна вільно розводити та перевозити по країні, тоді як в ЄС діють обмеження на переміщення деяких локальних видів за межі регіону. 

Комах купують не лише для поїдання шкідників 

Крім хижих кліщів та клопів, підопічними “Екокультури” є земляні джмелі (Bombus terrestris), яких використовують для запилення рослин в полях і на закритому ґрунті. Комахи мають ряд переваг перед бджолами: завдяки більшим розмірам переносять більше пилку, відвідують більше квітів, не бояться вітру і здатні до запилювання квітів при температурі від +10°. Важлива і низька вибірковість джмелями об'єктів запилення, вони відвідують всі квітки на своєму шляху.

"Бджола — інструмент для пасічника для виробництва меду, а інструментом агронома є джміль, у них різні задачі. Джміль "працює" локально, рухаючись концентричними колами від свого дому і старанно обробляючи кожну вітку. Кожен городник бачить, що більше плодів дають оброблені джмелями рослини", - пояснює спеціаліст.

На відміну від ентомофагів, компанія продовжує самостійно вирощувати джмелів в Україні та Польщі. Хоча виторг в цьому сегменті не перевищує 10-20% від загального, цей напрям визначений важливим для виробника. Причин тому дві: 

• Попит на джмелів зростатиме. Навіть у війну компанія завантажена замовленнями на вулики (в одному вулику мінімум 80-100 комах), причому покупцями є як великі агрохолдинги, так і селяни з потребою в кілька вуликів;
• Через глобальне потепління популяція джмелів скорочується в усьому світі, зменшившись на третину в порівнянні з 1970 роком, ареал комах переміщається на північ. Аграрії в Україні мають бути готовим у майбутньому купувати лабораторних джмелів для запилення своїх полів, а розплідники комах — адаптувати до місцевого клімату ефективних у промисловому розмноженні безхребетних.    

За його словами, конкуренція серед компаній-розплідників джмелів в Україні зараз мінімальна, вулики активно розкуповують. Проте підприємець, котрий захоче зайнятись цим бізнесом, має пам'ятати важливі деталі їх розведення:

1. Джмелі дуже чутливі до хімічного забруднення. Багато виробників агропродукції використовують токсичні пестициди та ЗЗР, які створюють хімічний фон в теплицях та на полях. В таких умовах джмелі просто не покидають вулик і не запилюють квіти, а розплідник отримує від клієнта рекламацію та вимогу повернути "неправильних" комах;
2. Сезонність бізнесу. Аграрію вигідно купувати джмелів для польових робіт один раз на рік, в сезон вегетації рослин. У теплицях, де зазвичай збирають два врожаї на рік, джмелі потрібні двічі на сезон. Через це підприємець більшу частину року розводить комах з невисоким рівнем продажів, тоді як кілька разів на рік його завалюють замовленнями, які треба встигнути обробити. Така сезонність потребує додаткових оборотних коштів та управлінського хисту від керівника бізнесу.