Падіння врожайності та скорочення податкових надходжень до бюджету: з якими проблемами зіштовхнуться аграрії та держава у 2023 році

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Дослідження Центру економічного відновлення показало, що найбільш болючою проблемою для аграріїв стала саме логістика. Так, з початку повномасштабного вторгнення ціни на логістичні послуги виросли в понад 4 рази, що призвело до зниження прибутку аграріїв. 

Серед інших викликів минулому року та які будуть у 2023-му експерти виділили проблемну логістику, підвищення цін на засоби виробництва, неповернення ПДВ та скорочення площ посіву на теріторіях, які досі знаходяться під окупацією РФ. 

Логістика 

До підписання “зернової угоди”, коли морські порти були заблоковані, українські аграрії та держава не змогли збільшити пропускну здатність альтернативними шляхами. Щоб використовувати альтернативні шляхи треба було перебудувати логістичні маршрути і налагодити їх.

Саме налагодження логістичних маршрутів, які зараз мають великий попит, спричинило підвищення цін на перевезення зерна до портів Румунії та Польщі - до $200 за тонну. Як наслідок, виробник отримує збиток приблизно в $85 з тони продукції. Для порівняння: у 2021 році вартість логістики до портів України складала $30-35 за тону, після початку війни вартість логістики до портів ЄС зросла до поточних $180-200 за тону станом на початок серпня 2022 року.

З цієї причини аграрії задаються питанням чи варто продовжувати займатись цим видом бізнесу. При цьому аграрії розуміють, що світ та країну треба забезпечувати продовольством, тому, незважаючи на збитки, вони продовжують займатись сільським господарством.

Вартість логістики формується з трьох компонентів: послуга перевезення, користування вагонів та інші витрати, які стосуються даного процесу. 

Основними гравцями ринку є державна компанія "УЗ" та інші приватні оператори рухомого складу, які надають послугу користування вагонів. З початку повномасштабної війни "УЗ" збільшила вартість тарифів на перевезення через те, що під час військового часу підприємство зазнало додаткових витрат. Частину витрат "УЗ" компенсували держава та іноземні партнери. Іншу частину "УЗ" компенсувала за рахунок підвищення тарифів на перевезення. 

Однак часткове розблокування портів не вирішує проблему зниження цін на логістику альтернативнини шляхами тому, що навіть після повного разблокування портів більшість аграріїв отримають доступ до морської логістики лише через 2-3 місяці.

Експерти назвали декілька потенційних рішень, які зараз допоможуть знизити ціни на перевезення залізницею: 

1. Повний перегляд системи тарифоутворення на послуги перевезення.
2.  Впровадження цінової стелі для вартості. 
3. Впровадження обмежень на участь в аукціонах для окремих гравців ринку.
   
4. Зниження стартових ставок на користування зерновозами. 
   
5. Збільшення пропозиції на аукціонах шляхом пропонування лотів неспеціалізованих вагонів під перевезення зернових.
   
6. Запровадження субсидій на користування вагонами для агровиробників.
   
7. Запровадження системи інформування про оновлення гарантованої швидкості руху вагонів.
   
8. Вдосконалення системи планування перевезень "УЗ". 
   
9. Забезпечення вагонів зі сторони країн ЄС.
   
10. Запровадження системи моніторингу попиту на зерновози.
    

Неповернення ПДВ, курсова різниця та дорогі добрива

Експерти Центру економічного відновлення виділили ще три найбільші проблеми агросектору, з якими зіштовхнулись аграрії у 2022 році, та їх спосіб вирішення у поточному році. 

Неповернення ПДВ. Наразі 95% відшкодування ПДВ переведено в перевірки та 5% підтверджено камерально. За 9 місяців 2022 року було відшкодовано 52 млрд грн ПДВ зі сплачених 222 млрд грн, в той час як за аналогічний період 2021 року було відшкодовано 111 млрд грн ПДВ за обсягів сплати 225 млрд грн. До війни ситуація була протилежна, тому зараз така тенденція змушує виробників, особливо малих фермерів, переходити в "тінь" – продавати продукцію за готівку.

За словами експертів, треба відновити повноцінне та вчасне відшкодування ПДВ - це  найбільш оптимальний варіант, за який адвокують як виробники, так і експерти в галузі.

Також можна запровадити надання аграріям ПДВ-облігацій. На думку експертів, ПДВ-облігації конкуруватимуть з державними облігаціями та вирішать проблему лише частково. Або запровадити компенсацію за рахунок зменшення плати ПДВ. Зменшення зобов’язань щодо відшкодування за рахунок відсутності сплати частини поточного ПДВ.

Ще одне рішення, яке запропонували експерти, це залучення міжнародних організацій, коли держава бере зобов’язання перед МФО, що відшкодовує виробникам ПДВ (на кшталт факторингу).

Курсова різниця. На даний момент це впливає на валютну виручку і макроекономічну стабільність. Валютний курс залишається одним з основних факторів, які впливають на рівень прибутків експортерів агропромисловості, оскільки всі операції здійснюються в іноземній валюті. НБУ двічі з початку війни фіксував курс гривні до долара. Попри коригування, різниця курсів для аграріїв у 13% є суттєвою, та єдиним інструментом для контролю рівня прибутку підприємства залишається заморожування грошей на рахунках.

Аграрії наголошують на необхідності поверненні гнучкого валютного курсу, адже втрати валютної виручки становлять до 20%. Наприклад, закупівля засобів виробництва відбувається за комерційним курсом, а збут продукції – за офіційним, що фактично створює додаткове податкове навантаження на виробників.

Зростання вартості засобів виробництва. Суттєво зросли ціни на добрива, наприклад, більш ніж вдвічі для кукурудзи, та на пальне. Експерти прогнозують зниження обсягів використання добрив – на 3-47% нітратних, 51-100% фосфатних та 41-100 калійних в залежності від культури. При цьому зменшення вартості засобів виробництва у 2023 році не призведе до зменшення собівартості зернових та олійних до рівня 2021 року. Це, в свою чергу, вплине на середню врожайність олійних та зернових, падіння якої оцінюють у 20-50%.

Прогноз на 2023 рік 

За прогнозами експертів Центру економічного відновлення скорочення виробництва призведе до втрат економіки. Суттеве скорочення податкових надходжень до бюджету прогнозується приблизно на 32% за рахунок зменшення надходжень ПДВ, ПДФО, та єдиного податку від виробників зернових культур. 

Також прогнозується скорочення на 22% зайнятих на сільськогосподарських підприємствах, які займаються виробництвом зернових та олійних культур.

При цьому слід враховувати, що Україна є великим і глобальним гравцем на світовому ринку зернових та олійних, яка забезпечує продовольчу безпеку в різних країнах. Згідно з прогнозом USDA та Світового банку, якщо враховувати нинішню ситуацію в Україні, незабезпечений попит в країнах Африки може складати близько 25% до 2025 року. Зараз ця цифра досягає близько 10%. Пропозиція на світовому ринку може значно скоротитись, що вплине на ціни, тому міжнародним партнерам доведеться дофінасовувати країни, які були клієнтами України. 

У зв'язку з цією тенденцією експерти Центру економічного відновлення виділили декілька рішень для подолання поточних проблем: 

1. Поступове зняття валютних обмежень і перехід до плаваючого валютного курсу. 
2. Відновлення нормального функціонування механізму відшкодування ПДВ. 
   
3. Покращення доступу для фінансування у вигляді додаткових кредитних інструментів, в тому числі для великих гравців ринку (за сприяння з боку міжнародних фінансових організацій).
4. Закупівля міжнародними організаціями (FAO, World Food Programme) українського зерна для країн з низьким рівнем доходів та продовольчою кризою за цінами, що гарантуватимуть агровиробникам прибуток та можливість проведення посівної в наступному році.
5. Постачання міжнародними організаціями (FAO, World Food Programme) українським аграріям за заниженою ціною засобів виробництва, частка яких в собівартості виробництва є високою та яка суттєво зросла з початком повномасштабної війни.
6. Забезпечення ефективного функціонування та розширення "зернової угоди" в довгостроковій перспективі за допомогою додаткових страхових гарантій з боку уряду чи міжнародних фінансових організацій. 
7. Продовження скасування тарифів та нетарифних обмежень з боку ЄС та країн G7 на кілька років вперед.