Час розчищати борги: як банки позбавлятимуться NPL у 2023 році

Обсяг проблемної заборгованості у банківському секторі продовжує зростати. Згідно з даними НБУ, до 1 лютого 2023 року частка NPL у кредитних портфелях банків зросла до 38,2%. Для порівняння, станом на 1 лютого 2022 року аналогічний показник був на рівні 31,8%.

Найбільше токсичних кредитів сконцентровано у корпоративному сегменті. Частка NPL у бізнес-позиках банків у лютому 2023 року перевищила 43,3%, це близько 364 млрд грн. Частка проблемних кредитів фізосіб складає 32,4%, або 73 млрд грн. У порівнянні з лютим 2022 року обсяг токсичних позик населення збільшився рівно вдвічі. Причина в тому, що багато українців втратили роботу і, як наслідок, можливість своєчасно погашати борги. Але все-таки в "живих" грошах це не так багато, як NPL у корпоративному портфелі.

Загалом ситуація з токсичними боргами в банківській системі виявилася гіршою, ніж очікувалося. Основна першопричина такої ситуації зрозуміла – війна. Значна частина територій, на яких перебували активи та велася підприємницька діяльність, окупована. Багато чого зруйновано та пошкоджено – цехи, логістичні центри, цілі заводи та майнові комплекси. Але й на підконтрольній території діяльність також нормально не ведеться. Порти частково заблоковані, регулярно відбуваються обстріли, зростають ціни на логістику, на сировину, а з осені 2022 року почалися перебої з електропостачанням.

І хоча більшість підприємств вже відновили діяльність, погоджуючи режим роботи з операторами електричних мереж, це все одно призводить до зростання витрат виробництва та створює складнощі з погашенням кредитів.  

Якщо казати про ситуацію з NPL у різних сферах економіки, то найбільший обсяг "поганих" боргів сконцентрований у роздрібній торгівлі (близько 96 млрд грн), в оптовій торгівлі (51 млрд грн) та у сфері нерухомості (35 млрд грн).

Чим загрожує накопичення проблемної заборгованості банкам?

1. Фінустанови мають формувати резерви під кредитний портфель. Це тисне на їх прибуток. За весь 2022 рік банки перерахували в резерви майже 119 млрд грн. У підсумку чистий прибуток банківського сектора рік до року впав більш ніж утричі до 24,7 млрд грн, а понад 20 банків зафіксували збитки.
2. Резервування збільшує ймовірність порушення нормативів, що, у свою чергу, може призвести до чергової хвилі "банкопаду". Тому багато приватних банків вже зараз стикаються з необхідністю збільшувати власний капітал.
   

Ну і загалом, перед усією банківською системою стоїть досить гостре питання: що далі робити з NPL.

З позичальниками, які не повністю зупинили свій бізнес, ситуація більш-менш зрозуміла – вони мають можливість хоч щось повертаті. У результаті вони можуть знайти алгоритми врегулювання з банком, домовитися про реструктуризацію (пролонгація кредиту, списання частини боргу тощо). Але якщо виробництво повністю зупинено, активи знищені чи перебувають на окупованій території, робота з NPL значно ускладнюється. І тут навіть примусове стягнення не завжди допомагає.

Втім, є в банків ще один інструмент – це реалізація кредитних портфелів (продаж права вимоги щодо кредитів третім особам – ред.). Причому, незважаючи на військовий стан, протягом 2022 року обсяг операцій із продажу проблемних боргів порівняно з 2021 роком виріс на 400 млн грн до 3,97 млрд грн. Головним чином у зв'язку з переходом в управління Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) чотирьох банків. Це Мегабанк і банк "Січ", а також два непроблемні банки з російським капіталом – МР Банк (колишній Сбербанк) та Промінвестбанк (ПІБ).

Від реалізації активів цих банків ФГВФО у 2022 році отримав 4 млрд грн із 4,5 млрд грн загальних надходжень. 500 млн грн, що залишилися – це в основному надходження від реалізації майна банку "Аркада", насамперед від продажу будівлі його головного офісу, за яку Фонду вдалося виручити 351 млн грн.

У 2023 році кейсів із продажу NPL стане ще більше. З такими пропозиціями виходитимуть не лише приватні, а й державні банки. Разом з нереалізованими NPL російських банків, що ліквідуються, на ринку можуть з'явитися цікаві активи. Серед них – Агенція Офісного Будівництва (позичальник Укрексімбанку), група "Велта" (боржник ПІБ), Богдан Моторс (Укрксімбанк), Альтком (ПІБ), Електроважмаш (МР Банк), "Зоря"-"Машпроект" (Укрексімбанк) та інші.

Питання, з яким дисконтом продаватимуться ці та інші активи. Залежно від стану бізнесу боржника, наявних застав, розташування його майна (чим ближче до зони бойових дій – тим ціна нижча) дисконт при продажу кредитних портфелів може досягати 99%.

У той же час, що стосується боргів тих же російських банків, то вони досить якісні, тому дисконт за ними має бути відносно невеликим. Державні банки, які почали виставляти свої NPL на продаж ще наприкінці 2022 року, також намагаються тримати ціну. Саме тому обсяг торгів за їхніми активами незначний.

У будь-якому випадку протягом 2023 року ринок проблемних боргів буде досить жвавим. При цьому подальше зростання NPL у банківській системі також продовжиться. На жаль, поки що немає особливих перспектив для покращення економічної ситуації в країні. За підсумками 2023 року частка токсичних кредитів у портфелі платоспроможних банків може досягти 48%, а їх обсяг перевищить 400 млрд. грн.