40 млрд для бюджету чи 115 млрд втрат: справжня ціна ПДВ для ФОПів

Мета цих ініціатив, на думку їх авторів, — зібрати більше грошей до бюджету. Проте щонайменше одна з цих ініціатив — запровадження порогу у 1 млн грн переходу на ПДВ для всіх ФОП — не сприятиме цій меті, а навпаки — зменшить надходження до бюджету через посилення “дроблення бізнесу” та “приховування оборотів ФОП”.

Податкові зміни: від посилок до таксі

Меморандумом з МВФ передбачено кілька нових ідей. По-перше, оподаткування міжнародних посилок за моделлю IOSS. Ця ініціатива в цілому є корисною для економіки, бо спрямована на вирівнювання конкуренції, коли китайські маркетплейси опиняться у рівних умовах з українськими виробниками і почнуть сплачувати ПДВ. Для споживача не передбачається ускладнення адміністрування чи отримання посилок, вся адміністративна робота буде покладена на маркетплейси, які стануть податковими агентами.

По-друге, — "податок на цифрові платформи" (Uber, Bolt, Glovo). Ця новація передбачає спрощений податковий режим для самозайнятих, які працюють через цифрові платформи. Фізичній особі не потрібно буде реєструвати ФОП чи подавати декларацію — цифрова платформа автоматично утримуватиме 5% податку на доходи фізичних осіб та (до завершення воєнного стану) 5% військового збору. Після завершення воєнного стану таке оподаткування буде найліберальнішим серед інших систем оподаткування.

ПДВ для ФОПів: розрахунки “зі стелі”

Основний проблемний пункт Меморандуму з МВФ — ідея зобов’язати ФОПів ставати платниками ПДВ при досягненні річного обороту в 1 млн грн. Мінфін запевняє, що це принесе бюджету 40,1 млрд грн, а витрати на адміністрування складуть лише 179 млн грн. Ці цифри базуються на припущенні, що підприємець витрачатиме на ПДВ лише 56 годин на рік.

Проте реальність є зовсім іншою. Згідно досліджень CASE Україна (на основі репрезентативного опитування Info Sapiens 2024) — різниця у трудовитратах між платником єдиного податку без ПДВ та з ПДВ становить 140,2 людино-днів на рік. Це у 20 разів більше, ніж нарахував Мінфін.

Фахове опитування Світового банку “Ukraine: 2024 Tax Compliance Cost Survey” свідчить, що український бізнес витрачав у середньому на виконання тільки податкових зобов'язань 74,4 дня на рік (595 людино-годин).

Якщо перекласти це в гроші — додаткові витрати на одного підприємця (з урахуванням середньої зарплати бухгалтера) складуть близько 93 тис. грн на рік. Для 660 тисяч ФОПів сумарні контрпродуктивні витрати складуть від 61 (на даних WB, без врахування витрат на облік) до 115 млрд грн (на даних CASE, InfoSapiens).

Висновок: потенційний фіскальний ефект (+40 млрд) навіть не покриває адміністративних витрат (-115 млрд грн). Це значний негативний проєкт для суспільного добробуту в цілому.

Корупційні ризики та тінізація

Статус платника ПДВ в Україні — це підвищена кількість перевірок та блокувань податкових накладних. За даними дослідження CASE, платники ПДВ стикаються з корупційним тиском удвічі частіше, ніж неплатники (11% проти 4,8%).

Ініціатива “ПДВ для всіх ФОП від 1 млн грн” призведе до таких сценаріїв:

Дроблення: один ФОП перетвориться на три-чотири-п’ять, щоб не перетинати межу в 1 млн грн на рік.

Повна тінь або приховування більшості оборотів: робота виключно за готівку або приховування більшої частини доходу, із відповідною корупційною складовою у випадку перевірок.

Податкова еміграція: через надмірну складність адміністрування висококваліфіковані фахівці можуть змінити податкове резидентство.

Навколо обороту у 1 мільйон гривень виникне суттєва аномалія — підприємцю стане невигідно рости, адже перша ж гривня понад ліміт в 1 млн грн змусить його витрачати додаткові 93 тисячі гривень на рік на облік, що зробить його неконкурентоздатним порівняно з "тіньовиками".

Де насправді ховається додатковий ресурс для держбюджету

Втрати бюджету від реальних схем зловживання ССО оцінюються у 26–32 млрд грн на рік. Ключові схеми відомі:

·       "обнал" через 3 групу: (~10-13 млрд грн втрат);

·       мережеве дроблення (2 група): маскування великого ритейлу під псевдо-ФОП (~11-13 млрд грн);

·       схема ФОП замість найму: (~16-19 млрд грн).

Бити ПДВ по всіх 660 тисячах підприємців заради приборкання цих схем — це як лікувати головний біль гільйотиною.

Проте ці схеми з ССО — далеко не найбільші схеми тіньової економіки. Ресурси перевіряючих органів та зміни до законодавства варто в першу чергу зосередити на схемах, які завдають втрат бюджету на сотні млрд гривень на рік.

Топ-3 цих схем завдають таких втрат бюджету: 

·       заробітні плати “у конвертах” = 200-265 млрд грн на рік;

·       “сірий імпорт” та контрабанда = 105-120 млрд грн на рік;

·       контрафакт та “сіра підакцизка” = 39-43 млрд грн на рік.

Що варто зробити замість "ПДВ для ФОП від 1 млн грн"

Низка розумних рішень вже зафіксовані в Нацстратегії доходів, але чомусь ігноруються. Справжня реформа має включати:

·       IT-консолідацію: передачу баз даних ДПС під контроль незалежного адміністратора;

·       Інтеграцію з ЄС: автоматичний обмін митною інформацією з іншими країнами для боротьби з “сірим імпортом”;

·       Якісні KPI для Митниці, Податкової, БЕБ: робота на зменшення tax gap, а не на виконання "планів зборів";

·       Anti-abuse rules: впровадження інструментів ATAD Directive для боротьби зі штучним дробленням;

·       Боротьба з "дропами": реєстр дропів від НБУ та обов’язкові критерії щодо "кущів ФОП" для банків.

Для мінімізації схеми “ФОП замість найму” необхідно ухвалити законопроєкт №13507, що встановлює чіткі критерії для відмінності псевдо-найманих від найманих працівників.

І головне — без завершення судової реформи та інституційної реформи Податкової та Митної служб (за участі міжнародних експертів) будь-які нові податки чи ускладнення адміністрування лише сприятимуть тінізації та збільшуватимуть корупційні можливості.

Сподіваємось, Кабмін та народні депутати зважено підійдуть до змін у податковій політиці в 2026 році і реалізують з Меморандуму МВФ ключові позитивні пункти (податок на цифрові платформи, трудові критерії, європейська модель One stop shop тощо), залишивши без розгляду негативний для економіки пункт про зміни порогу переходу на ПДВ для спрощеної системи.