«Адаптивне лідерство як основа життєстійкості» — тема дискусійної СЕО-панелі на ХVІІ форумі HR директорів.

«Адаптивне лідерство як основа життєстійкості» — тема дискусійної СЕО-панелі на ХVІІ форумі HR директорів.

За 8 хвилин до дискусії пролунала повітряна тривога. «А де ж ще говорити про адаптивне лідерство та життєстійкість, як не в укритті? Наше життя сьогодні не досконале, вкрай важке – це факт. І на перший план виходить не рівень інтелекту (IQ) та навіть не емоційний інтелект (EQ), а здатність адаптуватися – коефіцієнт AQ (Agility Quotient). Життя в Україні у 2022 році змушує нас змінюватись та адаптуватися, не запитуючи, хочемо ми цього чи ні», — розпочала Тетяна Шерман, керівник маркетингу та комунікацій Academy DTEK.  

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

З чим ви асоціюєте вас та команду в цьому році?

Павло Царук, Голова правління страхової групи TAC: «Є така лялька – нєваляшка. Як її не штовхають, не б’ють вона встає і робить те, що мусить. От так і наша велика мережева компанія, зараз є багато приводів схилятися, рухатися вниз, а ми попри всі обставини зростаємо. Моє завдання робити так, щоб люди не скисали і рухалися вверх».

Юлія Кірьянова, СЕО Смарт-Холдингу: «Я асоціюю нашу групу з Україною в мініатюрі. У нас така модель, адже ми працюємо у восьми галузях, більшість з яких є просто фундаментальними для країни. В цей момент я розуміла – основне, що я маю дати людям – це можливість бачити майбутнє, а не лише обставини, в яких ми опинилися».

Кирило Бондарь, Партнер UNIT City: «Все, що робиться, робиться командами. Я порівнюю те, що відбувається зараз з походом у гори. Я люблю гори. Вдавалося підкоряти Говерлу, Казбек, Монблан. І ти готуєшся, ти знаєш, що тебе буде чекати. Що буде холодно, дискомфортно, люди будуть не задоволені. Ти це знаєш і ти готуєшся і йдеш. 3-4 тис. м. І розумієш, що все відбувається не так, як ти планував. Сильні люди стають слабкими, а слабкі проявляють силу. Зазвичай. І погода, і самі гори пропонують випробування, які раніше ти не зустрічав».

Павло Царук, Голова правління страхової групи TAC

Лідерство сьогодні – воно про що?

Юлія: «В житті кожної людини має відбутися якийсь «клік». Є людина, по якій ти в житті не скажеш, що вона лідер, але за певних обставин, з певним оточення та при певному контексті вона включається. Це означає що, що ми дуже погано розуміємо свою власну природу. Ми недорозвиваємо її по суті. Лідерство – це динамічна сутність. Воно рухається. Взяв на себе відповідальність – став лідером. Статевої історії для мене в цьому питання взагалі не існує. Гендерні моменти не відіграють ніякої ролі».

Життя в Україні у 2022 році змушує нас змінюватись та адаптуватися, не запитуючи, хочемо ми цього чи ні

Тетяна Шерман
Тетяна Шерман керівник маркетингу та комунікацій Academy DTEK

Кирило: «Сучасний лідер має вирощувати лідерів. Не бути в конструкції «Я назавжди». А в якийсь час мати можливість піти далі та мати людей, які будуть продовжувати справу. Україна стала крутим брендом у цілому світі, я знаю, що ми маємо велику підтримку у іноземців, багато однодумців. Багато людей захотіли стати українцями по духу та мати ті риси характеру, які маємо ми в собі та які демонструємо». 

Павло: «Лідерство, від слова to lead – вести. І я вважаю, що лідера визначає одна проста річ – бажання. Не можливо бути лідером без бажання. Ти не можеш вести, якщо ти сам не гориш, якщо в тебе немає бачення, куди потрібно вести, немає бажання щось робити та брати відповідальність. Лідери вони «чумачечні», у них в одному місці моторчик і вони постійно ходять і чогось хочуть і хочуть. Тому лідера визначає бажання і якщо ти хочеш всім серцем у тебе обов’язково вийде. Тобі всесвіт підказуватиме рішення — ти почнеш помічати ті речі й рішення, які хочеш втілити в життя. Побачив вивіску – хочу собі таку зробити. Коли ти хочеш, ти це переживаєш і заражаєш цим інших. Не можна без бажання бути лідером. Хочеш вивчити мову, кинути палити, схуднути – бери й роби. Інакше – ти не хочеш. Ми часто себе обманюємо кажучи що хочемо. Ми живемо, але на справді не хочемо. Це красиві історії про «хочу», ми їх малюємо і нам з ними легко жити. Але важливо зізнатися собі – що ти насправді хочеш, щоб знати куди рухатися, не відволікатися на те чого не хочеш і бути щасливим”.

Юлія Кірьянова, СЕО Смарт-Холдингу

Які зміни та адаптації відбулися особисто у вас?

Кирило: «Перестав жалкувати й думати, що могло щось бути інакше. Усвідомив, де та як я можу підтримати себе, родину, команду, будуючи нові точки опори». 

Павло: «Перестав користуватися мікрохвильовою. Якщо серйозно, завжди був вовком-одинаком, але цей рік дав глибоке розуміння цінності людей. Я відчув велику потребу бути з тими, хто мені важливий».

Юлія: «Я зрозуміла, що меж немає. Ні в чому – ні фізичних, ні психологічних. Ми їх самі собі малюємо, створюємо. Ми відкриваємо собі всесвіт, коли перестаємо думати патернами, які все ж таки є. І тоді взагалі все відходить. Ти можеш все. Ти думаєш, що ти в одній професії, а це не так, ти можеш бути ким завгодно. Ти не витрачаєш даремно енергію, ти рухаєшся у своєму натуральному стані й всесвіт допомагає тобі».

Кирило Бондарь, Партнер UNIT City

Що допомагало адаптуватися на початку війни та зараз? 

Юлія: «Перше, що потрібно зробити – це прийняти те, що є війна. По-друге, ти маєш прийняти себе у війні, в цій ситуації. По-третє, відмовитися від усього, уявити, що втратив усе, щоб тебе нічого не чіпляло. І далі залишається запитання – а що ж є? Тоді ти приходиш до стислої, змістовної відповіді, що є тільки ти й ти спираєшся тільки на себе. І це взагалі не нуль, а велике підґрунтя! Далі перехід до етапу дієвості – і тут потрібні дії».

Кирило: «Хтось каже, що Україна не була готова до війни, але я з цим не можу погодитися. Багато років ми жили та працювали у стресі. Український бізнес чого тільки не переживав – обшуки, бандитизм, конкуренцію, відсутність культури партнерства та колаборацій. 

Сьогодні важливо прийняття того, що відбувається. Є фази кризи, роздратування, агресії. Зараз найважливіше – прийняття. Ми живемо цей рік. Такий як він є. Могло бути набагато гірше, чи краще. Та попри це кожен день має цінність. Варто з задоволенням проживати кожен день. Сьогодні в укритті – так, приймаємо це. Це прекрасний день, в ньому можна щось зробити і отримати задоволення. І воно там є. Створюймо, шукаймо».

Павло: «Рішучість та відповідальність. Наприклад, наша серверна знаходиться в офісі на Нивках, де в той момент були активні бойові дії. На нараді стає запитання – хто поїде забирати сервери? Всі мовчать. Кажу – зрозуміло, значить я поїду забирати, хоча був у Рівному. Айтішники по вайберу інструктували як відкручувати та знімати обладнання. І все вдалося». 

«Кадровий голод» — як діяти? 

Юлія: «Хочу поділитися практикою про людей. Я вважаю, що вкрай важливо мати надійного HR-бізнес-партнера. Хочу поділитися як ми стабілізували ситуацію з людьми. Ми пройшли 3 етапи. На 1-му, коли все почалося, ми платили зарплатню, щоб у людей було на що релокуватися та впоратися з обставинами. Ми одразу взяли горизонт кінець року і запропонували всім «коефіцієнти завантаження», від 0,25 до 1. Ми гарантуємо працевлаштування до кінця року в залежності від того, скільки ти дійсно працюєш. Коефіцієнти показали наступне, виробничі професії – як отримували зарплату так і продовжували її отримувати в повному обсязі.  А вся адміністративна верхівка отримала певне зниження. І була ще одна умова, ваш коефіцієнт може тільки збільшуватися. Це можливо, якщо ви берете інший функціонал, намагаєтесь перекваліфікуватися, берете більше відповідальності. Та той момент у нас відтоку практично не було. Потім настав другий етап, за різних сімейних обставин – хтось поїхав, хтось дійсно вже не міг працювати, пішла натуральна селекція. Ми почали підвищувати коефіцієнти тим, хто залишився і брав на себе більше. На цьому етапі включився рекрутинг, ми зрозуміли, що потрібно шукати таланти, час трансформацій. Компанія і так знаходилися в процесі серйозної реструктуризації. І тут зрозуміли, що саме час це робити. Третій етап – бюджетування та створення бачення наступного року. Горизонти, в яких ми жили – тиждень, місяць і 3 місяці. Зараз ми переусвідомлюємо діяльність та плануємо в нашій оновленій команді».

Коли все почалося, ми платили зарплатню, щоб у людей було на що релокуватися та впоратися з обставинами. Ми одразу взяли горизонт кінець року і запропонували всім «коефіцієнти завантаження», від 0,25 до 1

Юлія Кірьянова
Юлія Кірьянова СЕО Смарт-Холдингу

Кирило: «Люди поїхали з 2-х причин і повертатися будуть з 2-х причин. Це безпекові причини та можливості. Фактор безпеки буде відновлено, буде мир і ми точно переможемо. Щодо можливостей. У нас зараз багато людей поїхало до Лісабону, бо там є можливості. Але зараз Україна – сильний, крутий бренд, як країна. Ми всі, виїжджаючи, почали розуміти, яку країну ми мали, маємо і будемо мати. І це таке відкриття, яке допоможе нам збудувати нові можливості, які в Україні будуть. Нас стало менше, але я переконаний це не завадить нам відбудувати країну та стати ще краще. Давайте подивимося на реальні цифри, у світі купа країн Європи, Сходу, які за чисельністю набагато менші, але це не стало завадою для успіху та процвітання їх націй. Колись Бернард Шоу сказав: Don’t wait for the right opportunity: create it. Нам не потрібно чекати, ми будемо створювати можливості самі. А коли будуть можливості, всі приїдуть сюди. Іноземці захочуть побачити тих людей, які вистоялись, захочуть пройтися по Хрещатику, випити пива і створювати нові проєкти в Україні».

Павло: «Наш бізнес – це люди. Насправді на роботі ми проводимо більшу частину свого життя і в нашій компанії люди працюють не лише за гроші. Принаймні гроші точно – не основне. У нас є ідея, команда, можливість створювати. Коли людина розуміє що робити, куди вона рухається і навіщо – це додає їй купу сенсу та драйву. Якщо над цим задумуватися хоча б раз в місяць (що нового я хочу спробувати й в якому напрямку хочу розвиватися) і щодня робити маленький крок, уже за місяць людина може мати прорив. І ми маємо купу таких реальних історії, які надихають інших і вони пробують. Тут важливо тримати запал, щоб людина 1 раз в місяць чогось захотіла. Зазвичай ми плануємо раз в рік. І якщо подивитися, то раз в рік цього замало. А от якщо ви чогось хочете раз в місяць, то ви хочете в 12 разів більше. А уявіть – кожен день чогось хочете, думаєте що в мене сьогодні вийшло, що ні, чому. То ви маєте 365 кроків за рік до своєї мети. Брайан Трейсі каже просту річ: як стати успішним? Захотіти й кожен день йти до мети, робити кроки – щодня».

Наш бізнес – це люди. Насправді на роботі ми проводимо більшу частину свого життя і в нашій компанії люди працюють не лише за гроші. Принаймні гроші точно – не основне. У нас є ідея, команда, можливість створювати. Коли людина розуміє що робити, куди вона рухається і навіщо – це додає їй купу сенсу та драйву

Павло Царук
Павло Царук голова правління страхової групи TAC

Чи варто диверсифікувати бізнес на міжнародні ринки?

Кирило:  «Незалежно від того, хочемо ми того, чи ні – ми всі конкуруємо на глобальних ринках. Алібаба, Амозон, Ібей – майданчик, які дозволяють працювати на міжнародних ринках вже десятки років. Навіть невеличкий бізнес можна представляти та продавати глобально. Світ змінився. Багато факторів, які раніше обмежували на регіональному рівні або на будь-якому іншому – вони зараз відсутні. Ви можете працювати з китайцями, індусами, бразильцями, мова не є бар’єром. Логістика дешева, виробити товар в одному місці – відправити. Згадаймо історію, як два українських хлопці, які любили кальяни, поїхали в Дубаї відпочивати та побачили, що технології і культура споживання в цьому напрямку на низькому рівні, застрягли 20 років назад. Ці хлопці в результаті знайшли локального партнера та захопили 30% ринку. Інший приклад культура споживання кави, різноманіття смаків за кордоном набагато нижча ніж у нас». 

Навіть невеличкий бізнес можна представляти та продавати глобально. Світ змінився. Багато факторів, які раніше обмежували на регіональному рівні або на будь-якому іншому – вони зараз відсутні. 

Кирило Бондарь
Кирило Бондарь партнер UNIT City

Як зрощувати в собі віру?

Павло: «Ми не знаємо 100% що Україна переможе, немає таких об’єктивних даних. Але ми хочемо в це вірити і віримо. Для мене віра – це про позитивний настрій. В мене є 2 прості рекомендації: 1. видалити чати з новинами. Повірте, все, що потрібно знати, ви будете знати. 2. Зайняти себе чимось корисним. І тоді все буде круто. Ти кудись біжиш, щось робиш і не отруюєш себе зайвими переживаннями + отримуєш заряд енергії від досягнень та розуміння що ти на правильному шляху». 

Кирило: «Колись альпініста, який покорив всі семитисячники спитали – як ви це робите? В чому секрет? Це дуже просто, елементарно, відповів він – потрібно постійно йти вгору». 

Юлія: «Поставте собі дуже просту ціль на рівні переконання – перемога буде. Це абсолютно. І я до неї йду. Далі перед нами 2 фактори – що від мене залежить, а що ні. І залишаєшся тільки в дієвому полі, фокусуєшся на тому, на що впливаєш. Тоді буде відбуватися диво». 

Локація заходу: Академія ДТЕК — відкритий корпоративний університет, партнер у розвитку вас та ваших команд. До відома — Академія реалізовує серію проєктів, доступних кожному українцю. Серед яких: чат-бот «Енергія Країни», «ReSTART», «Міжнародний досвід та підтримка» тренажери ReENERGY та SaveEnergy