Довгий шлях спрощень для бізнесу: навіщо потрібно скасувати акти виконаних робіт

В одній із стратегій реформування системи управління державними фінансами у розділі щодо гармонізації податкового законодавства із ЄС було передбачено індикатив, – час, витрачений платниками податків, на подання звітності та сплату податків, годин на рік.

Базове значення 2021 року – 328 год на рік, індикатив на 2025 року – 250 год на рік, або зменшення витрат бізнесу на чверть.

Одним із заходів такого спрощення для бізнесу могло стати рішення щодо відміни актів виконаних робіт (послуг) та заміни їх електронними інвойсами.

Світовий досвід використання рахунків-фактур (інвойсів)

Країни ЄС та Європейська комісія вирішили запровадити європейський стандарт для електронних рахунків у відповідь на численні формати таких документів, що використовувались у різних країнах ЄС. Таке різноманіття призводило до складності взаємодії та надмірних витрат компаній.

Після імплементації Директиви 2014/55/ЄC від 16 квітня 2014 р. "Щодо електронного виставлення рахунків за державні закупівлі" електронні рахунки змогли безперешкодно запроваджуватись в межах ЄС. Свого часу у Європейському Союзі підрахували, що перехід на уніфікований електронний інвойс дозволить зекономити до 40 млрд євро щорічно.

Практика використання актів виконаних робіт залишилася тільки у країнах колишнього СРСР (Білорусь, РФ, Казахстан). Натомість жодна розвинена економіка світу (США, країни ЄС, Велика Британія) на сьогоднішній день не використовує акти виконаних робіт.

Передумови для відміни актів виконаних робіт (послуг) в Україні

Згідно опитування, яке було проведено аналітичним центром CASE Україна, було з’ясовано, що для складання актів виконаних робіт використовується до 13% робочого часу бухгалтера та до 5% робочого часу керівника підприємства. У підготовці та обміні актами виконаних робіт у середньому беруть участь до двох людей, на великих підприємства до цієї роботи може бути залучено до 15 співробітників.

На підготовку одного акту виконаних робіт підприємці у середньому витрачають 200–300 грн (матеріальні витрати та оплата робочого часу), у розрахунку на місяць ця сума доходить до 4000 грн. Запровадження електронного не зменшує витрати, оскільки при перевірці контролюючий орган вимагає наявність паперових документів з підписами та печатками.

74,1% опитаних підприємців підтримали ідею відмови від використання актів виконаних робіт та вважають що таке рішення полегшило б умови їх діяльності.

Відмова від обов’язкового оформлення актів виконаних робіт зменшить їх витрати, а також створить передумови для гармонізації первинних фінансових документів зі світовими практиками (з подальшим повноцінним запровадженням e-invoice).

На сьогоднішній день використання актів виконаних робіт (наданих послуг) призводить також і до складних взаємовідносин з іноземними партнерами, яким доводиться пояснювати необхідність оформлення певних документів, яких немає у ЄС.

Два законопроекти щодо спрощення вимог до первинних документів

Нещодавно прем’єр-міністерка Юлія Свириденко анонсувала рішення уряду про скасування обов’язковості використання актів виконаних робіт, що мало б полегшити життя українському бізнесу та зекономити близько 20 млрд грн на рік.

Відповідний законопроєкт уряду був зареєстрований у парламенті 9 вересня 2025 року за номером 14023-1 і передбачає спрощення вимог до оформлення первинних документів. Зміни передбачають відсутність на первинному документі інформації про посаду, прізвище і особистий підпис особи зі сторони замовника, що дає можливість відмовитись від складання актів виконаних робіт.

Також у Верховній Раді був зареєстрований ще один депутатський законопроєкт №14023, який передбачає аналогічну норму щодо спрощених вимог до первинних документів, але з певними застереженнями, які обмежують сферу їх застосування. Зокрема, це заборона на застосування спрощених вимог оформлення первинних документів щодо робіт, щодо послуг, оплачених за рахунок бюджетних коштів та вимогу завчасно обумовити відсутність актів виконаних робіт (послуг) у договорі між двома суб’єктами господарювання.

За оцінками експертів Case Україна та провідних бізнес асоціацій, урядовий законопроєкт №14023-1 є більш ліберальним щодо бізнесу і економічний ефект від його прийняття буде більшим, ніж від депутатського законопроєкту. Водночас комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики надав висновок, яким рекомендував прийняти за основу законопроєкт 14023, та при його обговоренні було погоджено можливість розширення сфери застосування при підготовці законопроєкту до 2 читання.

Тривалий шлях узгодження раціональних рішень

Реєстрація одночасно двох законопроектів щодо відміни обов’язковості актів виконаних робіт свідчить про те, що рішення вірне і його прийняття давно назріло.

Сам текст правки в урядовому законопроекті складається з 38 слів, але на їх узгодження було витрачено сотні людино-годин, десятки зустрічей, погоджень, засідань міжвідомчих груп з дерегуляції та інших заходів.

Більше трьох років експерти CASE Україна, ІСЕТ, Спілки українських підприємців, Офісу ефективного регулювання та аналітичних центрів доводили важливість цього рішення Міністерству фінансів України.

Завдячувати настанню переломного моменту у цьому марафоні змагання здорового глузду та пострадянського мислення маємо команді Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, новій очільниці Уряду, представникам Ради підприємців при Офісі Президента, експертам Офісу ефективного регулювання та бізнес асоціаціям, які наполегливо доводили раціональність та неминучість такого рішення.

Залишилось висловити сподівання, що Верховна Рада України розгляне та погодить це рішення у значно коротший термін, а ніж воно погоджувалось в уряді.