Дрова в домівках селян перевіряти не будуть. Що ще відомо про скандальний закон проти "чорних" лісорубів

Парламент ще в середині жовтня ухвалив “закон про дрова” №9665 і направив його на підпис президенту. Якщо Володимир Зеленський підпише документ в поточній редакції, це суттєво посилить покарання за обіг дров без документів. 

Головна новація проєкту закону — доповнення ККУ новою статтею 246-1. Згідно з нею, перевезення, зберігання, або збут без належних документів від 5 куб. м дерев, чагарників або деревини, карається штрафом 34-51 тис. грн або обмеженням чи позбавленням волі до трьох років. За 10 куб. м незаконної деревини передбачений штраф 170-425 тис. грн або позбавлення волі на 5-7 років.

За те ж саме правопорушення, здійснене в невеликих обсягах (до 1 куб. м), може тягнути за собою накладення штрафу на громадян в розмірі 510-1020 грн і 3400-5100 грн на посадових осіб.

Також нардепи пропонують запровадити покарання за незаконну заготівлю очерету. Якщо вона заподіяла “істотну” шкоду на суму від 340 грн, порушників планується карати штрафом в 34-42,5 тис. грн, або обмеженням чи позбавленням волі на строк до трьох років.

Втім, і зараз незаконна деревозаготівля є злочином, який карається штрафами або ув'язненням строком до семи років. Незаконна вирубка або перевезення, зберігання чи збут лісу в чинному законодавстві карається штрафом в 17-25,5 тис. грн, арештом на строк до шести місяців, обмеженням або позбавленням волі до трьох років. За повторне порушення або злочин в складі групи осіб передбачено до п’яти років ув’язнення, а при заподіянні тяжких наслідків природньому фонду — до семи років. Фактично, максимальний строк ув’язнення в законопроєкті №9665 не збільшується, тоді як штрафи зростають в рази. 

Звичайним людям покарання не загрожує  

Попри резонанс в медіа та активне суспільне обговорення законопроєкту, звичайним громадянам не варто боятися покарання, підкреслює нардеп від парламентської фракції “Слуга Народу” Юрій Камельчук, який виступає співавтором документа. Їх цей закон і відповідальність взагалі не торкнеться, на відміну від “чорних” лісорубів, котрі незаконно заготовляють деревину в великих обсягах, після чого транспортують її на переробні підприємства.  

Також він підкреслює, що документ не має зворотньої дії, і його положення не стосуються вже вирубленої і реалізованої деревини або дров. 

В законопроєкті №9665 суттєво не посилюється відповідальність за незаконні вирубки лісу, якщо порівнювати граничні строки обмеження чи позбавлення волі з поточними, додає нардеп. В першу чергу, він має вирівняти розмір штрафів за незаконний обіг деревини пропорційно злочинним доходам, які отримують “чорні“ лісоруби. Ініціатива має привести штрафи до рівня, за якого нелегальний бізнес задумається про перспективи подальшої “роботи“. 

При цьому він не очікує і суттєвого збільшення кількості перевірок лісів у випадку прийняття законопроєкту в поточній редакції. У воюючій країні просто не вистачає поліцейських та представників Держлісагентства для контролю всіх лісових ресурсів, тому, найімовірніше, перевірки залишаться епізодичними, як і зараз. 

За його словами, нещодавній розголос в соцмережах щодо законопроєкту, ухваленого в другому читанні ще 15 жовтня, швидше за все, був організований керівництвом ДП “Ліси України”. Він пов'язує медійний розголос з тим, що відомство покриває незаконні вирубки, особливо в регіональних лісництвах. Хоча Юрій Камельчук не є головним автором законопроєкту, лише за 4 листопада в соцмережах він “зібрав” понад 100 постів з критикою, додає нардеп. 

Своєю чергою, ДП “Ліси України” заперечує свою причетність до прийнятого Радою законопроєкту. В держпідприємстві підкреслюють, що його представників не долучали до роботи над проєктом закону, а запропоноване збільшення штрафів та строків ув’язнення за нелегальний обіг деревини ніяк не стосується діяльності ДП.  

Перевірки  в лісі несуть ризик зловживань  

Головне юридичне управління Апарату ВРУ рекомендувало прийняти законопроєкт №9665 у другому читанні, але за умови усунення пунктів, які створюють підгрунтя для корупційних ризиків та різного трактування норм цього документу. 

• При перевірці в “польових” умовах неможливо ефективно перевірити достовірність документів на деревину. В Україні не існує інституту адміністративного розслідування правопорушень, тому зроблені на місці правопорушення висновки перевіряючих органів про підробку документів не можуть визнаватись законними; 
• Різні статті ККУ України в редакції законопроєкту пропонують різні визначення поняття пошкодження лісу. Згідно зі статтею 245 ККУ в редакції проєкту закону, істотною шкодою вважається знищення лісу на площі понад 2 га або заподіяння шкоди довкіллю на понад 850 грн, тоді як стаття 246 пропонує вважати істотною шкодою збитки на суму від 340 грн. Це ускладнює кваліфікацію порушення, а з огляду на різницю в передбачених санкціями видах покарань, є підгрунтям для можливих зловживань правозастосовними органами;
• Документ пропонує встановити посилену відповідальність за цими статтями в умовах воєнного або надзвичайного стану. Проте запропоноване законопроєктом доповнення складів правопорушень стосовно шкоди лісовим насадженням в умовах воєнного стану може призвести до надмірної криміналізації покарання, що не враховує ані завдань ККУ, ані мети покарання порушників. 

Коли запрацює закон і на що треба звертати увагу

Юрій Камельчук нагадує, що закон не почне застосовуватися у 2024 році, оскільки після підпису президентом Кабмін має протягом двох місяців підготувати нормативно-правові акти, необхідні для його виконання. Юридичні формулювання, вказані в цих документах, і будуть визначати, як саме закон буде застосовуватися в реальних умовах. Як саме буде застосовуватися закон — залежить в першу чергу від "підзаконки", котра почне розроблятися лише після підпису документа президентом.    

Володимир Зеленський може підписати цей законопроєкт, або ветувати його і повернути в парламент для виправлення норм, які спричинили суспільний резонанс. Поки що його позиція з цього питання невідома, пояснює нардеп.        

Загалом людям радять купувати “офіційні” дрова, вимагати за отриманий товар чек або товарну накладну. Документи слід зберігати, допоки деревина не буде повністю використана. Одним з таких варіантів є державний інтернет-магазин “ДроваЄ”, в якому кожен українець має змогу щорічно купувати до 15 куб. м дров. 

При замовленні в цьому маркетплейсі громадянин пише заяву на отримання потрібного обсягу дров вказаної породи, до заяви додається копія паспорта, ідентифікаційного коду. На підставі цього підприємство привозить замовнику дрова, які фіксуються в державній системі електронного обліку, а отримувачу надається ТТН-лист, який підтверджує офіційну купівлю товару. 

Джерело фото: ua.depositphotos.com