Логістика під час війни: як у компанії ZAMMLER возили вантажі під кулями та ремонтували автівки для фронту

Компанія забезпечувала весь комплекс логістики не лише для діючих клієнтів, а й для некомерційних організацій – займалась доставкою гуманітарних вантажів та розпочала проєкт з ремонту військових вантажівок для ЗСУ. Докладно розповідаємо про кейс компанії ZAMMLER у рамках проєкту "Антикрихкість". 

Як компанія пережила минулий рік

Коли почалася повномасштабна війна, компанія швидко адаптувалася до раптових змін, хоча й зазнала суттєвих втрат. В перші години після бомбардувань українських міст співвласник компанії Віктор Шевченко вже був в лавах Сил ТРО (наразі він офіцер управління логістики штабу Командування Сил ТрО ЗСУ, займається логістикою Сил ТРО). 

У березні минулого року обіг ZAMMLER був на 70% меншим від запланованого. Найбільше постраждали морські та авіаперевезення, проте вдалося зберегти складські послуги та автомобільні перевезення, що складають суттєву частку бізнесу ZAMMLER.

Обіг з часом стабілізувався, але певний період компанія мала значне скорочення доходів. Довелося призупинити зовнішні та внутрішні інвестиції. Почали планувати короткостроково: “Потрібно було реагувати на ситуацію швидко, а приймати стратегічно важливі рішення – миттєво. В бізнесі звикли говорити про адаптивність компанії в розрізі місяців, а то й років. В українського бізнесу, і  в нас зокрема, цього часу не було – адаптуватися довелось “на ходу”, а планування звести до лічених днів і годин”, – згадує співвласник компанії ZAMMLER Віктор Шевченко. Постраждав навіть логотип бізнесу: літера "Z" стала символом російської агресії, тож у компанії зробили редизайн та подали позов проти росії.

Повномасштабне вторгнення змінило й специфіку товарів та скоригувало портфель клієнтів –  компанія почала доправляти гуманітарні вантажі, працювати з міжнародними благодійними фондами, громадськими організаціями та органами державної влади. Кардинально змінились й маршрути – в умовах відсутності авіа та морського сполучення, довелось оперативно перебудовувати звичні шляхи доставки  – основний потік вантажів переорієнтували на автоперевезення. 

Після першого шоку від вторгнення, логістичні компанії спіткала паливна криза. На роботі суттєво позначився період лімітів, коли один автомобіль заправляли лише на сто літрів, а на заправках були величезні черги.

“Навіть вистоявши чергу ти не міг бути впевненим, що отримаєш пальне. А що таке сто літрів пального для вантажівки? Через 30 кілометрів маєш шукати дозаправку. Якщо зазвичай на маршрут “Київ-Львів” закладаємо 7-8 годин, то з чергами та пошуком пального це були 12-20 годин. Іноді на міжнародних рейсах автомобілі просто не могли доїхати до кордону”, – розповідає співвласник ZAMMLER. 

Вплинула на компанію також криза з електроенергією, оскільки заправні комплекси і пункти пропуску без неї не працюють. Водіям компанії доводилось шукати заправні станції з генераторами та стояти у чергах на пунктах пропуску.

Але на тлі колосальних змін і проблем,  протягом року логісти мали і хороші новини – були впроваджені вкрай потрібні для всієї галузі ініціативи – наприклад, транспортний та митний “безвіз”. Було спрощено систему видачі ліцензій для українських перевізників, впроваджена система “Шлях” та розширені деякі пункти пропуску на кордоні. 

Віктор Шевченко наголошує, що сьогодні основне завдання підприємців – працювати: “Ми всі працюємо в умовах, коли потрібно фізично вижити, ще й тримати бізнес на плаву. Податкові пільги, програми підтримки бізнесу, прийнятні кредитні ставки, допомога з залученням інвестицій – все це допоможе бізнесу триматися. А найголовніша задача підприємництва  сьогодні – платити податки, тримати економіку та ЗСУ”.

Як ZAMMLER допомагає країні

Найважче компанії було в перші місяці повномасштабного вторгнення, коли тривав наступ на Київ. Тоді насамперед працювали для оборони столиці та області.

“Були дні, коли ми фактично під кулями доставляли вантажі, необхідні ЗСУ”, – згадує Віктор Шевченко. Це була вода, зброя, продукти харчування та навіть Starlink для Мінцифри. 

У березні 2022-го 90% автівок компанії допомагали армії та возили гуманітарну допомогу. За перший місяць повномасштабного вторгнення у ZAMMLER здійснили понад 120 внутрішніх та міжнародних гуманітарних рейсів. Доставляли товари для військових, амуніцію, їжу, ліки, одяг. Бралися за ці вантажі безкоштовно, просили компенсувати лише бензин. Іноді підхоплювали товари на зворотному шляху, щоб машини не поверталися порожніми. Частину складських площ і тоді, і зараз віддають під гуманітарку. 

“Поступово відновилася комерційна робота, а частка волонтерської роботи знизилась, тому ми просто перестали її рахувати. Робимо все можливе, але не складаємо звітів з гуманітарки – просто беремося, коли можемо бути корисні”, – каже Віктор Шевченко.

Будучи в ТРО, співвласник ZAMMLER започаткував проєкт “Тачка на ТРОкачку” з ремонту старих військових вантажівок із баз зберігання ЗСУ. Ідея проєкту народилася наприкінці минулої весни.

На той час почали формуватися нові батальйони та виходити на фронт. Військові мали чимось добиратись, але вантажних машин не вистачало. Скоро потреба стала ще гострішою. Тоді Віктор спільно з бізнесменом Романом Городечним, що також пішов до лав ЗСУ, вирішили використовувати старі військові машини, адже відремонтувати дешевше, ніж придбати нове. Узгодивши ініціативу із командуванням, підприємці власним коштом відновили сім старих машин та передали військовим.

Менше ніж за три тижні Сили ТрО отримала ГАЗи різних категорій, вантажівки та тягачі. Командування остаточно схвалило ідею, тож підприємці продовжили ремонт. Зараз проєкт із відновлення автомобілів для фронту розвивається.

“Можна чекати, коли машини на базах зберігання ЗСУ перетворяться на брухт, а можна відремонтувати та відправити на потреби армії. Зараз долучаємо до проєкту меценатів, бізнес, СТО. Працюють в проєкті й механіки ZAMMLER. Вже відремонтували більше ніж 200 автомобілів, робота триває”, – розповідає Віктор Шевченко.

Окрім “Тачок”, волонтерства та благодійних перевезень, компанія  підтримує співробітників, які пішли захищати країну: організовують внутрішні колективні збори на необхідне, допомагають з лікуванням, беруть участь у закупках дорого оснащення, потрібного для перемоги. 

Які плани у бізнеса

Війна навчила компанію робити ставку на власні сили і на власний транспорт. Тож навіть в минулому році у ZAMMLER закупили кілька вантажівок – у цьому році планують і надалі поповнювати власний автопарк. Крім того, керівництво компанії починає планування на більший проміжок часу – до трьох місяців.

“За нинішніх умов це вже дуже сміливо”, – впевнений Віктор Шевченко.

За його словами, відтепер компанія завжди має не тільки план “В”, але і план “С”.

“Раніше не було таких мікрозмін, але зараз вони відбуваються кожен тиждень, а то і швидше. Іноді все може змінюватися миттєво. Може бути лише хвилина між миттю, коли ти відвантажуєш товар на склад, і миттю, коли шукаєш нове приміщення, бо прилетів ворожий снаряд. Планування залишається важливим. Швидко переорієнтуватися на запасний план можна лише тоді, коли у тебе ці варіанти заготовлені”, – каже співвласник компанії ZAMMLER.

У компанії впевнені, що коли закінчиться війна, зможуть інтегрувати цей досвід і у мирне життя.