Нове стратегічне завдання для українського бізнесу — створити дієвий механізм для ефективного працевлаштування ветеранів

Працевлаштування ветеранів — не про квоти, а про систему

Наразі на рівні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорюють різні законодавчі ініціативи — про те, як стимулювати компанії створювати робочі місця для ветеранів. Частина пропозицій передбачає адміністративний тиск або фінансові санкції. Проте, на мою думку, реальний ефект дадуть інші інструменти — позитивна мотивація, податкові стимули, розвиток внутрішніх програм адаптації.

Тут важливо визнати: не всі бізнеси однаково готові до цього, саме тому діяти треба вже зараз. Не після ухвалення законів і не після запровадження квот. А ще участь МХП у нещодавніх відкритих слуханнях у Комітеті щодо законодавчих змін показала, наскільки важливо компаніям не стояти осторонь у цьому процесі.

Щоб краще зрозуміти, в якому напрямку може рухатися український бізнес, подивимося на досвід низки країн у цьому сегменті.

Програми з працевлаштування ветеранів: світовий досвід

Після завершення військових кампаній в Іраку та Афганістані Сполучені Штати вибудували цілісну систему підтримки ветеранів — не лише на рівні держави, а й через активну участь приватного сектору. Найуспішнішими прикладами такої співпраці вважають програми Amazon і JPMorgan Chase, які зробили інтеграцію ветеранів у цивільне життя частиною власної корпоративної стратегії.

У 2024 році Amazon перевиконала амбітну ціль із найму 100 000 ветеранів та членів їхніх сімей.

Фінансовий гігант JPMorgan Chase ще з 2011 року веде послідовну політику залучення ветеранів: на початок 2025 року понад 18 000 осіб стали працівниками банку. 

Британська ініціатива Armed Forces Covenant — це платформа співпраці держави та бізнесу, де понад 12 400 компаній добровільно взяли зобов'язання працевлаштовувати ветеранів.

Уряд Канади розвиває Національну стратегію з працевлаштування ветеранів, яка включає визначення Veteran‑Ready Employer як форму офіційного визнання. Критеріями є менторство, адаптація політик HR, переклад військового досвіду й гнучкість умов. Станом на середину 2024 року понад 1 700 компаній висловили інтерес або отримали статус veteran‑ready.

Служба в ізраїльській армії вважається частиною життєвого шляху, тому бізнес давно адаптував свою стратегію найму. Випускники Unit 8200 та програми Talpiot часто потрапляють на позиції R&D та кібербезпеки в таких компаніях, як Check Point, CyberArk, NSO.

У Німеччині Berufsförderungsdienst (BFD), офіційна структура у складі Збройних сил країни (Bundeswehr) пропонує військовим підтримку у формі консультацій, перекваліфікацій, навчання та професійної орієнтації як під час служби, так і до 6 років після звільнення. BFD співпрацює з понад 3 000 підприємств, серед яких Deutsche Post DHL, Siemens, Volkswagen, Deutsche Bahn й інші, що сприяє стажуванням військових і першій роботі у цивільних компаніях.

Австралійська урядова програма Veteran Employment Program підтримує ветеранів і їх партнерів у переході до цивільного життя.

Що вже зараз може зробити бізнес

Перший крок — аналіз внутрішніх ресурсів компанії. У кожній організації є напрямки, де потрібні компетентні, вмотивовані, стресостійкі люди, а саме такі якості часто притаманні ветеранам. Варто придивитися до власної структури та визначити вакансії, які потенційно можуть бути адаптовані під військовий досвід.

Водночас критично важливою є підготовка HR-команд. Звичайні підходи до рекрутингу не завжди спрацюють з ветеранами, які можуть мати інші очікування, інший тип комунікації та потребу в індивідуальному підході. Навчання рекрутерів роботі з цією категорією кандидатів — інвестиція, яка точно окупиться.

Великі компанії вже почали запускати власні програми перенавчання (рескілінгу), не чекаючи на державу. І це стратегічно правильно. Можна підготувати фахівців під конкретні завдання, підтримати людей і водночас посилити їхню лояльність до бренду. Саме це показує наш досвід у напрямку адаптації внутрішніх робочих процесів для найму ветеранів.

Паралельно важливо будувати інфраструктуру підтримки — юридичні консультації, психологічну допомогу, медичний супровід. Це не благодійність, а реальні інструменти адаптації. Коли ветеран бачить, що про нього подбали, він працює з максимальною віддачею.

Ефективним виявляється також залучення ветеранів як координаторів адаптації. Принцип "рівний до рівного" вже використовує кілька компаній, що допомагає зламати бар'єри недовіри, забезпечуючи комфортну інтеграцію нових співробітників.

Чи може бути військовий досвід релевантним і цінним для цивільних компаній?

Військовий досвід використовують у багатьох країнах, з дедалі більшим акцентом на "переносні навички" (transferable skills). Більшість ветеранів мають унікальний набір компетенцій, які затребувані в різних секторах економіки.

Наприклад, управління підрозділом легко трансформувати в менеджмент команд і проєктів. Робота під тиском стає цінною навичкою для кризового управління. Системне мислення знаходить застосування в бізнес-аналітиці та логістиці. Навички комунікації, розвинені в армії, прекрасно працюють у продажах і клієнтській підтримці, а вміння ухвалювати рішення в умовах невизначеності робить ветеранів ідеальними кандидатами для стратегічних ролей, стартапів і антикризових позицій.

Дисципліна та пунктуальність військових трансформують в операційну ефективність. Технічна підготовка в сферах зв'язку, ІТ та безпеки відкриває шлях до позицій у DevOps, кібербезпеці та системному адмініструванні. Особливо показовим тут є досвід технологічних компаній: IBM, Cisco та Microsoft створили окремі ветеранські навчальні треки для кібербезпеки, ІТ-підтримки та cloud-інженерії, відзначаючи, що ветерани швидше засвоюють нові технології й ефективніше працюють у стресових ситуаціях — навички, критично важливі для ІТ-індустрії.

Не менш важливими є особисті якості ветеранів. Звички працювати в команді з високою взаємозалежністю роблять їх ідеальними для командної роботи в маркетингу, R&D, сервісних підрозділах. Нарешті, навченість виконанню місії природно співзвучна з досягненням KPI у бізнесі.

Крім того, ветерани демонструють високу корпоративну лояльність — багато з них довго залишаються в одній структурі, не схильні до постійної зміни роботи. 

Дослідження CNAS "Onward and Upward: Understanding Veteran Retention and Performance in the Workforce" показало, що коли ветерани знаходять задовільну роботу, їхній рівень утримання вищий, ніж у неветеранів. Понад 90% опитаних менеджерів заявляють, що ветерани просуваються по службі швидше за своїх неветеранських колег, 68% кажуть, що ветерани працюють краще або набагато краще за неветеранів, понад 75% кажуть, що ветеранами легше керувати.

Згідно з дослідженням Deloitte, 72 % компаній, які наймають ветеранів, вважають їх перевагою.

Ні — штрафам. Так — заохоченням

Зараз українському бізнесу важливо чітко заявити: компанії готові брати участь у розв'язанні ветеранського питання, але через стимули, а не через примус. Серед пропозицій, які обговорюють, — податкові пільги за добровільне працевлаштування певного відсотка ветеранів, спрощення процедур через цифрові сервіси ("Дія", держреєстри), зниження ЄСВ для ветеранів у перші місяці праці тощо.

Такі інструменти будуть справді дієвими, адже дають компаніям мотивацію, а не створюють черговий фіскальний тягар.

Окремий вектор, який може дати сильний ефект, — розвиток бізнесу, створеного ветеранами. І тут великі компанії мають свою роль: менторство, контракти, логістика, експорт, спільні проєкти. Це ще одна форма соціальної відповідальності, яка матиме реальний економічний результат.

Насправді багато компаній в Україні досі мислять вузько: "військовий — це не про бізнес". Проте наша реальність стала іншою. З нашого досвіду роботи з ветеранами точно можу сказати, бізнес має шанс отримати мотивованих співробітників, підвищити соціальний капітал компанії, закласти фундамент для сильної, відбудованої країни. І саме зараз, до появи зобов'язань і санкцій, українські компанії мають найкращу позицію, щоб діяти стратегічно.