Партнер Фірташа Тинний хоче забудувати закарпатські річки малими ГЕС. Громади проти

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Попри спротив місцевих громад, компанії, що дотичні до скандального бізнесмена Ігоря Тинного, збираються на Закарпатті забудовувати гірські річки малими ГЕС. Передусім йдеться про фірми екс-керівника “Закарпаттяобленерго” Василя Ковача. Водночас, судячи з реєстрів власників юридичних осіб, схоже, що сам Тинний продовжує вести спільний бізнес із Сергієм та Юлією Льовочкіними, та бути партнером підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа.

Маніпуляція перед “наступом”

Забудова малих річок Закарпаття гідроелектростанціями – це давня історія протистояння жителів місцевих сіл, екологів та, власне, бізнесу, який хоче заробляти на зеленому тарифі. Перші не хочуть, аби їхньому регіону було завдано непоправної екологічної шкоди через спорудження гребель та порушення природного руху води. А другі обіцяють “золоті гори” від розвитку в регіоні зеленої енергетики. З початком повномасштабної війни ця тема дещо згасла, але зараз її намагаються “розігріти” знову.

Більшістю закарпатських міні-ГЕС (МГЕС) володіють кілька груп, що тісно пов’язані з чиновниками та олігархами епохи Януковича. Саме їх першими наприкінці 2000-х допустили до заробітку на “жирному” зеленому тарифі. Тоді обговорювався план збудувати в регіоні понад 300 гребель з турбінами. Але через спротив громад справа забуксувала.

Новий виток розпочався під час блекаутів взимку 2022-2023 року – з потужного інформаційного вкиду. Кілька місцевих ЗМІ випустили відеосюжети та новини про те, що в селах, біля яких працюють малі ГЕС, нібито не вимикають світло. Майданчиком, який поширював такі публікації, став навіть телеграм-канал “Закарпаттяобленерго”.

Як з’ясували закарпатські активісти, за цією маніпуляцією стоять все ті ж “колишні” та їхні друзі. Використовуючи своє обленерго, вони хотіли змусити людей, які раніше протестували проти ГЕС, думати, що нібито завдяки ГЕС у них попри відключення завжди буде світло. 

Але такого бути не може: населені пункти не могли уникнути відключень, бо споживають електроенергію не ізольовано, а є частиною об’єднаної енергосистеми України. До того ж потужність гірських ГЕС рідко перевищує 1 МВт, чого недостатньо для покриття потреб селищ навіть у години не пікового споживання.

Як з’ясувалося, все лежало на поверхні – схоже, що “Закарпаттяобленерго” просто вибірково не відключало деякі лінії, до яких підключені ГЕС. Так людей змушували повірити, що села, де є ГЕС, “більш благополучні”.

“У селах, де є ГЕС, регіональний оператор просто не відключав лінію, як не відключав її для усяких інших бізнесів, курортів, розважальних центрів. У той саме час, коли всі інші закарпатці отримували світло по 2-4 години у день та по стільки ж вночі”, – такого висновку дійшли закарпатські журналісти у розслідуванні.

Чому “Закарпаттяобленерго” почало підігрувати власникам міні ГЕС?

Активісти з’ясували, що маніпуляції в ЗМІ та коригування графіків відключень відбувалися на користь групи енергетичних компаній “Ренер”. У неї на Закарпатті 9 малих ГЕС, якими володіють колишній гендиректор “Закарпаттяобленерго” Василь Ковач та члени його сім’ї.

Хоч це і впливовий бізнесмен, але не настільки, щоб обленерго виконувало його забаганки. Справжній центр прийняття подібних рішень – серед власників “Закарпаттяобленерго”. Хто ж вони?

А власницею “Закарпаттяобленерго” є Юлія Льовочкіна – колишня нардепка від ОПЗЖ та сестра екс керівника Адміністрації президента Януковича Сергія Льовочкіна. І за дивним збігом обставин вона ж спільно зі скандальним київським бізнесменом Ігорем Тинним володіє кількома закарпатськими ГЕС. Свого часу закарпатці протестували проти їхнього будівництва (та й незадоволені зараз). Тому якщо Тинний та Льовочкіна знову вирішать перекрити греблями ще кілька річок заради заробітку на зеленому тарифі, “реклама ГЕС”, які нібито рятують від блекаутів, для них дуже доречна.

Ще одна фірма, на млин якої лило воду “Закарпаттяобленерго” – ТОВ “Томарт”. Впродовж 2021-2022 років воно намагалася розпочати будівництво двох МГЕС на річці Тересві на території Нересницької громади, але зустрілося з супротивом її мешканців. “Бізнес намагається тиснути на Нересницьку сільську раду”, – описує цю ситуацію портал “Правда є”.

І знову серед бенефіціарів “Томарту” вже знайомі прізвища. Один зі співвласників – харків’янин Андрій Босий – був серед засновників ТОВ “Енергія Карпат” (володіє Білинською ГЕС у Рахівському районі), що належить Ігорю Тинному та Юлії Льовочкіній. Інформація про це є на порталі YouControl.

Від “Енергії Карпат” один крок до Фірташа та Сенниченка

До речі, з “Енергією Карпат” пов’язаний цікавий момент: ця фірма буквально через одну людину виводить на прямий зв’язок Ігоря Тинного з олігархом-втікачем Дмитром Фірташем.

Так, в “Енергії Карпат” крім Тинної і Льовочкіної є ще один засновник – офшор МІЗОНІО ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (MIZONIO HOLDINGS LIMITED). Його директоркою вказана Marianna Papua (Μαριαννα Παπουη). І вона ж є директором у OSTCHEM INTERNATIONAL LIMITED – це один з кіпрських офшорів, які обслуговують Дмитра Фірташа.

Схоже, що через офшори Ігор Тинний співпрацює не лише з Дмитром Фірташем. Як повідомляють деякі ЗМІ, після Революції гідності він через офшорку MacNamara Holdings S.A. нібито допоміг вивести 20 млн доларів, що належали Сергію Льовочкіну та Івану Фурсіну. Це, як зазначають автори однієї з публікацій, було зроблено через фірму ТОВ “Ніко і К”, яку у двотисячні роки Тинний заснував разом з Наталією Сенниченко – матір’ю скандально відомого екс голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, якого підозрюють у привласненні 500 млн грн державних коштів.

Через “Ніко і К” тоді провели близько 862 тис. доларів, які опинились на рахунках офшору MacNamara Holdings S.A. Згідно з судовими документами, платіж від “Ніко і К” йшли через "Місто-Банк" Івана Фурсіна у латвійський Trasta Komercbanka. 

Вплив на стратегічну галузь

Як бачимо, на другому році повномасштабної війни в українській енергетиці все так же присутні агенти впливу, що напряму пов’язані з олігархами часів Януковича. Місцеві “еліти” через підконтрольні ЗМІ раз у раз перевіряють, чи не настав для них зручний момент, щоб почати “ловити у каламутній воді рибу”.

Більш того – нікуди не поділися і такі персонажі, як Льовочкіни та Тинні. Через компанії стратегічної інфраструктури, які потрапили під їхній вплив, вони намагаються впливати на вітчизняну енергетику. Маніпулюючи чутливими для населення темами, такі ділки підбурюють протестні настрої – немов навмисне підіграючи ворогу.

Якщо раніше вони відкрито співпрацювали з оточенням Януковича та обслуговували його інтереси, то зараз ховаються за масками прихильників зеленої енергетики.

Але, як показала історія з маніпуляціями під час блекаутів з боку цілого обленерго, що тоді, що зараз вони дбають не про державу та суспільний інтерес, а винятково про себе. Можливо, саме час на них звернути увагу правоохоронцям. Адже вплив таких персонажів на енергетичну безпеку цілих регіонів у воєнний час може дорого коштувати всій країні.

Фото: ua.depositphotos.com