Що обговорювали ветерани та підприємці на панелі BWS "Реінтеграція ветеранів та підтримка ветеранського бізнесу"

За словами заступниці виконавчого директора Українського ветеранського фонду Каріни Дорошенко, сьогодні лише в силах оборони служать близько мільйона осіб, які у майбутньому стануть ветеранами.

"Треба не забувати і про їх родини та сім'ї загиблих захисників, тож ми разом матимемо біля п'яти мільйонів. Україна поступово стає країною ветеранів та ветеранок", - впевнена експертка.

Вона додала, що 52% ветеранів і 63% діючих військових хочуть займатися власною справою у майбутньому. Тому наразі надзвичайно важливо, щоб суспільство, держава та бізнес розуміли, як взаємодіяти з ветеранами.

З тезою погодився Марко Мельник - ветеран та засновник першого в Україні ветеранського видавництва. У 2014 році він став добровольцем "Азова", а звільнившись зайнявся видавничою справою. Марко був свідком багатьох цікавих подій, тож хотів друкувати спогади побратимів.

Сьогодні підприємець залучив до справи більше десяти працівників, озвучує книги, перекладає їх на англійську і експортує. Книги видавництва Марка є на столах Залужного та Буданова.

Ветеран підкреслив: люди, які приймали участь у бойових діях, мають певний імпульс та потенціал, викуваний у війні світогляд, щоб змінювати суспільство, рухати націю, робити щось нове.

Це дуже потужний ресурс, який слід використовувати та залучати.

Бажання ветеранів щось змінювати підтвердив і ветеран Микола Саламаха, що є співзасновником ТОВ "Ветерано-АГРО" та займається вирощуванням ожини.

"Після повернення додому у багатьох спостерігається переосмислення цінностей - люди по-іншому дивляться на життя і усвідомлюють його миттєвість. Вони хочуть не просто працювати десь на заводі, а мати розвиток, втілювати власні ініціативи, змінювати життя для себе і рідних. Ветерани розуміють, що втратили час у окопах, поки інші мали можливість розвиватися, тож бажають надолужити це", - зазначив ветеран.

У межах обговорення участники панелі дійшли висновку, що за час перебування на фронті ветерани здобувають нові компетенції, а їх стресостійкість допомагає у різних проєктах у цивільному житті. Втім деякі кваліфікації втрачаються, тож важливо, щоб компанії приділяли достатньо уваги програмам навчання. Великі ий бізнес вже врахував цю необхідність, оскільки є дуже зацікавленим у інтеграції ветеранів на своїх підприємствах.

Так, у Групі Метінвест понад 8000 співробітників служать у лавах ЗСУ - кожен шостий працівник або 16%. "Це багато, тому повернення наших ветеранів саме на наше підприємство для нас дуже важливе з точки зору дефіциту кадрів, з яким ми зіштовхнулися. Наші підприємства знаходяться на сході за кілька десятків кілометрів від фронту. Зрозуміло, що більшість виїхала з цих міст - повернути їх назад важко. Нам не вистачає близько 4000 працівників, щоб запустити виробництво на повну потужність, тому ми чекаємо у себе всіх хлопців та дівчат, що захищають країну", - пояснила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук. 

Вона розповіла, що близько 500 ветеранів вже повернулися до компанії, для них створена певна екосистема, у яку залучені усі працівники. У роботі з інтеграцією ветеранів Група дотримується чотирьох принципів:

• відповідальності, бо за інтеграцію несе відповідальність кожний;
• системності, оскільки ця співпраця не є разовою акцією, бізнес-процеси постійно трансформуються під нову нову реальність;
• внутрішньої справедливості, бо героями є і ті, хто виходять на роботу під обстрілами, і ті, що захищають країну;
• пріоритетністі, бо чекають саме на ветеранів, оскільки вони мають відповідні навички і їм буде легше адаптуватися на виробництвах.

Активно працюють з ветеранами і у ДТЕК: там мають близько 600 співробітників-ветеранів, що повернулися до цивільного життя.

"Ми хочемо бути компанією, дружньою до ветеранів, намагаємося знайти ті потреби, які можемо закрити. Ми впевнені, що ветерани повинні відчувати турботу з першого дня повернення, з приходу на прохідну, тож намагаємося, щоб усі етапи після повернення ветеран відчував себе комфортно, як вдома", - зауважила директорка з управління персоналом ДТЕК Олена Семич.

Для цього у ДТЕК вчать колективи взаємодії з ветеранами, мають програми перенавчання, якщо ветеранам потрібно згадати навички чи змінити сферу діяльності. Також надають медичне обслуговування не тільки ветеранам, але й діючим військовим.

В свою чергу бізнес допомагає не лише ветеранам, але й їх родинам. На панельній дискусії CEO GoITeens Вячеслав Поліновський розповів, що навчає програмуванню дітей військових, ветеранів та переселенців.

Коли почалася повномасштабна війна, компанія продовжила навчання дітей, запустивши у березні 2022 року перший марафон на 7000 учасників. Щоб продовжувати свою діяльність, розпочали співпрацювати з різними фондами. Сьогодні завдяки грантам від різних бізнесів, GoITeens навчає близько 300 дітей.

"Ми даруємо їм інше майбутнє - наші діти після двох років навчання можуть робити проєкти на фрилансі та заходити у компанії на позиції джунів. Підлітки 14+ можуть працювати і планувати свою кар'єру. Для цього ми максимально наближуємо наші програми до ринкової реальності. Крім кар'єри навчання дає можливість дітям не зосереджуватися на оточуючому хаосі та змінах у житті, а думати про його улюблену справу", - розповів Вячеслав Поліновський.

Останньою темою обговорення стало штучне виокремлення ветеранів у суспільстві. У результаті панельної дискусії учасники дійшли висновку, що не слід виокремлювати ветеранів-підприємців, як окремий клас, потрібно стерти межу між ветеранами та суспільством.

За думкою учасників, найкращою інтеграцією ветеранів у бізнес є налагоджена взаємодія між підприємцями і тими, хто хоче ними стати - формування не окремої спільноти ветеранів, а спільноти, де будуть і ветерани, і власники бізнесів, що можуть ділитися досвідом. Подібний простір для обговорення спільних ідей, налагодження контактів та втілення ініціатив вже планують створити у Групі Метінвест.