Скільки втрачає держбюджет від схем у найбільш ризикових галузях

У різних галузях економіки ситуація із мінімізацією податків різна. За нещодавніми розрахунками фахівців найбільше втрат бюджету завдають “сірі схеми” у галузі підакцизної продукції, електроніки, фуд-рітейлу. Найбільш поширеними схемами є виплати заробітних плат “у конвертах”, мінімізація ПДВ, ухилення від сплати акцизів, “дроблення на ФОП” тощо. 

Втрати держбюджету через “схеми” у цих трьох галузях складають 80-100 млрд грн на рік, а вцілому по економіці через схеми із зарплатами "у конвертах" країна втрачає 200-265 млрд грн, контрабанда та “сірий імпорт” — 105-120 млрд грн на рік тощо. 

Відповідно до нещодавніх розрахунків фахівців аналітичних центрів, у 2025 році спостерігалося зменшення тіньової частки на ринку кількох підакцизних товарів, водночас в інших групах товарів — тінь зростає.

Ринок пального

Відповідно до нових розрахованих даних (за методологією описаною у річному дослідженні) — у 2025 році втрати бюджету від несплати податків з пального (чорні продажі + мінімізація податків мережами) склали 10-11 млрд гривень за рік. 

У 2024 році рівень "тіні" зменшився до 14%, з аномальних 34%, які були у 2022 році, проте у наприкінці 2025 року тінь знов зросла до 21%. Водночас сплата податків мережами АЗС вкрай нерівномірна. Частина мереж сплачують понад 2 грн податків на літр, а частина - значно менше (мал. 1). Так само з заробітними платами — понад половину мереж сплачують ринкові заробітні плати, а близько десятка мереж з топ-50 мереж — сплачують всім співробітникам зарплату близьку до мінімалки (мал. 2).

На ринку пального відбувається постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів із “схемами” з мінімізації податків, багато років вона триває із змінними успіхами. Протягом 2023-2025 року успішно працювала Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки та Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, які зробили значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. У 2026 році продовжується робота ТСК, постають нові виклики на ринку пального.

Тютюнова продукція

Після обмеження роботи низки нелегальних виробництв у 2024-2025 роках та посилення роботи контролюючих органів із роздрібним ринком тіньовий ринок цигарок - “тінь” зменшилась з минулорічних 25% до 14.2% на початку 2025 року, проте у травні 2025 року зросла до 16.2%, у жовтні сягнула 17,8% (дослідження Кантар). Половина з цієї “сірої” продукції - псевдо-експорт або маркована duty-free. При такому рівні нелегальної сигаретної продукції на ринку України, річні втрати державного бюджету України через несплату податків оцінюються у 27 млрд грн. За даними авторів дослідження, розподіл обсягів нелегальної торгівлі між каналами продажу не змінився за 2025 рік: 65% нелегальної тютюнової продукції потрапляє на ринок через кіоски і магазини.

Більша частина продукції Duty Free або призначеної для експорту (53%), що нелегально продається в Україні: Сompliment та Lifa — основні торгові марки цієї категорії. Ще 42% нелегальної продукції складають торгові марки виробника Маршалл Файнест Тобакко, серед найпоширеніших — Marshall (27%), Urta (8%), Brut (3%). 

Розрахунки фахівців Економічної експертної платформи щодо рівня тіні у тютюновій галузі дають схожий результат - ІІІ квартал 2025 галузь завершила з показником у 15% тіні (мал. 3)

Ринку тютюнових виробів приділяє особливу увагу Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та ТСК з питань економічної безпеки. За підсумками розгляду схем у тютюновій галузі було розроблено низку важливих змін до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронцям та органам контролю. 

Фуд-рітейл

У мережах магазинів фуд-рітейл серед топ-50 найбільших мереж галузі — у низки учасників ринку спостерігаються значні аномалії по податковому навантаженню, середніх заробітних платах та кількості найманих працівників. 

Ця ситуація виглядає аномальною та потребує уваги Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки. Втрати бюджету за рік від схеми “дроблення” у цій галузі складають 2.5-4 млрд грн (ПДВ та ПнП), а від схем “Мінімалка+конверт” та неоформлені працівники - 30-40 млрд грн.

У той час як законодавчо визначена заробітна плата тих хто реалізує підакцизні товари - 16/12 тис. грн на місяць - чверть мереж галузі мають аномально низькі середні зарплати - 8-10 тис. грн на місяць (мал. 4). З високою ймовірністю ці аномальні компанії використовують доплату “у конвертах”, а також застосовують інші "сірі схеми" з метою отримати готівку для виплат “конвертів” та попутно ухилитись від ПнП, ПДВ тощо.

Побутова техніка та електроніка

Аналіз ринку побутової техніки та електроніки свідчить про те, що виторги та збір податків у цьому секторі суттєво зріс у 2025 році.

Разом з тим, є низка мереж, які мають наднизьке податкове навантаження і виплачують мінімальну зарплату всім своїм працівникам (мал. 5). Ця ситуація виглядає аномальною та потребую уваги Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки. Втрати бюджету від схем у цій галузі складають 12-15 млрд грн на рік.

Що необхідно зробити для мінімізації схем та чого робити не варто

Нова ініціатива Мінфіну по запровадженню ПДВ для всіх ФОП при перевищенні обороту у 1 млн гривень - ніяк не сприятиме подоланню схем, а навпаки — збільшить обсяги приховування оборотів та стимулюватиме дроблення. Це негативна для економіки ініціатива, яка згідно з розрахунками експертів має негативний суспільно-економічний баланс.

Для того, щоб мінімізувати “сірі схеми”, зокрема і зі спрощеною системою - необхідно реалізувати ключові інституційні реформи та запровадити успішні світові практики:

• на законодавчому рівні запровадити чіткі критерії трудових відносин для мінімізації схеми “ФОП замість найму” та окремого чіткого набору критеріїв для мінімізації схем “дроблення”;
• забезпечити здійснення системного контролю за платниками податків у секторах з високим ступенем зловживань та аналіз ланцюгів постачання, забезпечити щомісячну публікацію інформації щодо середніх заробітних плат та податкового навантаження у топ-50 суб’єктів у найбільш ризикових галузях;
• провести повне перезавантаження комісіями за участі міжнародних експертів Державної податкової служби та Служби фінансового моніторингу, прискорити перезавантаження Державної митної служби відповідно до прийнятого Закону;
• законодавчо закріпити якісні КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, які мають бути спрямовані на мінімізацію tax gap;
• зробити обов’язковими до виконання критерії НБУ щодо “кущів ФОПів”, які на цей час доведені до банків лише як рекомендовані. Необхідно також прийняття закону щодо “дропів”, зокрема запровадження реєстру дропів – законопроєкт НБУ;
• важливим для мінімізації схем по приховуванню реальних оборотів є запровадження економічних стимулів для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків, фінансові стимули споживачів);

• визначити чіткі показники ефективної роботи (КРІ) для ДПС, ДМС, БЕБ та їх та законодавче закріплення. Ключовий показник - зменшення податкових розривів за методикою tax gap (тіньової частки, втрат бюджету) (ПЗУ №12359, №12360);

Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції експертів та внесуть відповідні зміни до законодавства для реальної боротьби із “сірими схемами”, а шкідливі ініціативи на кшталт “ПДВ для ФОП” та інші негативні ідеї щодо спрощеної системи з Нацстратегії доходів 2030 - залишаться лише на папері.