Рішення українських управлінців, які допомогли їм врятувати власний бізнес

Група ДТЕК — найбільший приватний інвестор енергетичного сектору України зі штатом 55 тис. співробітників, 4,5 тис. з яких захищають Україну в лавах ЗСУ. За час повномасштабної війни компанія зазнала масштабних втрат — в окупації знаходиться чотири з п’яти вітрових електростанцій (ВЕС) загальною потужністю 500 МВт, а також Луганська та Запорізька ТЕС. За період вторгнення теплоелектростанції ДТЕК зазнали понад 160 обстрілів. Під час останніх масованих атак 22 та 29 березня було уражено 5 з 6 ТЕС компанії, втрачено більш ніж половина генеруючих потужностей.

Попри наслідки війни та систематичні атаки ворога на енергетичні об’єкти, компанія продовжує підтримувати економіку країни. За 2023 рік Група ДТЕК сплатила до держбюджету 40,2 млрд грн податків та зборів. Окрім системної сплати податків компанія не припиняє вкладати інвестиції у розвиток енергетики країни. З 24 лютого 2022 року ДТЕК інвестував $1 млрд у мережі, електростанції, видобуток вугілля, нафто- та газовидобування. Один з ключових проєктів — будівництво під час війни Тилігульської ВЕС в Миколаївські області за 100 км від лінії фронту. ДТЕК ввів в експлуатацію першу чергу ВЕС у травні 2023 року, вартість якої склала 200 млн євро. Друга черга ВЕС буде складатися з 64 вітротурбін (по 6 МВт) із загальною потужністю 384 МВт. Після завершення всіх робіт потужність станції складе 500 МВт, і вона буде найбільшою ВЕС у Східній Європі. Загальні інвестиції ДТЕК в проєкт складуть €650 млн.

«Ми робимо все можливе, щоб забезпечити українців електроенергією та будувати нові енергетичні об’єкти навіть в умовах регулярних атак на енергосистему. Ми віримо в нашу Перемогу та робимо все від нас залежне, щоб наблизити її», — коментує генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.    

«Нова пошта» з’явилася на українському ринку у 2001 році. Вона починала з 7 співробітників та без відділень. Зараз у компанії працюють 35 тис. людей, та 10 тис працівників партнерів. Сама група перетворилася у лідера з доставки в Україні та вийшла на іноземні ринки.

Реформуючи бізнес, засновники «Нової пошти» Вячеслав Климов та Володимир Поперешнюк змінили і назву. Віднедавна це група компаній NOVA, адже її функціонал розширився далеко за межі поштових відправлень.

Бренд «Нової пошти» існуватиме й надалі, вона залишиться логістичним оператором зі звичним логотипом. Водночас у межах групи з’явилася фінансова компанія NovaPay. Nova Digital, яка розробляє програмні продукти та захищає бізнес від атак. Nova Post Europe, яка доставляє між Україною та ЄС. Nova Global, що доставляє з різних континентів. І навіть Supernova Airlines, яка планує трансконтинентальні польоти вантажними літаками.

«Основна мета групи NOVA — забезпечити легку доставку будь-чого для життя та бізнесу. Це посилки, гроші та технології. Але на цьому ми не зупиняємося, — пояснює співвласник групи Вячеслав Климов. — Усі компанії NOVA реалізують спільну стратегію і керуються одними цінностями: Fast — Easy — Safe — Human — Tech — Growth».

Натепер в організаційній структурі групи шість компаній. «Нова пошта» розвинула в Україні велику мережу, яка складається з 11 600 відділень та 16 350 поштоматів в Україні. Щодня компанія доставляє 1500 відправлень. Логістичні послуги для приватних осіб та бізнесу по Європі, а також між ЄС та Україною надає Nova Post Europe. Компанія має 88 відділень. Nova Post відкрила представництва в 11 країнах: Молдові, Польщі, Литві, Чехії, Румунії, Німеччині, Словаччині, Естонії, Латвії, Угорщин та Італії.

За рік роботи в Європі компанія доставила 1,4 млн посилок. «Це не просто посилки, це зв’язок із домом. Ми об’єднали українців, яких розділили війна та кордони», — говорять засновники. У 2024-му вони планують відкрити відділення у Великій Британії, Іспанії та Франції.

Торік В'ячеслав Климов та Володимир Поперешнюк реінвестували через свій бізнес 5,3 млрд грн, що у 2,5 раза перевищує інвестиційний бюджет попереднього року, коли почалася війна. На 2024-й планують ще більше — 7 млрд грн. Серед іншого вони підуть на розширення, перезавантаження роботи відділень, повну зміну кур’єрської доставки і, звичайно, в IT та R&D. Одна із розробок останнього — коробкомати, пристрої, що автоматизують продаж паковання. Їхній запуск «Нова пошта» анонсувала на 2024 рік.

«Метінвест» — міжнародна вертикально інтегрована гірничо-металургійна група компаній. До її структури входять видобувні й металургійні підприємства в Україні, Європі та США і мережа продажів у основних регіонах світу. Група контролює весь виробничий ланцюжок — від видобутку руди та вугілля до виробництва готової продукції.

«Метінвесту» довелося пройти надважкий період воєнного вторгнення — від облоги «Азовсталі» до потужних обстрілів, блекаутів, руйнування виробничих потужностей та блокування логістичних шляхів.

Юрій Риженков, який понад десять років керує гірничо-металургійною групою, каже, що першим і найголовнішим управлінським рішенням було убезпечення співробітників та допомога армії. Від початку повномасштабного вторгнення група спрямувала на підтримку держави 5 млрд грн, з  яких 2,8 млрд — кошти ініціативи «Сталевий фронт» Ріната Ахметова.

«Метінвест» обладнав бомбосховища на підприємствах та попри бойові дії евакуював з Маріуполя та Авдіївки 20 тис. жителів. Зараз кожен шостий співробітник групи — у лавах ЗСУ.

Щоб адаптувати роботу компанії до нових умов, знадобилося два роки. Найголовніше — вдалося відновити логістику та знайти альтернативні джерела постачання сировини. Наприклад, кокс зараз купують у Польщі. Також знайшли постачальників в Угорщині та Італії. Це допомогло стабілізувати роботу заводів. Зараз металургійні комбінати групи працюють на 65-75% потужності. Це нижче за нормальний рівень (від 80%), але дозволяє забезпечувати роботою і платити зарплату співробітникам.

Іншим важливим рішенням було будівництво нового прокатного заводу в Італії потужністю приблизно 3 млн т сталі. Це підвищить завантаженість ГЗК в Україні. Будівництво має розпочатися у 2025-му і триватиме 3-4 роки.

Між тим, Група не забуває і про зелену трансформацію, яку в Європі почали два роки тому. Компанія вже готує у Метінвест Політехніці спеціалістів, які стануть драйвером цього процесу.

Президент корпорації TERWIN Руслан Шостак серйозно готував свої компанії до війни, поставивши за мету захистити людей і зберегти бізнес. Були прораховані всі можливі ризики, адже потрібно було подумати про безпеку 30 тис. співробітників і тисячі об’єктів по всій Україні. Склади EVA та VARUS на початку війни були повними, а люди були морально готові до подій 24 лютого 2022 року.

Питання безпеки працівників вирішили завдяки евакуації персоналу на безпечні території. З нерухомісттю було дуже складно. У перші тижні березня 2022 року ворог, намагаючись створити в Україні продовольчу кризу, розбомбив приблизно 20 тис кв. м складських приміщень разом із товаром. Матеріальні збитки сягнули десятків мільйонів гривень. Проте завдяки плануванню та антикризовому менеджменту компаніям Руслана Шостака досить швидко вдалося налагодити логістичні ланцюжки та відновити роботу з постачальниками.

Перейшовши від адаптації до нової реальності до ефективного стратегічного керівництва в умовах кризи, Руслан Шостак зумів зберегти бізнес і людей.

Влітку 2022 року був створений Благодійний фонд Руслана Шостака, пріоритетом якого стали два напрями — допомога військовим колісним транспортом та евакуація й реабілітація дітей-сиріт із прифронтових зон. Завдяки єдиній національній платформі «ГеройCar» фонд уже закупив близько 500 пікапів для фронту і ставить за найближчу мету збільшити кількість переданого транспорту до 1000 одиниць. А завдяки проєкту «Дитинство без війни» провели наймасштабнішу евакуацію дітей-сиріт з часів Другої світової: понад 3,5 тис. дітей-сиріт, їх опікунів та вихователів тимчасово вивезли від жахіть війни до Туреччини.

«Я ніколи не займався благодійністю у таких масштабах, як після початку повномасштабної війни», — говорить бізнесмен.

У жовтні 2023 року Антимонопольний комітет України дав дозвіл на створення корпорації TERWIN, яка перебуває під керівництвом Руслана Шостака та об’єднала 17 компаній, серед яких такі відомі мережі, як VARUS та EVA. Цей крок бізнесмен пояснив тим, що так буде простіше керувати активами та вести операційну діяльність.

Війна змінила й пріоритети компанії: корпорація TERWIN ухвалила свідоме рішення розвивати бізнес та інвестувати в Україну, тому розпочала масштабне будівництво логістичних хабів на 1 млн кв. м у чотирьох областях України — Одеській, Львівській, Дніпропетровській та Київській. Обсяг інвестицій становитиме приблизно $700 млн.

Українська компанія «ІнтерХім» попри повномасштабне вторгнення уже 2022 року змогла наростити продажі ліків на 4% та подвоїти експорт. А зараз працює над п’ятою оригінальною молекулою, яка має потенціал бути визнаною світом як надзвичайно ефективний знеболювальний засіб.

Для Анатолія Редера, генерального директора «ІнтерХіму», найвідповідальнішим рішенням стало відновлення роботи компанії у лютому 2022 року. «ІнтерХім» не працював лише кілька днів. Першого березня на роботу вийшли майже усі на той час 900 працівників. Через тиждень вони працювали у три зміни — 24/7 та без вихідних.

Водночас команда взялася за формування нових логістичних ланцюгів. Усе, що вибудовували десятиліттями, було зруйновано за один день. Через два тижні компанія уже мала оновлену логістику сировини та готової продукції.

«Логістична проблема була однією з найскладніших, які довелося вирішувати на початку війни. Наша логістика надзвичайно ускладнилася, проте вона функціонує», — каже управлінець.

Згодом ритмічно запрацювало виробництво, і навіть з більшими обсягами, адже у перші місяці війни наростили об’єми закупівель обласні управління охорони здоров’я.

Ще одним завданням була оптимізація виробництва та енерговитрат. Попри те що перед повномасштабним вторгненням «ІнтерХім» закупив додаткові об’єми сировини і обладнав для їхнього зберігання сховища, цих приготувань вистачило на чотири тижні роботи в умовах війни. Пізніше постачання сировини налагодили, а рівень енергоощадження компанія довела до 25-30%.

У період великої війни «ІнтерХім» більше займається допомогою війську, ніж активною науковою діяльністю, проте має п’ять інноваційних молекул, на основі яких створюються нові ліки. Для п`ятої в Україні триває друга клінічна фаза,у США підійшли до першої. Це рішення CEO компанії не випадкове. Сьогодні на інноваційні продукти припадає половина виручки «ІнтерХіму», а його «Аміксин IC» і «Гідазепам IC» входять до двадцятки найзатребуваніших лікувальних засобів в Україні.

«Київстар» — найбільший український оператор електронних комунікацій, що обслуговує близько 24 млн абонентів мобільного зв’язку та 1,1 млн користувачів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін.

Як елемент критичної інфраструктури «Київстар» постійно перебуває під прицілом ворога. Співробітники департаменту кібербезпеки компанії успішно заблокували понад 450 DDoS-атак на мережу та значну кількість фішингових атак, кількість яких з початком повномасштабної війни зросла у середньому з 4 до 20 тис. на місяць.

12 грудня 2023 року мережа «Київстар» стала об’єктом масованої та безпрецедентної кібератаки. Через це послуги зв’язку та доступу до інтернету були недоступні. Атака була організована групою хакерів Sandworm, яка пов’язана з російськими збройними силами. За однією з версій слідства, хакери отримали доступ до мережі через скомпрометований обліковий запис.

Атака була спрямована і на віртуальну, і на фізичну інфраструктуру оператора, проте завдяки роботі фахівців «Київстару» лише частково досягла своєї мети, дані клієнтів не були скомпрометовані.

Президенту компанії вдалося заручитися підтримкою американської Microsoft та Cisco і шведської Ericsson ZTE. Також команда «Київстар» тісно співпрацювала з СБУ. Ericsson допомагав з відновленням інфраструктури. Представники Microsoft Cisco увійшли до внутрішньої робочої групи з розслідування інциденту. Cisco — постачальник усіх систем кіберзахисту для «Київстару», тому брав безпосередню участь у цьому процесі.

21 грудня президент Олександр Комаров повідомив про відновлення усіх послуг оператора в Україні та за кордоном. «Це було досить унікально, але ми впоралися», — зазначив він. І відразу оголосив програму лояльності для абонентів, яку VEON (материнська компанія «Київстару») попередньо оцінила у 3,6 млрд грн.

Нині Олександр Комаров разом із командою готується до нового значного етапу. Компанія запланувала у найближчі три роки інвестувати $600 млн у відновлення зруйнованих базових станцій, будівництво 4G та покриття швидкісним інтернетом автодоріг в Україні. Найбільше інвестицій потребуватиме відновлення зв’язку на деокупованих територіях. Забезпечення стійкості телеком-мережі та будівництво покриття 4G-зв'язку є головним завданням «Київстару». З 2022 року по грудень 2023 року компанія інвестувала в Україні 12,3 млрд грн. У 2023-му році компанія збільшила інвестиції на 6,8% у порівнянні з 2022-м роком — до 6,364 млрд грн. Це є найбільшою сумою капітальних витрат за останні три роки.

Monobank — український необанк, що обслуговує майже 7 млн клієнтів — від початку повномасштабного вторгнення надав майже 1 млрд грн, щоб підтримати ЗСУ. Українці задонатили через Monobank у 2022 році 8,5 млрд грн, а у 2023-му — аж 27,4 млрд грн. Кількість людей, які роблять пожертви через Monobank, також збільшилась — з 3 млн до 5,4 млн.

Це змусило Олега Гороховського, який є співвласником Monobank, шукати нові шляхи для розвитку та бути рішучим в організаційних рішеннях.

Банк почав розробляти інструменти благодійності, організовувати збирання коштів та надавати послуги для українців за кордоном. Це стало плацдармом для зростання, внутрішньої та зовнішньої трансформації компанії.

За час повномасштабного вторгнення Monobank чимало інвестував в інфраструктуру, відкривши два центри з оброблення даних у Києві та Львові та ще один у Польщі. Також розгорнув ІТ-системи у «хмарі» Amazon, щоб усунути залежність від фізичного розташування.

На міграцію у «хмару» компанія витратила приблизно $1 млн, але це збільшило надійність віртуального банку, особливо в умовах потужних хакерських атак. «Думаю, на сьогодні Monobank — одна з найбільш атакованих ІТ-цілей у країні. DDoS-атаки тривають безперервно. Щойно закінчилася атака загальним навантаженням 580 млн запитів на сервіс. Це просто космос», — поділився Олег Гороховський у січні 2023-го.

Одночасно із посиленням безпеки Monobank продовжує розвиватися і пропонувати нові сервіси. З’явився новий інструмент для монетизації творчості, зокрема, для стримерів, під назвою «База від Monobank». Восени 2023-го компанія придбала сервіс для бронювання столиків у закладах харчування TakeUsEat. Мобільний банк запустив доставку своїх фізичних платіжних карток у понад 180 країн — скрізь, де цього потребують українці.

Через місяць після повномасштабного вторгнення Владислав Чечоткін, засновник українського інтернет-магазину Rozetka, назвав його пікувальним літаком. Натепер компанія розширила мережу своїх магазинів, хоча удвічі скоротила персонал. А обсяг продажів в іноземній валюті за результатами 2023 року перевищив навіть показники довоєнного 2021-го.

Переживши глибоку кризу, бізнес Владислава Чечоткіна повертається до активного зростання, у планах засновника — подальший розвиток та розширення мережі пунктів видачі.

Два роки тому це стало для інвестора неабияким викликом. Ще у січні 2022-го товарообіг Rozetka сягнув 4 млрд грн. У березні цифри упали до двох десятків мільйонів, що становить менше 1% попередніх обсягів.

Першого березня Чечоткін змушений був оголосити працівникам про неможливість виплачувати зарплати через блокування складів унаслідок воєнних дій. У той період компанія роздала товарів на 450 млн грн. Частину коштів сумлінні волонтери повернули, щойно знайшли фінансування.

Відновлення бізнесу Rozetka розпочалося наприкінці квітня 2022 року. Пізніше Чечоткін вирішив відкрити додаткові пункти видачі у Києві, Білгород-Дністровському (Одеська область) і Каневі (Черкаська область). Натепер працюють понад 400 пунктів видачі, більш ніж 100 з яких є франчайзинговими. Засновник Rozetka планує, що їх буде ще більше.

«За GMV у четвертому кварталі 2022 року ми показали найкращий результат за свою історію», — наголосив Чечоткін.

У вересні 2022 року Rozetka запустила доставку до Польщі, а у серпні — сервіс обміну вживаної техніки на будь-які товари зі свого асортименту. Маркетплейс також повернувся до прифронтових міст Донецької області — Краматорська та Костянтинівки. Там пункти видачі працюють до 15:00 та 16:00 відповідно.

«Звідти давно пішов весь великий ритейл, але залишилися люди. Попри постійну небезпеку, обстріли, страх, вони продовжують жити, любити і, зважаючи на звіти з продажів, навіть робити консервацію», — пояснив своє рішення власник Rozetka.

Для найбільшого транспортного вузла, компанії ТІС, період повномасштабного вторгнення виявився чи не найбільш складним, адже Росія заблокувала порти ще до того, як почала бомбити українські міста.

Термінали ТІС, а також Neptune стояли майже рік і лише тепер поступово почали відновлювати операції. Андрій Ставніцер, співвласник обох терміналів та директор порту ТІС, називає це здобутком ЗСУ, а також співробітників порту, які ризикують життям, перебуваючи на робочих місцях.

Порти — це серце економіки. «Світ раптом усвідомив, що без українського зерна багатьом загрожує голод. Важливість портової інфраструктури для національної економіки стала очевидною: ми не просто парковка для вантажного транспорту, від нас залежить величезна кількість бізнесів у країні», — говорить управлінець.

У держави пішло багато зусиль на створення так званого зеленого коридору, а потім і розблокування роботи вже без нього. На тлі цього Ставніцер намагався утримати людей, хоча через певний час частину персоналу ТІС довелося скоротити.

Термінал Neptune, спільний проєкт із Cargill, за два роки великої війни зберіг усі робочі місця і достроково виплачує зобов’язання за кредитами EBRD та IFC. Таким чином український бізнесмен намагається демонструвати партнерам, що навіть під час війни дотримується свого слова.

До речі, під час роботи зернового коридору Neptune забезпечив другу найбільшу частку експорту українського зерна до найбідніших країн: обсяг зернових, які він обробив, достатній, щоб нагодувати приблизно 18 млн людей на рік.

За цей час власник терміналів заснував і розвиває надважливі соціальні проєкти. Одним із таких було створення Superhumans Center. У межах проєкту у Львові відкрили перший корпус клініки протезування, реконструктивної хірургії, реабілітації та психологічної підтримки постраждалих від війни. Центр побудували за три місяці на базі шпиталю. Він матиме два блоки. Перший — це лабораторія протезування, де виготовлятимуть біонічні протези за індивідуальними мірками пацієнта. Другий блок — безпосередньо центр реабілітації, а також центр ерготерапії.

«Ми маємо найкращі результати серед усіх страхових компаній України: 9 із 10 клієнтів рекомендують нас своїм друзям. Це результат роботи іншуртех-стартапу Easy Peasy, який запущено незадовго до війни», — розповідає Марина Авдєєва, керівна партнерка СК «Арсенал Страхування».

Наприкінці минулого року вона разом із командою побувала на Web Summit у Лісабоні. Там Easy Peasy відібрали до сотні натхненних стартапів з понад 2500 учасників з усього світу та дали змогу презентувати себе аудиторії інвесторів та венчурних фондів, зацікавлених в інноваціях.

Авдєєва згадує, що, коли почалася війна, стартап швидко розвивався і мав приблизно 500 клієнтів (тепер удвічі більше). Він запропонував ринку унікальну послугу — аналог КАСКО-страхування, де за покриття ризиків користування авто клієнт платить суму залежно від кількості подоланих кілометрів.

Менеджерка говорить, що після початку повномасштабного вторгнення ані стартап, ані СК «Арсенал Страхування» з її 300 тис. клієнтів не припиняли роботу. Однак було складно зрозуміти, як діяти далі.

Хоча попит на страхування був: хтось виїжджав на авто за кордон і потребував страхування, хтось їхав на захід України, а потім повертався. У липні 2022 року СК «Арсенал Страхування» пoвернулася дo фінансoвих oб’ємів 2020-гo, а Easy Peasy залучив клієнтів у новому сегменті.

На думку Марини Авдєєвої, головний актив бізнесу — це люди. Тому її компанія завжди підтримувала співробітників. Коли розпочалася війна, і так демократична форма управління стала ще більш персоналізованою. «Я писала в усі чати наших кoманд і спілкувалася з кoлегами телефoном, підтримуючи їх», — говорить вона.

Нині управліниця зосереджена на іншуртех-проєкті та планує вийти з ним на ринок країн Балтії. Також її команда впроваджує штучний інтелект для аналізу стилю водіння і прогнозу рівня аварійності, що дасть можливість розпізнавати хороших водіїв і пропонувати їм найкращу ціну страховки за кілометр пробігу відразу, а не через роки підтвердженої страхової історії.

Найбільший ритейлер країни, корпорація АТБ, за два роки повномасштабного вторгнення зазнав матеріальних збитків на мільярди гривень. Із 1300 сучасних дискаунтерів більш ніж 200 зруйновані ворожими обстрілами або захоплені на окупованій території.

Генеральному директору корпорації АТБ Борису Маркову від перших днів довелося шукати швидкі антикризові рішення. Час їхнього ухвалення скоротився з кількох тижнів до годин.

В умовах обстрілів та непрогнозованого попиту підтримувати продовольчу безпеку було складно. Деякі компанії згорнули виробництва, перевізники евакуювали транспорт у відносно безпечні регіони. Постраждали розподільчі центри, склади, логістична інфраструктура.

Перше, що зробила мережа, то це перевела всі супермаркети на особливий режим роботи. Вони працювали 24/7, без свят та вихідних. Також АТБ довелося вносити корективи у транспортні ланцюги. Коли сухопутний кордон майже зупинився через масову міграцію українців та різкий запуск гуманітарних вантажів, ритейлер у співпраці з урядовими та силовими структурами майже у ручному режимі формував зелені коридори для доставки продуктів в Україну. Натепер ситуація значно краща.

Щоб закрити потребу у тимчасово недоступних товарах, АТБ налагодила пряме постачання необхідного з Польщі, країн Балтії та Туреччини. Також мережа розширила співпрацю з локальними виробниками, підписавши понад 100 договорів з новими постачальниками. Це дозволило зберегти асортиментний ряд та мінімізувати ризики гуманітарної катастрофи. А ще підтримати розвиток місцевих виробників.

Під час блекаутів дискаунтери обладнали потужними генераторами, тож вони працювали навіть під час тривалих відключень електроенергії. А заодно виконували функцію центрів незламності, де українці могли зігрітися, поповнити запаси провізії та зарядити гаджети.

За два роки великої війни АТБ передала ЗСУ тисячу транспортних засобів спеціального призначення та надала 1,5 млрд грн гуманітарної допомоги. Із більш ніж 70-тисячної команди співробітників АТБ понад 4 тис. долучилися до лав захисників.

Kormotech — найбільший виробник кормів для домашніх тварин в Україні з виробничими потужностями у Львівській області, власним R&D-центром та заводом у Литві. Компанія експортує готову продукцію до 41 країни та розвиває цілий перелік власних брендів, як-от Optimeal, CLUB 4 PAWS, «Гав!», «Мяу!». Kormotech також входить до топ-50 роботодавців воєнного часу за версією «Forbes Україна».

Ростислав Вовк, співзасновник і CEO Kormotech, говорить, що в управлінні сімейною компанією насамперед орієнтується на людські стосунки, планує довгими горизонтами (наскільки це можливо в умовах війни) та інвестує у розвиток команди.

Глобальна мета CEO Kormotech — увійти до топ-30 виробників кормів для домашніх тварин у світі. За результатами 2021 року компанія посідала 51-ше місце з понад 3000 компаній, проте після повномасштабного вторгнення опинилася на 55-му. Конкурувати із транснаціональними корпораціями стало складніше, адже вони перебувають у ліпших макроекономічних умовах.

З початком війни CEO компанії ухвалив рішення припинити діяльність у Білорусі, втративши 15% закордонного бізнесу.

Водночас у співпраці з литовським міжнародним фондом U–Hearts Kormotech вдалося створити глобальний ланцюжок допомоги тваринам — ініціативу Save Pets of Ukraine, що взяла на себе місію бути голосом українських тварин у світі. За два роки роботи ініціатива залучила понад $5 млн допомоги від світових донорів. За рахунок фінансування Save Pets of Ukraine уже врятувала 400 тис. тварин

Зараз кожен третій український кіт чи собака харчується продуктами від Kormotech. В асортименті компанії налічується 650 позицій корму для домашніх улюбленців.

У вересні 2023-го компанія запустила Kormotech Ventures — внутрішній венчурний підрозділ, що інвестуватиме у технологічні стартапи. Kormotech Ventures придбав контрольний пакет Rocketo, молодого литовського виробника органічних кормів, у якого спершу вклався сам Вовк.