Судова “рулетка” Як отримати “зручний” склад суду і гарантувати “правильне” рішення для своїх бізнес-інтересів

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Протягом останніх тижнів не вщухають перипетії довкола численних кримінальних справ, пов’язаних із олігархом-утікачем Костянтином Жеваго. Під арешт потрапляють топ-менеджери його бізнесів, НАБУ проводить обшуки у його адвоката, ДБР і СБУ висувають все нові підозри. Попри спроби вивести з-під удару екс-голову Верховного суду, якого підозрюють в отриманні хабарів від Жеваго, Всеволода Князєва залишили під вартою ще на два місяці. Та крім гучних і публічних кейсів, де Жеваго програє битву за битвою, у менш резонансних, проте від того не менш важливих справах суди все частіше стають на сторону олігарха. При цьому механіка пошуку лояльних суддів - типова для корпоративних суперечок і рейдерських захоплень. 

Поки в основних новинних стрічках розгортаються скандали довкола зв’язку Костянтина Жеваго зі справою екс-голови Верховного суду, а силові органи висувають все нові підозри у справах про зловживання на Полтавському ГЗК, у Київській області неспішно тривають судові розгляди довкола інших активів. Йдеться про групу взаємопов’язаних компаній у Білій Церкві - шинне виробництво та теплоелектроцентраль, яка забезпечувала теплом і електроенергією до половини 100-тисячного міста. На відміну від “великих”, багатомільярдних кейсів, де кожен крок суддів, слідчих і адвокатів - перебуває під величезним збільшувальним склом, в “локальних” справах велика кількість процесів відбувається підкилимно. 

ЗМІ уже розповідали детально про цілу низку справ, у яких судді відверто ігнорують притомні аргументи, вимоги міжнародного права, і відроджують “з мертвих” компанії, аби тільки довести приналежність окремих активів структурам Жеваго, й, відповідно, поставити до їх керівництва лояльних до олігарха людей. 

Одну із таких справ на початку липня мали слухати в Північному апеляційному господарському суді. Однак слухання перенесли на 3 серпня. І обставини цього перенесення дають підстави вважати, що йдеться щонайменше про процесуальні маніпуляції, а можливо навіть про змову з метою отримати завідомо потрібний одній зі сторін результат. 

Справа про британських бенефіціарів

В цій справі Костянтин Жеваго та його структури мають намір отримати право власності на бізнес компанії “Преміорі” - українського виробника автомобільних шин. У Жеваго раніше було своє шинне виробництво - завод “Росава”. Проте зараз компанія перебуває в банкрутстві. “Преміорі”, до створення якої Жеваго не мав відношення. Олігарха підозрювали у виведенні через банк мільярдів, а подальше банкрутство і виплати коштів вкладникам призвели до мільярдних збитків державі. Втім, структрури Жеваго через суд намагаються отримати право власності на цей бізнес, поставити там свого керівника. І суди їм в цьому допомагають. 

В першій інстанції справу №911/266/22 слухав Господарський суд Київської області. Вона стосується наміру компаній Жеваго отримати контроль над виробником шин ТОВ “Премірорі” через зміну засновників у британській компанії Premiorri LTD (є власником українського бізнесу). 

З 2018 року єдиним бенефіціаром і директором британської компанії був Олександр Мерзляков. В 2020 році він ухвалив рішення залучити інвестора - Леоніда Глиняного, і через нього $5 млн. інвестицій. В цей же час у британському реєстрі структури Жеваго замінили спочатку бенефіціара Premiorri LTD, а потім і директора. Ним став Террі Лі Роуз, який нібито діяв від імені Жеваго. Після цього компанія стала заперечувати законність залучення Глиняного через суд. При цьому жодних документів, які, згідно британського законодавства, мають підтверджувати зміну директора і власника, сторона Жеваго не надала. А надані докази виглядають сумнівно, про що прямо сказано в матеріалах справи. Йдеться про не до кінця заповнену форму, ніким не підписаний протокол зборів, а також pdf-файли невідомого походження (нібито роздруківки з електронного листування), де йдеться про те, що Жеваго або його син Іван, або третя особа-нерезидент (в різних документах по-різному) є реальним власником Premiorri LTD. 

Суд не надав належної оцінки цим доказам, взявши їх до уваги як достовірні. Більше того, у якості мотивації для задоволення вимог сторони структур Жеваго, суддя використав обставини, які взагалі не фігурували в позові. А саме вирішив з’ясувати, чи був сформований статутний капітал ТОВ "Преміорі" двома фізособами, які заснували компанію в 2015 році (вони потім продали свої частки компанії Premiorri LTD). Суддя вирішив, що оскільки серед доказів відсутнє підтвердження факту формування статкапіталу (їх просто не подавали, бо вони не були предметом розгляду справи), то всі подальші дії по залученню нового капіталу уже були нікчемними. Деталі описані тут. 

4 липня справу мала розглядати апеляційна інстанція - Північний апеляційний господарський суд. Утім, тут почалися дивні процеси: склад суду змінювався тричі, аж поки не наповнився суддями, які потенційно можуть бути лояльними до структур Жеваго. 

Суддівський калейдоскоп

Апеляційна скарга на рішення, ухвалене 21 квітня 2023 року, була подана на початку травня. Перший автоматичний розподіл відбувся 11 травня. Система визначила, що справу мають розглядати судді Світлана Владимиренко (голова), Алла Демидова, Ірина Ходаківська. Попри те, що судді винесли разом декілька процедурних ухвал у провадженні, допоки справа не була витребувана з Господарського суду Київської області, 4 липня розгляд по суті так і не розпочався, бо голова колегії Владимиренко взяла лікарняний. Розгляд призначили на інші дати. Проте саме в цей період відпустки на 4 дні взяли уже Демидова і Ходаківська. Через це було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Втім, судячи з усього, щонайменше для сторони скаржника (структур Жеваго), в цьому не було нічого дивного - адже судовий збір за розгляд справи цією колегією вони не заплатили. 

Після другого розподілу справа “випала” суддям Олексію Євсікову і Віталію Корсаку. Утім, обидва судді взяли самовідвід. Причина - судді брали участь в розгляді скарги по скасуванню забезпечення позову (процедурне питання), і через це нібито могла виникнути підозра в упередженості суду. 

Втім насправді ця причина надумана, адже розгляд справи по суті і розгляд питань забезпечення позову - це різні стадії судового процесу, рішення в яких фактично не впливають одна на одну. Тож, якщо з першою зміною складу - зв’язку з відпусткою суддів, ще можна було припустити випадковість, то друга зміна - уже натякає на закономірність. 

Це припущення підтверджує результат третього розподілу. За ним, справу слухатимуть судді Сергій Буравльов і Борис Ткаченко.

Якраз суддя Буравльов має набагато більше підстав для самовідводу, ніж його попередники в другому колі авторозподілу. Адже саме він у складі іншої колегії виносив рішення щодо іншої групи компаній Жеваго, які є частиною цього “пазлу” з шинним виробництвом і ТЕЦ - у справі про визнання недійсними зборів за участю «мертвих акціонерів» ПрАТ “Білоцерківська ТЕЦ” (30664834). 

Суть справи така. Маючи намір змінити директора і взяти під контроль Білоцерківську ТЕЦ, структури Жеваго організували низку зборів від імені офшорних акціонерів наприкінці 2021 року - з ідентичним порядком денним, ідентичними рішеннями і результатами: визнанням незадовільною роботи попереднього правління і обрання керівником адвоката Ігоря Вигулярного. При цьому задля проведення зборів акціонерів офшорні компанії буквально “воскресали з мертвих”: раніше ліквідовані за британським законодавством фірми стали активними учасниками зборів акціонерів. 

Різні суди по-різному потрактували цей процес - одні визнали, що “мертві” фірми не можуть брати участь у зборах акціонерів (після цього голова Госпсуду Київської області Павло Горбасенко отримав “персональний” “викривальний” сюжет на сайті Еспресо, який належить синові Жеваго), інші - проігнорували здоровий глузд і ухвалили рішення про те, що такі збори є законними. Серед таких було рішення у справі № 911/172/22. В апеляції його слухала якраз колегія на чолі з Буравльовим. Попри те, що формально йдеться про різні компанії, втіклий олігарх і у випадку з шинним бізнесом, і у випадку з ТЕЦ - той же. 

Розгляд справи - попри велику завантаженість суддів - призначили майже “блискавично”: на 3 серпня, або на 10-й день після останнього автоматичного розподілу. В переважній більшості випадків сторонам доводиться лише мріяти про такі “миттєві” призначення: зазвичай, старт розгляду може затягнутися на місяці. Утім, судячи з усього, невидиму руку, що крутила “рулетку” із вибором суддів, такий результат відбору влаштував. Зрештою, попри лікарняні, головуючу суддю Владимиренко не поміняли. 

Особливість такого “ретельного” відбору трійки для апеляційного розгляду полягає в тому, що саме вона буде розглядати усі інші апеляційні скарги у корпоративному спорі, в тому числі і скарги українського інвестора шинного бізнесу “Преміоррі”. Крім того, рішення у цій справі може стати по суті прецедентним для інших справ, де Жеваго намагається привласнити бізнес, який йому не належить. Адже кількість суддів, які не ухвалювали рішень на користь підприємця в Північному апеляційному господарському суді все ще досить велика, проте на них “автоматична система” справи олігарха майже не розподіляє.