У пошуках стабільності і передбачуваності: як податкові зміни впливають на тютюнову галузь

Тютюнові компанії залишаються важливим джерелом наповнення бюджету. З цієї точки зору Україна, переживаючи під час війни гостру потребу у наповненні бюджету, розраховує на ці надходження і планує підвищення акцизів та податків для галузі. 

Провідні компанії, які працюють в Україні, з розумінням ставляться до таких панів і зі свого боку виступають за підтримку легального “білого” ринку та прозорих і прогнозованих відносин з державою. 

Топ платники податків тютюнової галузі 

Філіп Морріс в Україні (ПрАТ «Філіп Морріс Україна», ТОВ «Філіп Морріс Сейлс енд Дистриб’юшн)

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 30,3 млрд грн
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс.  2024 року: н.д.
• Дата заснування: 1994
• Кількість працівників на 01.07.24р.: 858

Про компанію: Компанія «Філіп Морріс Україна» (ФМУ) за весь час роботи на українському ринку інвестувала в економіку України понад $750 млн. У 2023 р. ФМУ сплатила до бюджетів усіх рівнів понад 30 млрд грн податків. З початку повномасштабного вторгнення компанія  виділила 400 млн грн на гуманітарні проєкти. У травні 2024 р. «Філіп Морріс Україна» відкрила нову фабрику у Львівській області, в яку інвестувала $30 млн.

JTI Україна

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 24,71 млрд грн
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс.  2024 року: н.д.
• Дата заснування: 1999
• Кількість працівників на 01.07.24р.: 810

Про компанію: JTI Україна здійснює виробництво та продаж тютюнових виробів. Чистий прибуток компанії на 2023 рік склав 30,76 млрд грн. З моменту заснування станом на вересень 2024 року інвестиції компанії в економіку України склали понад  $400 млн.

«Імперіал Тобакко» в Україні 

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 23 млрд грн
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс. 2024 року: н.д.
• Дата заснування: 1994
• Кількість працівників на 01.07.24: 625

Про компанію: Компанія займається виробництвом та продажем тютюнових виробів та здійснює діяльність на базі двох юридичних осіб: «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» та «Імперіал Тобако Юкрейн». Обсяг виробництва в 2023 році склав 9,3 млрд. сигарет. Чистий дохід компанії у 2023 році становив 12,073 млрд грн.

Податкові зміни - виклик для галузі

Для тютюнової галузі податкові зміни є доволі чутливою темою. Мова йде про підвищення акцизного податку відповідно до вимог Директиви ЄС № 2014/40/ЄС за прискореним графіком та інші ініціативи, які прописані в законопроєкті №11090 «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який був зареєстрований навесні цього року та вже пройшов перше читання у Верховній Раді.

Нововведення, передбачені законопроєктом:

1. Переведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби в євро.
2. Продовження чинного акцизного графіку до 2028 року для остаточного досягнення мінімального рівня, встановленого в ЄС (90 євро за 1000 штук сигарет).
3. Перший крок до імплементації європейської практики щодо оподаткування тютюнових виробів для електронного нагрівання (ТВЕН).

Так, передбачено встановлення різних ставок для ТВЕН та сигарет на 10% у 2025 році, відповідно до практики країн-членів ЄС, де середня різниця в акцизі між цими категоріями складає 66%. Тобто акцизні ставки на ТВЕН в середньому в 3,5 рази менші порівняно із сигаретами.

«За нашими розрахунками, у 2025 році середня ціна пачки сигарет може зрости мінімум на 30 грн, враховуючи таке підняття ставок. Проте менший акциз на ТВЕН порівняно із сигаретами забезпечить гарантовані податкові надходження до бюджету», — каже заступник генерального директора з корпоративних зв'язків компанії «Філіп Морріс Україна» Михайло Поляков.

Директорка з корпоративних і юридичних питань «Імперіал Тобакко» в Україні Юлія Завалішина додала, що відкритим питанням також є графік перегляду ставок, який буде застосовуватись, щоб досягти ставки 90 євро за 1000 сигарет. 

«Звісно, варіант досягти цього за кілька років є надто радикальним і руйнівним для бізнесу. Ми виступаємо за більш поміркований підхід — досягти цього рівня до 2028 року», — коментує Юлія Завалішина.

У JTI також наполягають на передбачуваності та виваженості податкової політики, зокрема пропонуючи створення акцизного календаря на наступний рік з чітким планом підвищення акцизного податку.

«Враховуючи воєнний стан і дефіцит бюджету, ми з розумінням ставимося до наступних підвищень акцизного податку на тютюнові вироби. Але, знову ж таки, для нас важливі стабільність та передбачуваність цих змін», — кажуть у JTI.

Як зазначалося, законопроєкт №11090 також передбачає підвищення адвалорної ставки акцизного податку до 25%. Наразі вона складає 12%. Юлія Завалішина зауважила, що внаслідок цього підвищення мінімальне акцизне навантаження збільшиться з 90 до 115 євро, оскільки ставки будуть сумуватися, що призведе до більшого податкового навантаження, ніж у деяких країнах ЄС. Якщо до цього додати ще 5% акцизного податку на роздрібний продаж тютюнових виробів, якого, наприклад, немає у країнах ЄС, то загальне податкове навантаження буде ще вищим.

«Україна є єдиною країною у світі, де тютюнові виробники сплачують податки заздалегідь, ще до початку виробництва продукції. Таким чином, сплачуючи податки наперед, ми фактично кредитуємо уряд України зі своїх коштів. В Європі ж податки сплачуються тільки після продажу товару», — наголосила Завалішина.

Водночас Михайло Поляков підкреслив, що в компанії розуміють необхідність підвищення податків в умовах воєнного стану для наповнення державного бюджету. Тому в результаті дискусій на базі багатьох бізнес-асоціацій дійшли до готовності погодитись на суттєве зростання акцизу, передбачене законопроєктом №11090.

«Ми теж погоджуємось на запропонований Урядом варіант підвищення ставок. У цьому законопроєкті до другого читання необхідно лише передбачити підхід ЄС для визначення єдиного курсу євро до гривні протягом року станом на 1 жовтня попереднього року на весь наступний рік із метою забезпечення планування бізнес-діяльності підприємств галузі», — зауважив Михайло Поляков.

Водночас у JTI зауважили, що наразі бізнесу не зрозуміло, якою буде акцизна політика у 2025 році. У запропонованій Урядом редакції ставок в євро, з 1 січня ставка акцизу в гривні виросте мінімум на 43%. Це, своєю чергою, призведе до суттєвого 30%-го зростання цін на тютюнові вироби та великого тиску на легальний ринок.

«Більше того, лунають контрпродуктивні заклики підвищити ставки ще більше, ніж запропоновано Урядом, і ми проти цього, адже різке збільшення акцизного податку призводить до стрімкого зростання обсягу нелегального ринку і, як наслідок, — до недоотриманих податкових надходжень у бюджет країни», — кажуть у компанії.

У JTI навели приклад, що у 2021 році через зростання нелегального ринку бюджет недоотримав 15,5 млрд грн, а у 2023 — вже 23,5 млрд грн.

Боротьба з контрафактом

За словами Юлії Завалішиної, існує пряма залежність між збільшенням податків та зростанням тіньового ринку, адже нижча ціна є головним критерієм вибору нелегальної продукції.

За даними Kantar, у 2023 році відбулося зростання рівня нелегальної торгівлі сигаретами з 19,9 до 21,8%, що призвело до втрат надходжень акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу на загальну суму 23,5 млрд грн. Однак боротьба з нелегальною торгівлею призвела до того, що вже у липні 2024 року нелегальний ринок тютюнової продукції в Україні становив 14,6%.

«Зменшення нелегального ринку до 14,6% є дуже позитивним результатом, який був досягнутий завдяки діям Бюро економічної безпеки в період з березня по серпень 2024 року. Ми дуже вітаємо таку активізацію служби з перевірки незаконної діяльності виробників, ці слідчі дії відобразилися на падінні нелегального ринку», — каже директор з корпоративних і юридичних питань «Імперіал Тобакко» в Україні.

Проте після завершення активних дій з боку Бюро економічної безпеки фіксується часткове відновлення нелегального виробництва та продажу необлікованих тютюнових виробів з маркуванням Duty Free, а також з підробленими акцизними марками. 

Для втримання досягнутого рівня нелегальної торгівлі та його подальшого зниження до менше ніж 10% гравці ринку закликають Бюро економічної безпеки та податкову службу звернути увагу на відновлення незаконної діяльності, адже левова частка нелегальної продукції виробляється безпосередньо в Україні.