Навіщо МВФ долучився до розробки українського законопроєкту про криптоактиви. Розповідає Юрій Бойко, НКЦПФР

Пане Юрій, ми з вами ще рік тому обговорювали перспективи прийняття в Україні законів, що врегулюють ринок криптовалют. Були сподівання, що на початку 2024 року запрацює відповідна законодавча база, але цього не сталося. Чому процес застопорився?

- Вести мову, що законодавчий процес "застопорився" - не зовсім вірно. Він  просто  перейшов в нову фазу. У березні  цього року, в рамках програми Механізму розширеного фінансування для України,  МВФ передбачив необхідність оновлення профільного закону щодо віртуальних активів. Цю роботу необхідно провести до кінця грудня 2024 року. Документ мають спільно розробити НБУ та Комісія за технічної допомоги МВФ та після консультацій із його співробітниками. Таким чином, вдасться привести законодавство у відповідність до кращих міжнародних практик, враховуючи цілі економічного розвитку та пом'якшуючі ризики для цінової та фінансової стабільності.

Наразі,  Комісія  та НБУ  вже розпочали активну роботу із  експертами МВФ. Ми  очікуємо  їх висновки та пропозиції  найближчим часом. 

Окрім  того,  ми  зараз активно аналізуємо досвід  Європейського органу з цінних паперів і ринків (ESMA) з приводу  впровадження Регламенту MiCA. Також налагоджуємо тісну співпрацю із  національними регуляторами  ЄС, аби   зрозуміти проблеми, з якими вони зіткнулися під час імплементації  МіСА. 

Існує два законопроєкти щодо ринку віртуальних активів – від НКЦПФР та Мінцифри. В чому їх основні спільні риси та в чому є відмінності? Якою буде доля цих документів? Чи варто їх об’єднати?

- Головна різниця між законопроектом №10225 та альтернативним №10225-1 полягає у філософії регулювання ринку віртуальних активів.

Законопроект №10225, за виключенням певних суттєвих правок, що були привнесені на етапі остаточної підготовки до реєстрації в ВР, в частині регулювання ринку віртуальних активів повторює проєкт, презентований НКЦПФР у червні-2023. Наш проєкт покликаний привести положення національного законодавства у сфері віртуальних активів у відповідність до положень законодавства ЄС, зокрема, Регламенту МіСА.

Водночас, Законопроект №10225-1 - це, по-суті, "косметичний ремонт" Закону України «Про віртуальні активи» від 17 лютого 2022 року за №2074-IX. Документ залишає в силі старі недоліки цього закону, за які його досить сильно критикували. Зокрема, мова йде про забезпечення низького рівня захисту споживачів та майже повну відсутність ефективних механізмів протидії потенційним зловживанням на ринку віртуальних активів.

Очевидно, що об'єднати ці законопроєкти в один не вийде. Основна робота буде йти над розробкою нового документу, як я вже сказав, у рамках реалізації Меморандуму МВФ спільними зусиллями фахівців НКЦПФР та НБУ за технічної допомоги та консультацій МВФ.

Зараз бізнесу складно працювати в умовах невизначеності. Є якийсь майданчик, де бізнес та влада можуть вирішувати актуальні проблеми разом?

- Так, такий майданчик вже є – це Консультаційна рада з питань регулювання віртуальних активів при НКЦПФР, до якої входять майже 100 представників різноманітних стейкхолдерів. Це співробітники державних та правоохоронних органів, представники бізнесу, фахівці профільних напрямків юридичних компаній  та наукові співробітники, які проводять дослідження в сфері ВА та блокчейну.

Учасники крипторинку незадоволені процедурами обміну гривні у криптовалюту. Після обмежень НБУ криптоінвестори можуть використовувати P2P, обмінники. Але цих механізмів недостатньо для потреб ринку. Зараз НБУ планує обмежити й кількість, об’єми P2P операцій, щоб вивести тіньові потоки транзакцій. Що очікує на галузь? 

- Безумовно, ініціативи НБУ щодо P2P-операцій в певній мірі ускладнять обмін криптовалют на гривню, але жодним чином їх не унеможливлять. Не буду заперечувати,  що прийняття  нового закону про  віртуальні активи  може суттєво допомогти вивести обмін криптовалют із тіні. 

Наскільки великим є ризик того, що українські криптобіржі, які попервах показували непогані результати, згорнуть активність в Україні, а їх команди започаткують аналогічні стартапи за кордоном? 

- Такий ризик є мінімальним, оскільки у  нас просто немає українських криптобірж, а є біржі із українськими  засновниками,   що   інкорпоровані в  іноземних  юрисдикціях. Тому правильніше вести мову про вхід на   український  ринок  таких криптобірж, ніж про їх вихід. 

Зараз в Україні багато розмов ведеться про необхідність підвищувати податки. Зокрема, мова йде про військовий збір, ПДВ. Тим часом не до кінця врегульовано питання оподаткування доходів криптоінвесторів. Розкажіть, яким зараз є оподаткування українців, що отримують дохід у крипті? Чи більшість фізосіб просто не декларують ці доходи і, відповідно, не платять податки?

- Наразі оподаткування операцій з віртуальними активами здійснюється за загальними правилами та ставками, встановленими Податковим кодексом України для фізосіб. Тобто, дохід, отриманий фізособою від продажу ВА, включається до загального річного оподатковуваного доходу, незалежно від місцезнаходження джерела його виплати. 

При цьому оподаткуванню підлягає сума коштів, яка отримується платником податків від операцій з віртуальними активами. Фізична особа - платник податку зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року. Після цього він сплачує податки з таких доходів: 

• ПДФО у розмірі 18%, 
• військовий збір у розмірі 1,5 %.

Зрозуміти статистику декларування цих доходів досить складно, оскільки, за існуючими правилами, вони  мають потрапити або у категорію "доходи, отримані від нерезидентів", або “інші доходи”. В цих категоріях можуть бути представлені доходи, що не пов'язані із криптоактивами. Як наслідок, більш  детально розшифрувати таку інформацію можливо лише  за  результатами   документальних перевірок, проведення яких щодо фізосіб суттєво обмежено на період воєнного стану.

Що має змінитися в частині оподаткування, коли закон про віртуальні активи буде прийнято? Якою має бути модель оподаткування криптоінвесторів? Чи є суттєві зміни, на етапі перемовин, у бік збільшення/зменшення податків для українців? 

- Модель, яка була запропонована НКЦПФР щодо фізичних осіб, передбачала оподаткування чистого доходу від операцій з віртуальними активами за  базовими ставками по аналогії до оподаткування доходу від операцій з цінними паперами.

Водночас,  було передбачено:

• мінімальний дохід, що не підлягає оподаткуванню,  у розмірі  100  мінзарплат, 
• оподаткування доходу лише від тих операцій, де віртуальні  активи  переходять у фіат. 

Також було запропоновано звільнити від оподаткування операції з безоплатного отримання віртуальних активів. Наприклад, в результаті майнінгу чи стейкінгу. 

Безумовно, ми розуміємо, що питання про ставки податків буде одним із "найгарячіших" із усіх питань оподаткування криптоактивів. Однак, вважаємо, що головне завдання в межах такої дискусії - уникнути  юридичного  арбітражу між ринком капіталів та ринком віртуальних активів, коли токенізація відповідних активів буде використовуватись виключно для отримання меншої ставки податку.

Наприкінці червня в ЄС має запрацювати перша частина закону про регулювання криптовалют MiCA, в частині стейблкоїнів. Україна заявила, що планує імлементувати норми MiCA в наше законодавство. Поки що закон про віртуальні активи не прийнято, тож поясните, чи впливатимуть зараз норми MiCA на український ринок криптовалют? 

- Ці норми вплинуть на постачальників послуг криптоактивів, які авторизовані в странах ЄС. Однак, враховуючи наш курс на євроінтеграцію,  формат   бізнес-процесів,  які пропонує МіСА - це наше сьогодення. В межах першого раунду щодо селф-скринінгу фінансових  ринків, експерти  ЄС  вже  дали чіткий  сигнал: Україна буде оцінюватись, в тому числі, щодо  впровадження регулювання віртуальних активів по моделі МіСА.

Коли в Україні буде прийнято закон про віртуальні активи, це означає, що норми MiCA запрацюють паралельно для нашого крипторинку, чи передбачено якийсь перехідний період? 

- Якраз  ідея  побудови національного законодавства на основі  МіСА і  полягала в тому,  аби для учасників ринку криптоактивів не існувало потреби  розбудовувати  бізнес-процесів за відмінною моделлю від ринку ЄС. Як наслідок, після вступу України в ЄС, коли норми цього Регламенту будуть  нормами прямої  дії, не буде необхідності у певному перехідному періоді  чи  трансформації  ринку. 

Коли в ЄС запрацюють нові правила MiCA в частині регулювання стейблкоїнів, можуть виникнути певні проблеми для таких криптовалют. Можливо, якісь проєкти будуть змушені піти з Європи, якщо не зможуть відповідати вимогам регулятора. Чи означає це, що аналогічні проблеми можуть виникнути в Україні, коли для нашого крипторинку також запрацюють норми MiCA? 

- Безумовно, МіСА суттєво змінить  ландшафт  ринку. Так, Binance вже оприлюднила повідомлення, що з 30 червня 2024 року через початок дії положень MiCA щодо стейблкоїнів, вона вводить певні обмеження щодо обігу на майданчику  "нерегульованих стейблкоїнів". Зокрема, біржа має намір вносити поетапні зміни в частині доступу до таких активів, щоб «дати змогу користувачам з ЄС перейти на регульовані стейблкоїни, уникаючи будь-яких збоїв на ринку і дотримуючись правил MiCA». Саме тому з 30 червня європейським клієнтам буде доступна функція конвертації «нерегульованих стейблкоїнів» у режимі «тільки для продажу», а також  з цієї ж дати закриють їхню купівлю. 

Однак, враховуючи те, що ми зараз лише в процесі прийняття відповідного національного законодавства, то, на момент набуття чинності Закону України "Про віртуальні активи", МіСА  вже пройде процес «обкатування» практикою. Тому можна цілком  спокійно спрогнозувати, що до нас вже  будуть заходити проекти, які у більшості або вже функціонуватимуть на основі вимог МіСА, або зрозуміють, яким чином вони мають їм відповідати. 

За вашими оцінками, коли може бути прийнято закон про віртуальні активи в Україні? Чи вдасться вирішити це питання до кінця року? 

- Відповідно до вже згаданого меморандуму МВФ, до кінця поточного року ми  маємо  розробити новий законопроект з віртуальних активів.  Як наслідок, його прийняття варто очікувати не раніше першої половини 2025 року. 

Зараз строки розробки та прийняття законопроекту залежать від того, як швидко ми зможемо отримати та опрацювати  рекомендації МВФ.