Держава проти аптечного картелю. Хто зазнає перехресного вогню у війні за ліки

На початку лютого президент Володимир Зеленський публічно звернув увагу на проблему завищених цін на ліки, назвавши їх "абсолютно неадекватними". Він ініціював термінове засідання Ради національної безпеки та оборони, яке швидко ухвалило рішення щодо кардинального реформування ринку. Таким чином наша держава показала, що більше не дозволить аптечним мережам-монополістам спекулювати на здоров’ї українців та хоче створити прозорі умови для цієї ланки бізнесу.

Ключовими аспектами цього рішення РНБО має стати 30-відсоткове зниження цін на 100 найбільш важливих лікарських препаратів, а також встановлення обмежень націнок для аптек і усунення тіньових схем у фармацевтичному бізнесі.

Чесні правила ламають систему

Реакція аптечних монополістів на ці кроки була прогнозованою та викликала у них паніку, адже наміри держави напряму загрожують їхній системі неконтрольованого заробітку.

Дійсно, завдяки відсутності реального регулювання та непрозорості бізнесу їм вдавалося отримувати надприбутки, які не підлягали ані податковому контролю, ані державному регулюванню. Саме тому вони розгорнули агресивну інформаційну кампанію, спрямовану не лише на державу, а й на суспільство.

Головний інструментом вони обрали страх людей перед відсутністю доступу до необхідних препаратів, тому цілеспрямовано  намагаються переконати українців, що без їхніх “сірих схем” ринок просто завалиться, а ліки стануть дефіцитом. Їх кампанія маніпуляцій вже розганяється у деяких ЗМІ та соцмережах, але давайте детально розберемо, чи так це насправді?

Аптекарі “з вулиці”

Не слід забувати, що саме фармацевтичний ринок у всьому світі є одним із найбільш регульованих, адже це не просто роздрібна торгівля, а соціально значуща для народу любої країни галузь.

Всі розвинені держави світу суворо контролюють такий ринок через систему ліцензування, жорсткі вимоги до кваліфікації персоналу, стандарти зберігання та  механізми ціноутворення на ліки. І це природньо, адже мова йде не просто про комерцію, а про життя і здоров’я нації.

Але в Україні склалася прямо протилежна ситуація. За роки незалежності, а особливо в останній час, фармацевтичний сектор розвивався практично у тіньовому форматі, що дозволяло "акулам" цього бізнесу ігнорувати регуляторні вимоги, маніпулювати цінами та отримувати надприбутки.

І саме така позиція призвела до того, що зараз в Україні спостерігається катастрофічний дисбаланс між кількістю аптек і кваліфікованим персоналом.  Так, на перший погляд, український ринок переповнений аптеками - їх налічується понад 18 300. Проте, за ліцензійними вимогами, в кожній аптеці повинен бути провізор. Але на практиці цю норму обходять – один дипломований фармацевт формально "закріплюється" відразу за кількома точками, часто обслуговуючи одразу чотири або п’ять аптек.

У результаті велику частину консультацій у аптеках проводять так звані "оператори торгових залів або асистенти фармацевтів", які не мають жодної фармацевтичної освіти: по суті, це люди, набрані просто через сайти вакансій – і добре, якщо не за допомогою стікерів з оголошеннями біля під’їздів. Так, вони можуть завчити асортимент, можуть продати будь-який препарат, але не несуть відповідальності за те, чи дійсно він потрібний пацієнту та підходить йому. Чи треба пояснювати, чому це створює величезні ризики для здоров'я громадян?

Тіньова імперія фармацевтичних магнатів

Згідно з відкритими даними, на початок 2025 року п’ять найбільших аптечних мереж України контролювали 68% товарообігу фармацевтичного ринку, а постачання лікарських засобів було зосереджене в руках лише двох основних компаній, які контролюють понад 90% всіх поставок. З огляду на це, в цілому фармацевтичні магнати мали можливість безбідно існувати, майже не стикаючись із будь яким втручанням в їх справи з боку держави. Тому так званий "великий аптечний картель" давно вже навчився вміло ухилятися від справедливого оподаткування, користуючись схемами із "збитковими" аптеками, “чорними зарплатами” та прихованими прибутками через маркетингові договори.

Як би це не здавалося дивним, але за паперами багато аптек працюють у "мінусі", ледве зводять кінці з кінцями, що дозволяє їхнім власникам уникати сплати повноцінного податку на прибуток. Насправді сам бізнес, звісно, залишається надзвичайно прибутковим, але ці доходи наповнюють лише тіньовий сектор економіки.

Також повсюдною є практика виплати зарплат "у конвертах", коли працівники  отримують мінімальні офіційні виплати, а основний дохід надходить готівкою, оминаючи податкову систему. Втім на жаль, ця проблема стосується не тільки аптечного, але й будь якого великого та середнього бізнесу.

І наостанок скажемо про таку "фішку" монополістів, як маркетингові платежі. Розповсюдженою практикою є те, що аптеки отримують гроші від виробників за просування певних брендів, а це спотворює конкуренцію та завищує ціни для споживачів. Заборона ж маркетингових договорів означає, що аптеки більше не зможуть просувати "вигідні" для них препарати, а будуть зобов’язані орієнтуватися на потреби пацієнтів.  Саме ці платежі, які роками залишалися в тіні, держава теж прагне ліквідувати.

Чому “картель” шантажує державу?

Загалом позиція влади цілком зрозуміла та явно знайде підтримку серед українців. Але аптечні мережі сприйняли реформу інакше: не як виклик до чесної конкуренції, а як загрозу своїм доходам. Бо запровадження прозорих механізмів змусить їх сплачувати реальні податки, дотримуватися ліцензійних вимог і працювати чесно.

Найбільший страх для монополістів – втратити контроль над ціноутворенням та каналами дистрибуції, тому вони розпочали масштабну кампанію залякування суспільства, намагаючись переконати його у тому, що реформи призведуть до повного хаосу.  Головна стратегія аптечних магнатів – це маніпуляція громадською думкою через заяви про те, що, мовляв, реформа призведе до "закриття аптек" і "дефіциту ліків".

Але це ствердження не витримує жодної критики. Навпаки, регулювання не знищить аптеки, а лише усуне тіньові доходи. Відмова від маркетингових платежів не зробить ліки дорожчими, а як раз заборонить штучно завищувати їхню вартість. У країнах ЄС подібні механізми вже давно працюють та доводять свою ефективність, за рахунок чого доступність ліків лише зросла.

Ціна компромісу - здоров'я нації

Підсумовуючи, зазначимо, що сьогодні держава нарешті прагне створити чесні та прозорі правила для всіх учасників аптечного ринку – і, як виявилося, вони категорично не влаштовують тих, хто десятиліттями працював у тіні. Більш того, онопольний картель навіть вдався до шантажу.

Тому зараз перед владою стоїть вибір – піддатися тиску аптечної мафії чи довести реформу до кінця, щоб створити чесну, прозору та конкурентну фармацевтичну галузь. Будь-який компроміс на користь аптечних магнатів означатиме не просто збереження тіньових схем, продовження маніпуляцій із цінами, але, що важливіше – їх подальший неконтрольований вплив на здоров'я мільйонів українців.