Національний кешбек - сприяння українському виробнику чи спотворення конкуренції?

Якою є поточна ситуація із реалізацією програми “Національний кешбек”?

За чотири місяці до програми долучились лише 1665 виробників, за квартал ці виробники отримали менше 400 млн гривень - дрібна сума у порівнянні з оборотами українських виробників.

Це свідчить про низький інтерес до програми та перепони для виробників щодо долучення до програми. "Національний кешбек" позиціонували як програму, яка має підтримувати національного виробника. Але на цей час програма суттєво спотворює конкуренцію, дискримінує як низку виробників так і рітейлерів, надає перевагу торговим мережам, не поширюючись на малих та мікро підприємців.

Програма “Національний кешбек” регулюється Постановою КМУ від 20 серпня 2024 року № 95, метою програми зазначена підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги, сприяння відновленню економіки, подолання економічних наслідків збройної агресії рф, збільшення обсягу внутрішнього виробництва, популяризація безготівкових розрахунків та збільшення обсягу сплачених податків.

Основними умовами програми є:

• державна реєстрація як суб'єкта господарювання в Україні;  
• розкриття структури власності; 
• не перебувати на спрощеній системі оподаткування; 
• подавати до ДПС звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій із зобов'язанням щодо відображення у фіскальному касовому чеку на товари цифрового значення штрихового коду товару українського виробництва;  
• заява про приєднання до проєкту засобами Порталу Дія

Які головні недоліки програми?

На цей час ми маємо високу зарегульованість та відносну важкість процедур, зокрема окремі та різноманітні вимоги щодо виробників, товарів, продавців, споживачів та напрямів витрачання кешбеку. Зазначене потребувало високої ступені підготовки всіх елементів/етапів запровадження програми та значної комунікації з громадянами. Так, майже 700 тисяч громадян не отримали виплати через те, що вчасно не активували картки для виплати кешбеку в застосунку Дія.

Варто зазначити, що програмою взагалі не охоплено «нецифрових» громадян України - не всі громадяни мають відповідні девайси або бажають встановлювати Дію/можуть з нею працювати.

І головна проблема - з програми виключено у якості продавців всіх суб’єктів підприємницької діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, і відповідно виробників, які співпрацюють з ними. Тобто на продуктові ринки або святкові ярмарки програма також не поширюється. У більшості випадків програма діє через великі та середні торговельні мережі, викривлюючи умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу.

Чому Мінекономіки виключили спрощенку з програми?  

У Кабінеті Міністрів останнім часом шириться міф про те, що спрощена система оподаткування - це “внутрішній офшор”. Проте цифри та розрахунки спростовують цей міф - аже по податкових показниках спрощена система у більшості випадків перевершує загальну систему.

Якщо порахувати податки на загальній системі (ті, що замінює єдиний податок - ПнП, ПДВ, податки на землю/нерухомість) і прирівняти їх до оборотів компаній нефінансового сектору – отримуємо  3,16% (податки до обороту)

(сплачені за 2022 рік податки на загальній системі (ПДВ, ПнП, податок на землю та нерухомість) = 354 млрд, оборот компаній = 11,4 трлн).

Для прикладу: у сфері реалізації пального (загальна система) – податки до обороту складають у 2023 році 2,15%, при продажах техніки/електроніки у 2023 році (загальна система) = 2,3% (податки до обороту компаній)

В той же час спрощенці 3 групи єдиного податку сплачують 5% від обороту (+1% військового збору).

Відповідно не має жодних підстав дискримінувати спрощену систему, така дискримінація є контрпродуктивною та шкідливим для конкуренції, умов ведення бізнесу та економіки в цілому.

Як зробити програму ефективною та не дискримінаційною?

Необхідним є повернення у програму підприємців на спрощеній системі оподаткування, які користуються РРО/ПРРО та мають бажання дотримуватись всіх її умов. Реалізація товарів виключно з спеціальним штрих кодом, через РРО/ПРРО, з відповідного Переліку категорій товарів українського виробництва - унеможливить існування так званих «сірих схем» та сприятиме детінізації торгівлі і посиленню конкуренції, що позитивно вплине на відновлення та розвиток економіки.

Також доцільним є переглянути у бік збільшення максимальну суму кешбеку на картку, яку можна отримати (наприклад 6000 грн замість поточних 3000 грн на місяць), що дозволить залучити більше українців.

Необхідно забезпечити більш широке розповсюдження детальної інформації про програму, включно з інструкцією як оформити та активувати відповідну банківську карту (згідно опитування Центру Разумкова - 40% громадян не беруть участь в програмі через відсутність детальної інформації про неї).

Сподіваємось, що Міністерство економіки врахує пропозиції аналітичних центрів та внесе відповідні зміни до програми, які вирівняють конкуренцію та зроблять програму більш ефективною.