Зростання ВВП вже в 2023 році. Що чекає на економіку України в найближчій перспективі

В оцінках НБУ з'явилося більше оптимізму. Падіння ВВП України у 2022 році становитиме 31,5%. Це майже на 2 п.п. менше, ніж Нацбанк прогнозував улітку. Інфляція у 2022 році утримається в межах 30% (попередній прогноз – 31%). Крім того, є шанс, що вже з другого кварталу 2023 року українська економіка почне виходити зі штопора.

Тим не менш, головними ризиками для відновлення, як і раніше, залишаються бойові дії та загроза подальшої ескалації конфлікту. Додаткові складнощі будуть пов'язані з критичною ситуацією в енергетиці, яка може призвести до зупинок великих підприємств, що вкрай негативно вплине на ВВП та наповнення держбюджету.

Інфляційна динаміка

Темпи зростання споживчих цін залишаються високими, але контрольованими. За оцінками НБУ, до кінця 2022 року рівень інфляції сягне 30%.

У той же час, Нацбанк зазначає, що хоча інфляція у вересні 2022 склала 24,6% рік до року, ця цифра виявилася кращою за очікування. Посилення інфляційного тиску стримувалося збереженням зниженого рівня паливних податків, насиченням внутрішнього ринку пальним та незмінністю комунальних тарифів, які Кабмін "заморозив" до кінця війни.

Зміна індексу споживчих цін в Україні, %

Уповільнення темпів інфляції Нацбанк пророкує вже 2023 року. Поліпшення цінової ситуації намітиться у другому кварталі наступного року і найактивніше себе проявить до кінця 2023 року, оскільки у першому кварталі ще збережуться наслідки інфляційних шоків та погіршення очікувань. За підсумками всього 2023 року зростання цін складе 21%.

Паралельно бізнес продовжуватиме адаптуватися до нових економічних реалій, що відобразиться у скороченні витрат на відновлення пошкоджених виробничих потужностей, налагодженні логістики та збільшенні обсягу пропозиції. Додатковими дезінфляційними факторами, на думку НБУ, стануть збереження жорсткої монетарної політики та ефективна боргова політика уряду, яка дозволить скоротити обсяги емісії. Також певною мірою стримуватиме інфляцію слабкий споживчий попит, який обумовлений падінням доходів населення.

Якщо всі ці прогнози Нацбанку виправдаються, то 2024 року інфляція сповільниться до 9,4%, а 2025 року досягне цільового значення на рівні близько 5%.

"Схожі прогнози щодо уповільнення інфляції у середньостроковій перспективі дають представники банків (12,2% через три роки) та фінансові аналітики (8,5% через два роки)", – уточнює НБУ.

Державний бюджет та джерела його фінансування

Кризові явища в економіці, падіння податкових надходжень, руйнування інфраструктури та промисловості, спричинені бойовими діями, призвели до різкого збільшення бюджетного дефіциту. Прогноз Нацбанку говорить про те, що дефіцит бюджету (без урахування надходжень грантової допомоги) у 2022 році сягне 25% ВВП, у 2023 році – 19% ВВП та у 2024 році скоротиться до 12% ВВП. Нагадаємо, що в "мирний" 2021 рік дефіцит склав близько 3,8% ВВП.

Частка різних джерел фінансування у доходах зведеного бюджету, п.п.

Ключовим джерелом фінансування держбюджету та покриття дефіциту є міжнародна допомога. Наприклад, у третьому кварталі частка грантів у доходах зведеного бюджету перевищила 40%. Податки забезпечили трохи більше 10% доходної частини. Водночас скорочення податкових надходжень у третьому кварталі 2022 року сповільнилося. У січні-вересні було зібрано податків на 5,5% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. У третьому кварталі падіння податків становило 3,5% рік до року.

"У 2022 році відбудеться скорочення податкових надходжень насамперед у результаті звуження бази оподаткування та дії окремих податкових преференцій. Надалі очікується повернення високих темпів зростання податкових надходжень завдяки відновленню економіки", – коментує Нацбанк.

Щодо фінансування держбюджету на 2023 рік, НБУ впевнений у тому, що вдасться відмовитися від "друкарського верстата", замінивши емісію міжнародною підтримкою. Починаючи з 24 лютого обсяг іноземної фінансової допомоги Україні перевищив 22 млрд дол. Причому основна частина цих грошей надійшла протягом третього кварталу. Це 9,4 млрд дол., з яких 7,8 млрд дол. – гранти.

Обсяги міжнародної фінансової допомоги у 2022 році, млрд дол.

На додаток до допомоги з боку іноземних партнерів, український уряд активніше залучатиме гроші на внутрішньому ринку (за рахунок випуску облігацій). Щоправда, полювання на боргові ресурси породжує ще одну проблему – зростання державного боргу.

За оцінками Нацбанку, його обсяг на кінець 2022 року становитиме 70% ВВП. Враховуючи значний обсяг бюджетного дефіциту та переважно борговий характер фінансування, держборг до ВВП зростатиме й у 2023 році. Але НБУ вважає, що поступова фіскальна консолідація все ж таки не дозволить вийти держборгу за межі 80% ВВП.

Падіння ВВП у 2022 році

Незважаючи на те, що українська економіка до осені підлаштувалася під реалії воєнного часу, ВВП за підсумками 2022 року впаде щонайменше на третину. Разом з тим НБУ зазначає, що у другому півріччі темпи економічного падіння сповільнилися.

За даними Держстату, реальний ВВП у 2 кварталі скоротився на 37,2%. За оцінками Нацбанку, у третьому кварталі спад реального ВВП становив 34,4%.

"Звільнення частини окупованих територій та відкриття "зернового коридору" стали найвагомішими причинами пожвавлення економіки. Також, незважаючи на розрив багатьох зв'язків, втрату чи пошкодження потужностей та інфраструктури, скорочення робочої сили через масову міграцію, стійкість бізнесу до шоків війни перевищила очікування", – пояснює у своєму звіті НБУ.

Зміна реального ВВП України, %

Вагомий внесок у відновлення економічної активності зробили аграрії, у яких у серпні-жовтні якраз був піковий період збирання врожаю. З іншого боку, проблеми з логістикою, особливо з вивезенням продукції експорту, гальмують цю економічну активність. Насамперед, це стосується металургії та добувної промисловості, де рівень завантаженості потужностей набагато нижчий за довоєнний. За даними Держмитниці, експорт металургійної продукції у січні-вересні 2022 року у річному вимірі скоротився на 62%. Експорт залізняку за цей же період впав на 35%. 

У зимовий період додатковим викликом стануть пошкодження енергетичної інфраструктури та вимушене зменшення споживання електроенергії.

НБУ звертає увагу на те, що значні втрати не лише виробничого, а й людського потенціалу (через міграцію у тому числі) також обмежують можливості відновлення економіки України в середньостроковій перспективі. За даними ООН, з 24 лютого до 30 вересня з України виїхало 13,4 млн осіб. Із них повернулися лише близько 47% громадян.

Крім цього, на споживання впливає падіння доходів населення. Воно пов'язане як із зростаючим рівнем безробіття (за оцінками Мінекономіки, до кінця 2022 року воно становитиме 30%), так і зі скороченням реального рівня заробітної плати. Тому протягом першого півріччя 2023 року попит все ще залишатиметься пригніченим.

Зміна рівня заробітної плати в Україні, % рік до року

Перспективи економічного зростання у 2023-2024 роках

НБУ вважає, що зниження безпекових ризиків України з середини 2023 року стане ключовим фактором відновлення економіки. За оцінками Нацбанку, 2023 року темпи економічного зростання сягнуть 4%, а у 2024 році – 4,9%.

"Головним двигуном економічного зростання буде пожвавлення споживчого попиту та інвестиційної діяльності на тлі налагодження виробничих та логістичних процесів, збереження значних фіскальних стимулів", – наголошує НБУ.

Нацбанк виділяє кілька драйверів оздоровлення економіки України у 2023-2024 роках:

• приватне споживання, яке у 2023 році зросте на 8% завдяки поступовому відновленню попиту та значним обсягам міжнародної допомоги;
• післявоєнні інвестиції на рівні 16–25% на рік у зв'язку із потребою відновлення інфраструктури та виробничих потужностей;
  
• позитивна динаміка обсягів зовнішньої торгівлі. І хоча внаслідок більш високих темпів зростання імпорту у 2023 році негативний внесок чистого експорту розшириться, завдяки повоєнному розблокуванню чорноморських портів він стане позитивним вже у 2024 році.
  

Ризики для економіки та альтернативні сценарії

Усі окреслені вище прогнози ґрунтуються на базовому сценарії. Він передбачає завершення чи максимальну деескалацію військового конфлікту у середині 2023 року.

Ці макроекономічні тренди супроводжуватимуться новою хвилею міграції працездатного населення, вимиваючи кадровий потенціал з України, скороченням виробництва у зв'язку з подальшими руйнуваннями та зростанням витрат бізнесу, падінням експорту, злетом цін на енергоносії, збільшенням темпів відтоку капіталу з країни та навіть скороченням золотовалютних резервів нижче обсягу, який може покривати три місяці критичного імпорту.

За такого розвитку подій зростання ВВП у 2023 році становитиме 1,9% Хоча інфляція буде значно нижчою, ніж у базовому сценарії, на рівні 12,4%, що пов'язано зі скороченням як пропозиції товарів та послуг, так і з подальшим падінням попиту. У 2024 році згідно з альтернативним сценарієм економіка України зросте на 2,5%, а інфляція сягне 19,6%, що вдвічі вище, ніж за базового сценарію.