Ударна хвиля: Мінфін, НБУ та НКЦБФР оцінили вплив війни на українську та світову економіку

Докладеться до росту інфляції і підвищення цін на товари у країнах-партнерах. Через різке зростання цін на продукти харчування та енергоносії у серпні споживчі ціни в Єврозоні зросли на 9,1%, що стало рекордним показником інфляції в країнах ЄС.

Втім, стримувати зростання цін в Україні будуть кілька факторів. Один із найголовніших – падіння попиту на внутрішньому ринку на товари першої необхідності: малий попит позбавляє сенсу підвищення цін, йдеться у звіті Ради з фінансової стабільності, до якої входять топ-чиновники Мінфіну, НБУ, НКЦПФР та Фонду гарантування.

Другий вагомий фактор – фіксація Нацбанком обмінного курсу на міжбанку. Імпортери, яким необхідна інвалюта для придбання товарів за кордоном, купуватимуть її дешевше, ніж пропонував би вільний ринок в умовах війни: дешевша інвалюта – дешевші ввезені в Україну товари.

Третій головний фактор – значна пропозиція в самій Україні зернових та олійних через проблеми з їх експортом, а також – замороження тарифів на комунальні послуги.

"Крім зниження поточного виробництва, війна суттєво скорочує потенціал економіки. Також дуже суттєвими є втрати людського капіталу через міграцію та загибель громадян. З огляду на високу невизначеність фактично призупинено інвестиційну діяльність", – йдеться у звіті.

Що ж стосується продуктів харчування, то як зазначає у коментарі нам виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін, до кінця цього року вартість споживчого кошика українців зросте на приблизно 30%.

"Вже на сьогоднішній день борщовий набір і овочі зросли приблизно в півтора рази, хліб з початку цього року подорожчав на 20%. М'ясо та молоко підскочили в цінах 15-18%, але це надзвичайно високе зростання за півроку", – зазначив Пендзін.

Міжнародні партнери не поспішають. Вся надія на НБУ та нові податки

Топ-чиновники вкотре заявляють, що для відновлення економіки України від наслідків може знадобитися дуже тривалий період та значна допомога з боку міжнародних партнерів. Останні ж, як відомо, попри свої обіцянки, з допомогою не поспішають.

І дійсно, якщо в І кварталі доходи бюджету вдалося підтримати за рахунок авансових виплат дивідендів державними підприємствами та перерахуванням до бюджету прибутку НБУ, то з ІІ кварталу все вагомішою ставала підтримка від міжнародних донорів.

Показові цифри: станом на 1 серпня іноземні партнери пообіцяли Україні майже $34 млрд фінансової підтримки у формі грантів, кредитів та кредитних гарантій (тільки третину з цієї суми Україні не доведеться віддавати). На цю дату з анонсованих коштів до держбюджету надійшло тільки $12,7 млрд.

Разом із тим міністр фінансів Сергій Марченко нещодавно заявив, що до кінця року планує отримати не менше $30 млрд. Максимум, на який Україна може розраховувати до початку 2023-го – $16 млрд. І це при тому, що потреба у фінансуванні дефіциту бюджету становить близько $5 млрд на місяць.

Аби фінансувати бюджет, Мінфін, як відомо, отримує ресурси безпосередньо  від НБУ через викуп останнім військових облігацій (ОВДП) - це фактично і є механізм “друку” гривні. Із березня до травня НБУ придбав облігацій на  120 млрд грн, що становить 32% усіх запозичень уряду за п’ять місяців 2022 року.

Після підвищення на початку червня облікової ставки на 15 в.п. до 25% регулятор придбав військових ОВДП ще на 105 млрд грн під плаваючу ставку на основі облікової (умови для НБУ стали суттєво вигіднішими). Так, монетарне фінансування бюджету стало вимушеним кроком, але прихована емісія НБУ – латання дірок у бюджеті нічим не підкріпленими грошима.

Іншими словами, вливання регулятора згодом матимуть вкрай негативні наслідки, оскільки національна валюта знеціниться, а з нею чекай і росту цін. Тому в Кабміні і Верховній Раді все частіше говорять про необхідність збільшення податкового навантаження на підприємців.

Воєнне цунамі дійшло вже до найвіддаленіших земель

Широкомасштабне вторгнення РФ скоротить цього року ВВП України на третину. Але бойові дії в Україні не могли не відобразитись на світовій економіці, хоча цей вплив на даний момент не перевищив глобальні наслідки коронакризи.

Війна спричинила погіршення прогнозів світового зростання, скорочення глобальної торгівлі та призвела до зростання цін на енергоносії та продовольство. Наслідками війни для світової економіки буде помітне уповільнення виробництва та подальше пришвидшення  інфляції.

За оцінками МВФ темпи глобального зростання порівняно з 2021 роком уповільняться у 2022 році майже вдвічі. Зростання інфляції змушує місцеві центробанки прискорити перехід до більш жорсткої монетарної політики, що ускладнить фінансові умови, особливо для нових ринкових економік.

З початком війни нафта Brent, газ на хабах ЄС, залізна руда (концентрат), соняшникова олія, кукурудза і пшениця стрімко додали в ціні на міжнародних ринках. Ціни на енергоносії та особливо на газ в Європі росли випереджаючими темпами порівняно з іншими сировинними товарами.

Ситуація погіршилася заблокованими логістичними каналами та виключенням Росії як ненадійного постачальника зі схем поставок.

"Ціни на пшеницю, кукурудзу та соняшникову олію досягли рекордних рівнів та залишаються високими. Зберігається ризик світової продовольчої кризи. Україна разом із партнерами шукає шляхи експорту власних товарів, включно з розблокуванням своїх портів", – кажуть у Раді.

Наслідки війни в Україні дуже добре видно на падінні ВВП основних торгівельних партнерів України - Китаю, країн Центральної Європи (Болгарія, Польща, Румунія, Угорщина, Хорватія), Туреччини, США та країни Єврозони.

Наприклад, якщо минулого року ріст ВВП Китаю склав 8%, то цього року, згідно з прогнозами Світового банку, показник впаде орієнтовно до 4%. Суттєво постраждає і Туреччина, якій цього року пророкують зростання ВВП на рівні 2%, хоча минулого року цей показник складав 11%.

Показово, що ВВП країни-агресора цього року скоротиться на 9%, хоча минулого року зростання склало близько 5%.