В уряді назвали нову суму збитків довкіллю України від війни

Шмигаль додав, що половина з цих збитків завдано через забруднення повітря від лісових пожеж, ракетні атаки та горіння нафтопродуктів. Забруднення земель оцінено у понад 980 мільярдів гривень, водойм - у 60 мільярдів.

"Теракт Росії на Каховській греблі став наймасштабнішим актом екоциду за останні 70 років. За даними Міндовкілля, загальні збитки лише від цього теракту перевищують 146 мільярдів гривень (3,8 мільярда євро). Без води опинилися зрошувальні системи сільгоспугідь, на яких вирощувалося близько 2 мільйонів тонн зерна на рік. Це 70% від експортованого Україною зерна до Африки у 2022 році", — сказав прем’єр.

Очільник уряду нагадав, що потенційно замінованими в Україні вважаються понад 174 тисячі квадратних кілометрів території, уражено війною понад 3 мільйонів га лісу.

Проект декларації про платформу з оцінки екозбитків від війни

Крім того, як повідомляють у профільному міністерстві, на заході в п'ятницю було представлено проєкт Міжнародної довкіллєвої декларації, яка передбачає створення Глобальної платформи з оцінки збитків довкіллю внаслідок війн, анонсованої президентом Володимиром Зеленським на саміті СОР27 (конференції сторін рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату).

Ця ініціатива також знайшла відображення у пункті 8 запропонованої Україною "формули миру". Як зазначив міністр Руслан Стрілець, головна мета документу - на прикладі українських кейсів запропонувати універсальні рішення для всіх країн, які страждають від війн та збройних конфліктів.

"Важливим треком тут є і закріплення поняття екоциду в системі міжнародного права. Вірю, що платформа – саме той майданчик, де нарешті можуть завершитися палкі дискусії, які сьогодні тривають в європейському парламенті з цього питання", - вказав ввін.

Крім того, у Міндовкілля наголошують, що напрацювання платформи дозволять включити всі злочини Росії проти довкілля до Міжнародного реєстру збитків, завданих унаслідок війни, який був започаткований на саміті Ради Європи у Рейк’явіку 17 травня.

Українська влада розраховує, що багато партнерів приєднаються до цього документа. Перші відповіді очікується отримати вже на конференції СОР28 у грудні цього року.

"Декларація має стати тим документом, який сприйматимуть абсолютно всі країни, незалежно від того, в якому часовому або кліматичному поясі вони знаходяться. А ще - довести будь-якому агресору: війна – це дорого, і не тільки з точки зору вартості військової техніки, а й з точки зору збитків навколишньому середовищу", – резюмував Стрілець.