11 сентября, 16:09

Всі дотації та пільги бізнесу в бюджеті-2019 мають пройти через АМКУ — держуповноважений

Антимонопольний комітет отримав нові важливі повноваження. Він тепер контролює і може скасовувати податкові пільги, дотації, компенсації та інші види допомоги, яку держава надає бізнесу. Тому держбюджет-2019 цьогоріч також проходить через АМКУ

Всі дотації та пільги бізнесу в бюджеті-2019 мають пройти через АМКУ — держуповноважений

Вже рік — з серпня 2017 року в Україні діє закон про державну допомогу. Відповідно до нього, Антимонопольний комітет отримав нові важливі повноваження — контролювати податкові пільги для бізнесу, дотації, компенсації та списання боргів за рахунок держбюджету.

Державний уповноважений Антимонопольного комітету Анна Артеменко в інтерв'ю delo.ua розповіла, яка державна допомога бізнесу буде скасована, а яка, ймовірно, з'явиться в державному бюджеті на 2019 рік.

За рік — до серпня 2018-го — комітет мав проаналізувати всю державну допомогу і скасувати ту, яка заважає конкуренції. Давайте з'ясуємо, далеко не всі дотації, пільги, програми гарантій для бізнесу будуть скасовані, бо не всі заходи вважатимуться державною допомогою. Правильно?

Напочатку трошки теорії: є п'ять ознак, які свідчать, що певна підтримка є державною допомогою. Перший критерій — підтримка надається за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. Другий критерій — вона надається суб'єктам господарювання, тобто АМКУ не контролює субсидії для окремих громадян. Третій критерій — доступ до підтримки є вибірковим, і не всі компанії мають змогу її отримати. Четвертий критерій — підтримка дає суб'єкту господарювання певну перевагу порівняно із конкурентами. Останній критерій — вона має негативний вплив на конкуренцію. І ці критерії є кумулятивними, тобто мають бути одночасно дотримані.

Але є важливе "але". Абсолютно вся допомога — дотації, гранти, компенсації, списання боргів, внески до статутного капіталу, податкові пільги і так далі — мусить проходити через Антимонопольний комітет.

Усі органи державної влади та місцевого самоврядування повинні повідомляти про кожну програму підтримки, а вже АМКУ визначає, чи це державна допомога, і чи не спотворює вона конкуренцію.

Минулого року Верховна Рада заклала в держбюджеті норму, якою звільнила від сплати ПДВ та акцизу імпорт електромобілів. Чи можна це вважати держдопомогою?

Це складне питання. Щоб відповісти, потрібно робити детальну оцінку.

Дійсно підтримка доступна усім компаніям, які займаються саме електромобілями, але на ринок потрібно дивитися ширше. Адже компанії, які ввозять електромобілі, можуть мати конкурентну перевагу порівняно з імпортерами звичайних авто.

Аналогічна ситуація з особливими тарифами для компаній, які займаються сонячною та вітровою енергією. Комітет дивиться на весь ринок електроенергії, а не лише на сегмент відновлювальної енергетики.

Тоді ще один приклад. В держбюджеті передбачена програма підтримки певної галузі, наприклад, вугледобувної. Але підтримку отримують на усі компанії галузі, як у попередньому випадку з податковими пільгами, а деякі компанії відповідно до порядку, розробленого міністерством. Чи може така підтримка вважатися допомогою?

Потрібно дивитися на безпосередні критерії, за якими надається ця підтримка. Тут ключове для Комітету — з'ясувати, чи може абсолютно будь-який суб'єкт господарювання претендувати на підтримку. Якщо є перепони чи дискримінація, може бути прийняте рішення про недопустимість для конкуренції.

Але в будь-якому випадку АМКУ має проаналізувати цю статтю бюджету, порядок призначення підтримки та сказати свій вердикт?

Абсолютно точно. Остаточне рішення про будь-яку бюджетну програму чи проект закону про підтримку певної галузі може бути прийняте Верховною Радою лише після позитивного рішення Антимонопольного комітету.

Так само і у випадках, коли місцеві органи влади приймають рішення про надання в оренду землі підприємствам. Вони повинні звертатися до Комітету в кожному випадку.

Бо тут є вибірковість, хтось може отримати приміщення в оренду за ринковою ціною, а інше підприємство за 1 грн на 49 років. Це може впливати на конкуренцію.

Тому фінальне рішення за Антимонопольним комітетом.

Про державну допомогу аграріям

При цьому Комітет не буде контролювати, яким аграрним компаніям, в якому обсязі та на які цілі надається державна підтримка, вірно?

Дійсно, допомога аграріям була виключена із Закону про держдопомогу. Я не можу говорити про деталі переговорного процесу, чому так сталося. Кожна держава визначає пріоритетні галузі, які захищає і відстоює, тому вилучення аграрного сектору можна вважати одним із досягнень переговорного процесу. В рамках Угоди про Асоціацію наша держава повинна звітувати перед Євросоюзом про обсяги державної допомоги, про сфери, про компанії, які отримують підтримку.

Оскільки аграрна продукція була виключена із Угоди та Закону про державну допомогу,, ми матимемо більше можливостей, щоб захищати аграріїв.

Але ж розподілення допомоги саме в цій галузі, за словами учасників ринку, є непрозорим.

Комітет повинен виконувати закон. Допомога аграріям є виключенням, тому ми не контролюємо. До речі, одні з перших роз'яснень Комітету стосувались саме цієї теми, непоширення дії Закону на сільскогосподарське виробництво. Але це не означає, що за цими видатками бюджету ніякого контролю немає. Як мінімум є контроль з точки зору дотримання бюджетної дисципліни.

Лише допомога аграріям виведена з-під контролю АМКУ?

Не лише. Комітет не контролює допомогу суб'єктам сільськогосподарського виробництва, рибальства, виробництва зброї та військового спорядження для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, а також правоохоронних органів спецпризначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Про аналіз чинної державної допомоги

Після вступу в дію закону про держдопомогу як Комітет контролює надання державної підтримки бізнесу?

По суті є два напрями роботи. По-перше, інвентаризація всієї державної підтримки, яка була чинна на момент набрання чинності Законом (станом на 2 серпня 2017 року). Тобто Комітет від усіх органів влади та місцевого самоврядування збирає інформацію про абсолютно всі програми державної підтримки, аналізує і може виходити з пропозицією їх змінити або скасувати.

Другий напрям — це контроль за новою державною допомогою. Тобто якщо якийсь орган влади або місцевого самоврядування хоче розпочати програму підтримки суб'єктів господарювання, він мусить звернутися до Комітету. Ці процеси йдуть зараз паралельно.

Скільки програм державної допомоги за рік вдалося проаналізувати Антимонопольному комітету?

З серпня минулого року (коли вступив в силу новий закон — Ред.) від державних та місцевих органів в Комітет надійшло 835 повідомлень про державну підтримку. З них більшість — це повідомлення про нову державну допомогу,  31 — інформація про чинну допомогу.

Що цікаво, у більшості повідомлених заходів підтримки отримувачами є комунальні підприємства. Також до Комітету надходять повідомлення по програмам підтримки МСП, де отримувачами можуть бути приватні суб'єкти. Щоправда, така підтримка здебільшого відноситься до категорії "незначна державна допомога" — до 200 тис. євро за три роки на одного суб'єкта. Але якщо органи влади або органи місцевого самоврядування вирішать підтримувати МСП на суму більше 200 тис. євро, Комітет буде оцінювати такі програми.

Велика кількість повідомлень поки відправляються Комітетом на доопрацювання. Адже обов'язок є новим для надавачів державної допомоги, які повинні надати відповідь на велику кількість питань, починаючи "На яку мету виділяються кошти держави" та "Чи є альтернативні шляхи, за якими можна досягти мети без державної підтримки".

Всього Комітет розглянув та прийняв рішення по 60 повідомленням про державну допомогу. З них 59 випадків визнано такими, що не є державною допомогою.

Зокрема через відсутність впливу на конкуренцію. А один випадок — це державна допомога, яка є допустимою для конкуренції.

Можете навести приклад, коли Комітет визнав підтримку не державною допомогою?

До нас зверталися органи місцевого самоврядування, де отримувачами підтримки є природні монополісти, наприклад, тепло- чи водопостачання. Комітет вирішив, оскільки компанія є природним монополістом, то впливу на конкуренцію немає, бо водоканал один.

Інший приклад — комунальні перевізники отримують з місцевого бюджету компенсацію за те, що здійснюють перевезення до віддалених населених пунктів. В умовах вільного ринку ніякий перевізник не виконував би такі рейси, бо вони економічно невигідні. Тому держава надає компенсацію. А Комітет в такому випадку контролює, чи не відбувається надмірної компенсації.

За законом, коли є вплив на конкуренцію, то АМКУ повинен починати детальний аналіз цієї підтримки. Чи є вже випадки таких аналізів?

Процедурно це називається "відкрити справу". Сьогодні у нас 21 така справа.

Наприклад, це справа про компенсацію для підприємства, яке займається вивезенням твердих побутових відходів. Також є справа по земельному податку, бо місцеві органи для деяких підприємств встановлюють нижчі ставки.

По одній із справ я є державним уповноваженим. Якщо коротко, в одному регіоні є два благодійні фонди, які займаються лікуванням та мають ексклюзивне обладнання. Вони фінансувалися меценатом. А після того як він помер, обласний бюджет почав щороку витрачати приблизно 20 млн грн на їх підтримку. Комітет звернувся до комунальних та приватних закладів охорони здоров'я цього регіону. Але поки більшість конкурентів підтверджує, що ці фонди надають такі послуги, які не надають інші заклади.

Тобто поки жодну допомогу Антимонопольний комітет не скасував?

Ще ні. Йде детальне вивчення 21 справи.

Чи правильно я розумію, що за рік АМКУ поки не склав повної картини, яка державна допомога надається в Україні? І причина цього — органи влади не поспішають подавати звіти?

Так. Сьогодні лише чотири міністерства подали повну інформацію зі всіма необхідними обґрунтуваннями. Це Міністерство фінансів, і це очікувано, бо ми маємо споріднену мету, і Мінфін — орган, який завжди проти надмірного витрачання бюджетних коштів. Також це Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство соціальної політики та Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

Є певна диспропорція: органи місцевого самоврядування більш активно звітують в Комітет про підтримку суб'єктів господарювання.

Разом з цим є органи влади, які подали в Комітет інформацію, що вони зовсім не надають державну підтримку. Наприклад, Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Міністерство екології та природних ресурсів, Національний банк.

Але ж при цьому НКРЕКП встановлює тарифи на відновлювальну енергетику, а НБУ надає рефінансування банкам на різних умовах.

Так, це дійсно може бути державною допомогою. Хоча, звісно, потрібно аналізувати.

Ми вже направили в Кабмін наш перший Звіт про надання державної допомоги в Україні за попередній фінансовий рік, в якому в тому числі наведено перелік органів, які надали інформацію про допомогу.

Як тоді ви складете картинку про всю допомогу, якщо не всі ограни прозвітували?

Інформацію збираємо власними силами. Певні програми передбачені в державному бюджеті, ми слідкуємо за законотворчою діяльністю, за рішеннями Кабміну. Якщо є ініціативи, що містять ознаки державної допомоги, ми діємо на випередження.

В Комітет подали лише близько 40 повідомлень про чинну державну підтримку. При цьому АМКУ самостійно збирає інформацію про чинну підтримку для звіту на Кабмін. Чи можете сказати, за приблизними оцінками, про який відсоток підтримки держоргани повідомили АМКУ?

В 2017 році в Україні діяло приблизно 264 програми підтримки. Органи влади та місцевого самоврядування надали Комітету 31 повідомлення. У відсотковому співвідношенні, з наявної інформації, це складає 8,5 % усіх програм.

Про підготовку держбюджету-2019

Чи АМКУ бере участь у підготовці держбюджету-2019? Бо саме там депутати часто закладають різноманітні програми підтримки вугледобувної, аграрної, космічної галузей, кіно тощо.

Після змін до Бюджетного кодексу Комітет отримав повноваження аналізувати підтримку, яку закладають в держбюджет. Комітет вже отримав від центральних органів 10 повідомлень про нову державну допомогу на загальну суму приблизно 1,26 млрд грн. Щоправда, серед пропозицій є податкові пільги, і в таких випадках важко передбачити обсяг підтримки.

Наведіть, будь ласка, приклади декількох найбільших програм, щодо яких в Комітет звернулися в рамках бюджетного процесу?

Із того, що подано Комітету, можна виділити підтримку, передбачену проектом програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки — 21 млн грн (надавач — "Укравтодор"), та програму підтримки баз паралімпійської підготовки — 51 млн грн (надавач — Мінмолодьспорту).  Також надійшла інформація про програму підтримки Мінекономрозвитку на 376 млн грн для оновлення державних підприємств, що входять до сфери управління Мінекономрозвитку.

Чи правильно я розумію, що тепер під час голосування за держбюджет-2019 неможливі будуть правки "з голосу" про пільги, дотації чи будь-яку підтримку для галузей?

Закон чітко говорить, що нова державна допомога, яка надана без рішення Комітету або всупереч йому, буде вважатися незаконною. Тобто абсолютно всі пропозиції про підтримку повинні пройти через Антимонопольний комітет, і має бути рішення. В іншому випадку, якщо суб'єкту господарювання нададуть фінансування, і це буде визнано незаконною державною допомогою, то підтримку потрібно буде повернути в повному обсязі до Державного бюджету.

На етапі верстки проекту бюджету Антимонопольний комітет аналізує бюджетні запити, які містять заходи державної допомоги, та виносить відповідні рішення.

Тобто головні розпорядники бюджетних коштів повинні надавати до Міністерства фінансів разом з бюджетним запитом копію рішення Комітету, прийнятого відповідно до Закону.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на Delo.ua в Telegram

автор:
по материалам:
"Дело"
раздел:
теги:

По теме:

Фінансування первинної медицини в 2019 збільшиться до 18 млрд грн — замміністра Ковтонюк
Экономика 25 июля, 09:07

Фінансування первинної медицини в 2019 збільшиться до 18 млрд грн — замміністра Ковтонюк

Заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк в інтерв’ю Delo.UA розповів про результати першого етапу реформи первинної ланки медицини, про наступні кроки медреформи та плани на 2019 рік

У скільки обійдеться бюджету підвищення мінімалки — інтерв’ю замміністра фінансів
Экономика 17 апреля, 08:04

У скільки обійдеться бюджету підвищення мінімалки — інтерв’ю замміністра фінансів

Можливості державного бюджету поки не дозволяють підвищити мінімальну зарплату до 4 200 грн, про це свідчать оперативні дані, розповів Delo.UA заступник міністра фінансів Сергій Марченко