Мін'юст подав позов про націоналізацію мережі АЗС Shell в Україні

Як ідеться у повідомленні міністерства, у позові третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, вказано компанії Todwick Holdings Ltd, Cicerone Holding B.V., Bogstone Holding B.V., ТОВ "Альянс Холдинг", ТОВ "Інвест-Регіон", Івана Коларова, Eatongate Holdings Ltd, ТОВ "Нафтова компанія "Альянс-Україна", ТОВ "Рентойл", ТОВ "АльянсУкраїна" та ТОВ "Альянс Ойл Україна".

Худайнатов є власником російського ВАТ "Незалежна нафтогазова компанія" та колишнім першим віце-президентом, заступником голови правління й членом ради директорів російської нафтової компанії "Роснефть".

"Відповідачем здійснюється суттєве сприяння в організації матеріально-технічного забезпечення збройної агресії в Україні шляхом постачання підконтрольними йому підприємствами товарно-матеріальних цінностей у вигляді пального на потреби державного оборонного комплексу РФ та сплати податків і зборів до державного бюджету країни-агресорки у значних розмірах", - зазначають в Мін'юсті причину позову.

Зазначимо, що санкції проти Худайнатова Україна запровадила 19 жовтня 2022 року. Крім того, з 14 березня цього року він знаходиться під санкціями Європейського союзу, з 19 травня - Канади, а ще з 10 червня 2022 року - Швейцарії.

Нагадаємо, що "Альянс Холдинг" володіє мережею автозаправних станцій Shell в Україні (вона нараховує 131 АЗС). Компанію було створено 2007 року як спільне підприємство між Shell (51%) та "Альянс Ойл Україна" (49%). Перша взяла на себе управління мережею, а друга - ексклюзивне забезпечення її нафтопродуктами. Формально ТОВ "Альянс Холдинг", як свідчать дані з держреєстру юросіб, на 100% належить згаданій нідерландській Cicerone Holding, контрольний пакет акцій якої вже володіє Shell.

При цьому після російського вторгнення в Україну в 2022 році Shell ініціювала викуп акцій свого партнера. Як прокоментував виданню Forbes.ua анонімний представник самої Shell, компанія не публікувала жодних повідомлень про це, оскільки "не бачила в цьому необхідності".

Втім, як свідчить рішення Палати з питань підприємництва Апеляційного суду Амстердама, 22 грудня Shell та Cicerone уклали угоду, за якою Cicerone випустила для Shell 62,2 тисячі нових акцій загальною вартістю 12,7 мільйона доларів, в результаті чого частка Shell зросла з 51% до 71,03%, а іншого акціонера, представленого згаданою мальтійською Todwick Holdings, - впала з 49% до 28,97%.

21 червня вже цього року зазначена судова палата дозволила випустити для Shell ще відразу 1,57 мільйона акцій Cicerone, проти чого виступала Todwick. В результаті цього частка Shell зросла до 97,44%, а Todwick - впала до 2,56%.

Як повідомили Delo.ua у Shell Mobility Ukraine, саме така частка у компанії-власниці мережі АЗС залишається актуальною. При цьому в компанії обурюються прив'язкою цього активу до підсанкційного бізнесмена Худайнатова, хоча не коментують зв'язок між останнім та Todwick, за якою, як зазначено вище, залишилася невелика частка. Водночас у компанії не заперечують, що Мін'юст подав позов саме "з метою націоналізації АЗС", однак іншим чином суть позову теж не коментують.