Проблеми в енергетиці будуть і влітку, і наступної зими – Григорій Плачков, ексміністр енергетики

Зараз країна переживає вкрай важку зиму, а українці живуть в умовах відключення світла. Втім перші масовані обстріли енергетики почалися восени 2022 року. Скажіть, чому ми не змогли адаптуватися до цієї зими?

— Ні, уникнути цього було неможливо. Це війна, і ворог намагається зруйнувати нашу енергетичну систему, зокрема й систему теплопостачання. І з 2022 року, ми ж пам’ятаємо, було багато масованих атак і зруйновано велику кількість об’єктів. Я думаю, більше ніж 60–70%, якщо не більше.

Немає Запорізької атомної електростанції, Каховська ГЕС також зруйнована. Тож у нас величезний дефіцит електроенергії. Ворог б’є по розподільчих та магістральних мережах, а також по опорних підстанціях. Тому дуже важко утримувати систему. І те, що система ще працює, я вважаю досягненням, це подвиг енергетиків. Чи можна було краще підготуватися? Ну, не знаю. Я думаю, що єдине, що могло б допомогти уникнути цієї ситуації, — це посилена протиповітряна оборона. Але тут у нас обмежені можливості.

Тим більше погодні умови зараз несприятливі: три-чотири дні тому був мокрий сніг та ожеледиця. На лініях електропередач було налипання до 10 см. Тож трапилася каскадна аварія, коли автоматика вимкнула споживачів, але енергетикам вдалося за добу відновити та більш-менш стабілізувати енергосистему.

Як би Ви оцінили ефективність роботи систем пасивного захисту підстанцій?

— Перший та другий рівні захисту допомагають на деяких об’єктах. Але це захист від "Шахедів", а від балістики захист, на жаль, побудувати неможливо. А росіяни б’ють саме балістикою, тож їм вдається досягати своєї підступної мети.

Влада ще у 2023 році зробила ставку на розподілену генерацію, що дозволить убезпечити нашу енергосистему…

Про це зараз дуже багато розмов. Але енергосистема у нас і так розподілена — станції ж не знаходяться в одному регіоні. Подивіться, де розташовані ТЕС та АЕС. Так, можна було б побудувати більше когенерації, але це було б лише близько 5% від загальної потужності. Когенерацією неможливо швидко замінити АЕС чи блоки теплових електростанцій.

Сказали, що побудують 1 ГВт, а реально побудували 600–700 МВт. Але цього мало, коли потреба енергосистеми зараз близько 10 тис. МВт. Це, на жаль, не є рецептом вирішення проблеми — зробити це швидко неможливо. До того ж електроенергія з когенераційних установок для споживачів буде значно дорожчою.

Для цього уряд запровадив пільгову ціну на газ для генерації. Це не вирішить проблему?

— Частково вирішить. Але різниця між ринковою ціною на газ та пільговою компенсується з бюджету. Собівартість усе одно не змінюється. Таким чином узагалі можна зробити електроенергію безкоштовною, якщо в бюджеті багато грошей.

Рішення щодо пільгової ціни на газ абсолютно правильне, але воно тимчасове. Його ухвалили, щоб стимулювати будівництво генераційних установок. Але це не так просто: потрібен проєкт, підключення до мереж тощо. Це дуже складний механізм. Чому їх так мало побудували? Бо здавалося, що достатньо краном поставити установку — і вона буде працювати. Але так це не працює.

Зараз технічна спроможність імпорту електроенергії оцінюється у 2 450 МВт. Наскільки, за Вашою оцінкою, країна використовує цей потенціал, і наскільки використовувала раніше?

— Це дуже велика допомога. І те, що нам дозволили імпортувати 2,5 ГВт, — це значний обсяг. Але ми дійсно досить довго не могли використати його повною мірою, бо прайс-кепи були низькими і було заборонено купувати електроенергію за ціною вище прайс-кепів. А в ЄС електроенергія дорожча.

Підприємства були готові купувати електроенергію за ціною вище прайс-кепів і працювати, ніж працювати на дизельних генераторах або простоювати. Тому рішення правильне. Але я вважаю, що воно трохи запізніле.

Ми пам’ятаємо, що після багатогодинних відключень зими 2022/2023 та літа 2024 років графіки на значній території країни поступово скасовували. Чи є, за Вашою оцінкою, у нас зараз шанси повернутися до життя без графіків?

— Шанси є. Але проблема в тому, що енергетики використали майже всі запаси обладнання, включно з тим, яке нам надсилали як допомогу наші європейські колеги. Зараз бракує трансформаторів, вимикачів, кабельної продукції. Тож, я вважаю, потрібно закуповувати його на державному рівні. Знаходити кошти в міжнародних фінансових інституціях — Світовому банку, ЄБРР та МВФ. Але робити це потрібно під державні гарантії, бо компаніям грошей не дадуть.

Держава повинна на базі Держрезерву закуповувати великий обсяг обладнання, а потім розподіляти його як товарний кредит компаніям незалежно від форми власності. Це дасть енергетикам можливість відновити якомога більше обладнання після цієї страшної зими. А це означатиме можливість витримувати графіки або ж узагалі частково їх скасувати.

Однак ситуація складна, і ми не повинні думати, що зима закінчиться — і всі наші проблеми вирішаться. На жаль, це супроводжуватиме нас і влітку, і наступної зими. Щоб відновити енергетичний комплекс, який був зруйнований, та повернути його до передвоєнного стану, потрібно дуже багато фінансових ресурсів — не $10 млрд і навіть не $20 млрд.

Ви згадали про централізовані державні закупівлі обладнання. Але потрібно кілька місяців, щоб такі закупівлі провести, а терміни поставки західних компаній-виробників можуть тривати ще пів року…

— Чим раніше ми почнемо, тим краще. Це штучне обладнання. Наприклад, трансформатори та вимикачі виробляє десяток, може, два десятки компаній у світі. Зараз створено штаб із надзвичайної ситуації в енергетиці на чолі з першим віцепрем’єром, тож я сподіваюся, ця робота вже почалася.

А як щодо ВДЕ? Торік українські енергокомпанії запустили та реалізували масштабні проєкти з ВДЕ, а бізнес ввіз у країну близько 2 ГВт сонячних панелей. Це може допомогти енергосистемі?

— Це не вирішить проблему. Ці 2 ГВт узимку даватимуть усього лише близько 500 МВт, бо СЕС узимку працюють лише на 25–30% від номінальної потужності. Крім того, сонце є не завжди — що робити, коли його немає? Якщо ми встановлюємо 2 ГВт ВДЕ, то для нормальної роботи енергосистеми нам потрібно паралельно мати в резерві мінімум 1,5 ГВт традиційної генерації. Якщо цих резервів не буде — будуть масові відключення.

Це небезпечно для енергосистеми, у якої дуже низька стійкість. Ми пам’ятаємо, що трапилося в Іспанії та Португалії. Попри те, що там досить потужні енергосистеми, стався блекаут. Тож це не таке вже й просте питання. І це далеко не лінійні задачі. Тут потрібно діяти комплексно. Треба там, де це можливо, відновлювати вугільну теплову генерацію та гідрогенерацію. Для підвищення стійкості енергосистеми потрібно відновлювати трансформаторні підстанції та лінії електропередач.

Зараз бізнес та громади також активно будують свою розподілену генерацію. Це не входить до комплексного відновлення, про яке ви кажете?

— Кожен допомагає собі, як може. Це можна лише вітати, бо такі проєкти розвантажують енергосистему. Тож енергетикам легше утримувати баланс і переходити від аварійних вимкнень до графіків або взагалі скасовувати відключення. Але це тимчасові заходи.

Ми не повинні розраховувати на ці джерела живлення в майбутньому. Бізнесу така електроенергія обходиться значно дорожче, ніж якби він брав її з енергосистеми. Це вимушений крок. Він абсолютно правильний і допомагає, але, повторюся, це тимчасові рішення.

Серед частини експертної спільноти лунає критика "прайс-кепів" на ринку електроенергії та пільгових цін на електроенергію для населення. На думку частини експертів, щоб вирівняти баланс на ринку, це потрібно скасувати. Чи очікуєте ви перегляд або скасування пільгових цін та прайс-кепів у цьому році (як це вже відбувалося кілька разів протягом повномасштабної війни)?

— Я думаю, що переглядати ціну для населення зараз передчасно. Населення перебуває в такому стані, що їм навіть за цими тарифами платити важко. Підприємства не працюють, заробітні плати невисокі.

Що стосується прайс-кепів. Коли вводили ринок електроенергії у 2017 році, країна була до цього не готова. І щоб на ринку не було великих коливань цін, ввели прайс-кепи. Це було правильне рішення, і ми думали, що воно тимчасове. Вважали, що за кілька років від них можна буде відмовитися.

Але зараз, за такої ситуації, не можна відпускати ринок. Це ж не мирні часи. Якщо ми скасуємо прайс-кепи, ціни злетять у космос. Тож я вважаю, що зараз це передчасно. Навпаки, потрібно вводити на ринку жорсткіше регулювання, щоб стабілізувати ситуацію.