Російська агресія як каталізатор розбудови smart grid в Україні

Широкомасштабна агресія Росії виявила в енергетичному секторі країни декілька важливих рис. Так, з’ясувалося, що не дивлячись на застарілість та технологічну відсталість, енергосистема України ще має запас міцності, успадкований з радянських часів. А самі енергетики – високопрофесійні, безстрашні та самовіддані. З іншого боку – під час відновлення пошкоджених ракетними ударами мереж ми побачили всі ті недоліки, які їй присутні – надмірна централізація (звідси і вразливість), низький рівень автоматизації, високий рівень залежності від “людського” фактору.

На часі – розбудова нової енергосистеми

Саме тому говорячи про відбудову країни, в електроенергетичній царині ми маємо говорити не про відбудову мереж та інфраструктури, а про розбудову Нової енергосистеми країни. І базуватися така система має на принципах децентралізації, технологічної модернізації, автоматизації на базі сучасних IT-рішень, зміни поведінкової моделі споживачів, вдосконалення ринкових та правових механізмів функціонування ринку електроенергії.

Всі ці принципи, на мій погляд, мають бути втілені в рамках впровадження системи Smart Grid, а саме – системи розумних електромереж. Про необхідність їх впровадження спеціалісти почали говорити ще в нульових. У 2017 пропозиції були інституалізовані науково – зокрема в роботі Ольги Буславець (Міністр енергетики у 2020 р.) "Методи та засоби підвищення достовірності розрахунку та аналізу технологічних витрат електроенергії для обґрунтування їх зменшення". І тільки вже під час широкомасштабної агресії, саме коли Росія почала масовані ракетні атаки, 14 жовтня 2022 року Концепція впровадження “розумних мереж” в Україні до 2035 року була схвалена Кабміном.

Що ж таке розумні електромережі (smart grid)?

В Законі України «Про енергетичну ефективність» подано дуже розмите поняття – "розумні мережі - електричні мережі, що об’єднують в економічно доцільний спосіб учасників ринку електричної енергії та дозволяють керувати передачею енергії та її споживанням з метою підвищення надійності електропостачання та безвідмовності роботи енергетичної системи". Я б визначив конкретніше – це система, яка шляхом контролю власних елементів, електростанцій та споживачів електроенергії за допомогою сучасних електронних комунікацій забезпечує найбільш ефективний розподіл електроенергії.

Що розумність мереж дасть споживачам?

По-перше, більш надійне і безперебійне живлення електроенергії для споживачів – за рахунок автоматизації, елементам самовідновлення та локализації швидкість відновлення постачання електрики в разі аварій буде зменшена в рази.

По-друге, суттєве зниження технологічних втрат електроенергії(ТВЕ) при її розподілі – знову ж таки, завдяки постійному моніторингу стану системи з допомогою інтелектуального обладнання, а також локалізації. Оскільки сьогодні ТВЕ в структурі тарифу доходять до 50%, їх зменшення призведе до зменшення вартості розподілу для споживача.

По-третє, smart grid менш вразливі до фізичного пошкодження (наприклад ракетних ударів), оскільки одним з базових принципів таких систем є локалізація – тобто наявність багатьох міні систем, а у випадку розподіленої генерації (домашні СЕС, ВЕС, теплові насоси) – це і можливість автономної роботи.

"Замість звичного нам одно направленого руху електроенергії від електростанцій до споживачів, має бути створена мережа, у якій є складний рух електроенергії від розподілених джерел, і обмін великою кількістю даних на всіх рівнях електромережі" - так у 2020 році визначив суть нинішній очільник "Держенергонагляду" Руслан Слободян.

Кроки вперед, а не назад

В 2020 одна з корейських компаній підписала меморандум з Міненерго та "Хмельницькобленерго" про впровадження елементів розумних мереж. Корейці вже навіть почали вивчення мереж Хмельниччини та передпроєктні вимірювання - проте далі діло не пішло. Не буду поглиблюватися, але справа – не тільки й не стільки в відсутності механізму фінансування таких проєктів для держкомпаній – скільки в позиції регулятора щодо цього питання і наявності політичної волі. Знадобилися тисячі ракет по Україні, щоб така воля з’явилася. Наразі в "Миколаївобленерго" спільно з Міжнародним енергокластером за гроші Уряду Литви розробляють і мають впровадити пілотний проєкт розумних мереж. Вже навіть і локацію визначили, проте це поки - секретно.

Треба багато чого. Як писав пару років тому очільник "Хмельницькобленерго" Олег Козачук, серед перших кроків по впровадженню: автоматизація підстанцій 35 кВ і вище, трансформаторних підстанцій і розподільчих пунктів 6-20 кВ, ліній 10 кВ і вище; насичення розподільчих електромереж реклоузерами; встановлення систем інтелектуального обліку електроенергії; розвиток каналів зв’язку та ІТ-інфраструктури; інтеграція відновлюваних джерел електроенергії на основі автоматизованої взаємодії.

Дещо в окремих обленерго вже робиться. Так, останніми роками багато підстанцій було телемеханізовано на Черкащині. Крім того, у 2021 році "Черкасиобленерго" встановило автоматизовану систему контролю та обліку електроенергії (АСКОЕ) на всіх 178-ми 150/110/35/10 кВ високовольтних підстанціях області. Це і є конкретні перші кроки до створення розумних мереж – завдяки АСКОЕ в автоматичному режимі зводяться баланси розподільчих підстанцій, проводяться розрахунки фактичних технологічних втрат на транспортування електроенергії, здійснюється в режимі онлайн моніторинг за режимами споживання.

Отже, політична воля по впровадженню smart grid начеб-то є, і сподіваюся, бюрократизм не завадить не відновлювати, як було, а створювати принципово нову Енергосистему України. Впевнений, що й наші західні партнери не дадуть робити інакше!