Великі перспективи малої генерації

Україна через ворожі атаки на енергетичну інфраструктуру та окупацію вже втратила чимало гігават генерувальних потужностей. Атаки ворога на критичну інфраструктуру тривають, а енергетичний комплекс України продовжує працювати в умовах безпрецедентних випробувань. Можливості централізованої системи постачання електроенергії за воєнного часу суттєво зменшуються. За таких умов українські компанії активізували роботу з впровадження розподіленої генерації. На порядку денному будівництво сонячних електростанцій, вітрогенераторів, біогазових установок, газових міні-ТЕЦ та інших малих електростанцій. Актуальними стали також питання інтеграції малих генерувальних потужностей до об’єднаної енергетичної системи України та проєкти місцевих мікромереж електропостачання. Експерти наголошують на тому, що розбудова розподіленої генерації не лише покращує забезпечення електрикою місцевих споживачів, але й посилює загалом стійкість енергосистеми країни.

Розподілена генерація набирає вагу

Останнім часом обсяги введення в експлуатацію розподіленої генерації активно зростають. За перше півріччя 2025 року в Україні побудовано, згідно з дослідженням Українського інституту майбутнього, понад 1 ГВт розподіленої генерації. Порівняно з попереднім роком темпи розвитку зросли удвічі — на будівництво таких самих потужностей тоді знадобився цілий рік. І якщо у 2024-му до мереж було під’єднано лише 11% побудованого, то у 2025-му — вже 63%.

Основними видами генерації натепер є сонячні електростанції та газові когенераційні установки. За пів року таких об’єктів побудовано загальною потужністю понад 500 МВт та 300 МВт відповідно. Фінансують будівництво розподіленої генерації, зокрема, органи місцевого самоврядування, фізичні особи та користувачі програм міжнародної технічної допомоги. А головною рушійною силою галузі став бізнес. Із загальних 1 ГВт, встановлених за січень-червень 2025 року, приблизно 0,9 ГВт профінансував саме бізнес.

Активно просувають розвиток нової генерації такі компанії, як ДТЕК, МХП, «Еко-Оптіма», «Вітропарки України», «Епіцентр», Novus та інші.

Приміром, компанія ДТЕК має плани з будівництва вітроелектростанцій загальною потужністю 1150 МВт. Наразі компанія будує наземні вітрові станції потужністю 500 МВт.

Докладають певних зусиль до розвитку розподіленої генерації також Міністерство енергетики разом з місцевими органами влади. На вересень-грудень 2025 року плани учасників енергоринку теж досить оптимістичні. За інформацією Міненерго, у приватному секторі за цей час має з’явитися ще приблизно 500 МВт нових розподілених потужностей, а у державному — майже 350 МВт.

Лідером серед регіонів щодо встановлення потужностей розподіленої генерації є Львівська область. Тут лише за першу половину 2025-го додано понад 230 МВт розподіленої енергетики. Знаковий об’єкт регіону — Сколівська вітроелектростанція.

Новий тренд у розвитку вітчизняної розподіленої генерації — встановлення промислових накопичувачів електроенергії. Мета — сприяння компанії «Укренерго» у балансуванні енергосистеми та регулюванні частоти в електромережі, а також акумулювання електроенергії, що генерують сонячні електростанції вдень.

Приміром, у серпні група ДТЕК ввела в експлуатацію найбільший в Україні комплекс для зберігання енергії загальною потужністю 200 МВт у Київській та Дніпропетровській областях. Проєкт ДТЕК може зберігати 400 МВт-год електроенергії, що достатньо для забезпечення струмом 600 тис. українських домівок протягом 2 годин. У першому півріччі завершився також проєкт компанії ОККО з будівництва мережевого накопичувача у місті Стрий потужністю 20 МВт. Загалом держава видала суб’єктам господарювання вже 18 ліцензій на зберігання енергії.

Виклики та рішення

Розвиток розподіленої генерації в Україні стримується наявністю декількох технічних проблем. Ключова з них — застаріла мережева інфраструктура, яка стримує інтеграцію нових розподілених потужностей у наявні розподільчі електромережі, наголошують фахівці. Більшість українських мереж не були пристосованими до роботи з великою кількістю малих генераторів. Через це може погіршитися якість електроенергії, підвищується ризик виникнення аварійних ситуацій. Тому потрібно впроваджувати нові стандарти приєднання та гнучкі механізми балансування системи. Сформувалася критична потреба у «розумних» мережах, тобто сучасних системах моніторингу та управління електромережами.

Серед організаційних проблем розвитку в Україні розподіленої генерації фахівці Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку виокремлюють брак фахівців і недостатню інституційну спроможність громад щодо муніципального енергетичного планування та розвитку проєктів. До цього додається ще й комплекс фінансових обмежень: дефіцит бюджетного фінансування, висока вартість банківських кредитів, відсутність дієвих механізмів страхування воєнних ризиків. Тож не випадково громади поки що серед аутсайдерів зі встановлення нової генерації.

Врешті маємо чимало проблем, які потрібно негайно вирішувати, щоб розчистити шлях для розвитку розподіленої генерації в Україні. Приміром, аби міста і громади могли масово та швидко під’єднувати когенераційні установки, отримані, зокрема, від міжнародних донорів, потрібно усунути, на переконання експертів Energy Club, щонайменше п’ять перешкод:

• дефіцит кваліфікованих кадрів: нестача інженерів та фахівців на місцях, здатних розрахувати режими роботи обладнання в енергосистемі та інтегрувати його у наявні мережі;

• невідповідність обладнання: частина установок, що надаються, не завжди відповідає реальним потребам та умовам для конкретних громад;

• неготовність мереж: наявні електричні, теплові та газові мережі часто технічно не готові до підключення нових генерувальних потужностей та роботи у нових режимах, зокрема, в ізольованому режимі на виділене навантаження в «острівному» режимі;

• бюрократичні та фінансові перепони: складність виконання та погодження технічних заходів для приєднання електроустановок до мереж, оскільки є багато пошкоджень чи руйнувань об’єктів енергетичної інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, маємо також високу вартість супутніх робіт і проблеми з отриманням фінансування для комунальних підприємств;

• виклики роботи на ринку електроенергії: труднощі для громад в організації ефективних продажів виробленої електроенергії через брак досвіду, спеціалістів та високі ризики роботи у всіх сегментах ринку електроенергії.

Загалом перспективи розвитку розподіленої генерації в Україні оптимістичні. Потенціал для впровадження основних технологій майже за всіма основними видами генерації гарний у більшості регіонів, встановила Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку за результатами власних досліджень.

Водночас у Центрі Разумкова зазначають, що газові установки — це генерація останньої надії. До виникнення критичної потреби використовувати таку генерацію недоцільно через високу вартість газу. А от Energy Storage є доволі перспективними. Можна накопичувати енергію, коли вона дешева, і продавати за її подорожчанні. Непогані перспективи розвитку децентралізованої енергетики в Україні мають вітрогенерація, а також сонячні електростанції у поєднанні з системами накопичення енергії.

Аби розподілена генерація ефективно впроваджувалася і наступного року, потрібно, згідно з висновками Energy Club, завчасно моделювати енергетичні потреби на місцях, досліджувати економічні вигоди розподілених рішень, продуктивно співпрацювати з агрегаторами на енергоринку та зосередитися на модернізації наявних мереж.

Моделювати та прогнозувати потреби для життєдіяльності громади чи бізнесу потрібно для того, щоб нова електроустановка не працювала лише як резервне джерело живлення, а ще й могла заробляти гроші для бенефіціарів.

Налагоджувати співпрацю з балансувальними групами та агрегаторами варто для уникнення ризиків роботи непрофільних гравців — громад чи компаній-новачків — на новому для себе енергетичному ринку.

За оцінюванні потенційних економічних вигод від встановлення та експлуатації когенераційних установок фахівці радять звернути особливу увагу на питання щодо комерційної утилізації тепла. Зокрема, заради здешевлення комунальних тарифів для населення.

І обов’язково потрібно модернізувати енергомережі відповідно до теперішніх та майбутніх умов, нагадує Energy Club. Тут упевнені, що згодом з’являться малі оператори системи розподілу. І цей фактор позитивно впливатиме на розмір кінцевої вартості електроенергії для споживачів.

Галузеві лідери 

ДТЕК

Кількість працівників: 55 000

Чистий дохід від реалізації за 2024 рік: н/д

Чистий дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: н/д

ДТЕК — енергетичний лідер України, найбільший приватний інвестор у галузі. Загалом компанія інвестувала у модернізацію та розвиток енергетичних активів понад €12,5 млрд. Сьогодні ДТЕК — це сім диверсифікованих напрямів бізнесу: видобуток вугілля і виробництво електроенергії на ТЕС, буріння і видобуток природного газу, розподіл електричної енергії, розвиток відновлюваних джерел енергії, трейдинг енергетичними ресурсами, постачання електроенергії кінцевим споживачам та розвиток відновлюваних джерел в Європі. Чистий дохід лише у секторі трейдингу за перше півріччя 2025 року перевищив 131 млрд грн. Натепер група ДТЕК здійснює діяльність у 13 регіонах України та представлена у 24 країнах.

Енергоатом

Кількість працівників: 30 000

Чистий дохід від реалізації за 2024 рік: 207 млрд грн

Чистий дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: 125,2 млрд грн

НАЕК «Енергоатом» забезпечує приблизно 50% потреб країни в електроенергії. Компанія є оператором чотирьох атомних електростанцій: Рівненської, Південноукраїнської, Хмельницької та Запорізької, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків загальною встановленою потужністю майже 14 ГВт. Атомна генерація натепер є ключовою складовою енергетичної безпеки та незалежності української держави. «Енергоатом» входить у п’ятірку найбільших операторів АЕС у світі. Компанія здійснює стабільне виробництво електроенергії, реалізує амбітні проєкти, впроваджує нові ядерні технології, співпрацює зі світовими лідерами. Доходи компанії упродовж 2025 року вищі торішніх у півтора рази.

Укренерго

Кількість працівників: 8000

Чистий дохід від реалізації за 2024 рік: 101,1 млрд грн

Чистий дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: 53,5 млрд грн

НАЕК «Укренерго» є одним із ключових учасників на українському ринку електроенергії. Компанія обслуговує мережу високовольтних підстанцій та понад 19 тис. км магістральних і міждержавних ЛЕП. «Укренерго» забезпечує баланс виробництва і споживання електроенергії в енергосистемі, експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж, паралельну роботу енергосистеми України з системами сусідніх країн та технічну можливість експорту/імпорту електроенергії. Компанія є повноправним членом європейського енергооб’єднання ENTSO-E. Ключова мета «Укренерго» — повна інтеграція української енергосистеми до європейського енергетичного простору.

Укргідроенерго

Кількість працівників: 3000

Чистий дохід від реалізації за 2024 рік: 54,2 млрд грн

Чистий дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: 23,3 млрд грн

«Укргідроенерго» — найбільша гідрогенерувальна компанія в Україні, що експлуатує дев’ять гідроелектростанцій та гідроакумулювальних електростанцій. Встановлена потужність усіх ГЕС та ГАЕС компанії сягає майже 6 ГВт. Частка «Укргідроенерго» у загальному енергетичному балансі країни — приблизно 8%. Компанія увійшла до п’ятірки найбільших експортерів електроенергії за І півріччя 2025 року. Чистий прибуток за 6 місяців 2025 року — майже 10 млрд грн. Компанія активно працює на енергетичну безпеку країни. На об’єктах триває реконструкція, ремонтні роботи, реалізуються заходи з відновлення та захисту обладнання, завершується підготовка ГЕС та ГАЕС до роботи у зимовий період.